СЬОГОДНІ ЛИШЕ СТОМАТОЛОГУ ДОЗВОЛЕНО КАЗАТИ: ЗАКРИЙТЕ РОТА

Фея моєї юності й водночас куховарка студентської їдальні Дуся Симонова одного разу дуже образилася на п’ятикурсників. Хлоп’ята змайстрували жартівливий плакат, де повідомлялося, що кухар Євдокія Симонова під час виготовлення котлет «Домашніх» помилково у фарш заклала м’ясо. Дуся говорила, надувши губки: «Нехай ідуть у фізтех, там у котлетах узагалі казна-що». Тоді годували погано не лише в студентських їдальнях — погано жив увесь народ. У злиднях люди народжувалися, надголодь жили і в злиднях помирали. Як жартували в студентському КВНі: «Що таке триразове харчування? Це те, що не доїли за сніданком, видали в обід, що не доїли в обід — на вечерю». І ще з фольклору тих самих років: «Пахтіти ковбасою, мати ковбасу, їсти ковбасу — різні речі».

* * *

Театр ніколи не помре вже тому, що люди ніколи не перестануть клеїти дурня.

* * *

Виявляється, дуже легко принизити значимість історичних особистостей, написавши замість імен ініціали: А.Македонський, Ю.Цезар, Н.Бонапарт, П.Великий, І.Грозний, І.Муромець, О.Невський, Я.Мудрий...

* * *

Помітив, що люди, котрі пройшли війну, котрі бачили смерть поруч, — здебільшого життєлюби. Вони вміють цінувати кожен день життя. Вони нечасто сумують і скаржаться, попри свої фізичні й душевні рани, у них завжди живе відчуття відповідальності перед тими, хто не повернувся з поля бою. Вони рідко бувають «перекинчиками», яких розвелося безліч серед сучасних «господарів життя».

* * *

«Історія повторюється двічі. Перший раз у вигляді трагедії. Вдруге — у вигляді фаршу». Жарт кулінарів.

* * *

Запис 1977 року. Кінорежисер Олександр Зархі розповів: «Після показу й обговорення в Держкіно моєї картини «Анна Кареніна» до мене підходить редактор відділу, надзвичайно мила жінка, і довірчо каже: «Боже мій, я так засмучена трагічним кінцем картини! Я до останньої хвилини сподівалася, що все якось минеться. Невже не можна було Анну залишити серед живих?»

* * *

У епоху сексуальної революції голою правдою нікого не здивуєш.

* * *

Запис 5 березня 1973 року. Двадцята річниця смерті Сталіна. Я народився, я навчався, я вперше поцілував дівчинку — це все при ньому... А скільки людей при ньому померло! І ніколи не дізнаються, що він — також.

* * *

У газеті «Советская Латвия» від 3 серпня 1979 року в статті про музику наведено крилатий вислів М.Глінки «Музику створює народ, а композитори її аранжують». У шпальті ця фраза мала такий вигляд: «Музику створює народ, а композитор Арон жирує».

* * *

Погодьтеся, для героїв і ненажер заклик «Не шкодувати живота свого!» звучить по-різному.

* * *

Нещодавно в Нью-Йорку засудили двох торговців взуттям — емігрантів з Чернівців, які заробили сто тисяч доларів, перш ніж вдалося викрити їхні махінації. Вони продали дороге взуття тисячам людей, пред’явивши потім фіктивні документи до страхової компанії, що взуття було «ортопедичним»...

* * *

Про цензуру, яка раніше існувала в усьому. Микола Дроздов, автор і ведучий телепрограми «У світі тварин», розповів, що навіть його таку мирну програму піддавали цензурі. Одного разу на Першотравневе свято в телевізійній сітці стояла передача про мавп. Начальство обурилося: «Знімайте з ефіру, покажете іншим разом. Таке серйозне політичне свято — і тут мавпи. Мало хто що подумає».

* * *

Набагато краще знаємо, що мають робити всі інші люди, ніж самі. Так героїчно боремося за чистоту — моральну, екологічну та всіляку іншу, — що не встигаємо елементарно підмітати підлоги й виносити сміття.

* * *

У 70-ті роки з вуст в уста передавалася історія про те, що посол Великобританії в Конго одного разу вирушив на полювання і там, в околицях Браззавіля, його з’їло плем’я канібалів. Увесь дипломатичний світ був збентежений, вручалися ноти, послів відкликали з конголезької столиці, з цього приводу навіть планувалося засідання Ради Безпеки... Але тут посол Конго в Лондоні вручив міністру закордонних справ відповідну ноту. Якщо перекласти її з дипломатичної мови, то суть ноти зводилася ось до чого: «З’їжте нашого посла й — поквитаємося».

* * *

А можливо, людині взагалі потрібна одна-єдина молитва: «Господи, навчи мене молитися, вірити, сподіватися, терпіти, прощати, любити».