СКІЛЬКИ БОРИС НЕПОМЯЩИЙ ЗАПЛАТИВ ЗА ЗВАННЯ «МЕНЕДЖЕР РОКУ»?

30 березня, 2001, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 13, 30 березня-6 квiтня 2001р.
Відправити
Відправити

— Борис Непомящий, голова правління АТ «УкрСат», став менеджером року, — чую на одній журналістській тусовці...

Борис Непомящий
Борис Непомящий
Борис Непомящий

— Борис Непомящий, голова правління АТ «УкрСат», став менеджером року, — чую на одній журналістській тусовці. — Цікаво, скільки він за це заплатив?

Те, що в нас усе купується — від орденів, депутатських мандатів до кохання, — ні в кого не викликає сумнівів. Так, вочевидь, і з загальнонаціональною програмою «Людина року». Напевно, гадаю, Непомящий вчасно пометушився...

Очікуючи скандальної сенсації, їду в «УкрСат». Там у прес-службі працює моя знайома. Через неї маю намір про все дізнатися. І дізнаюся... Спочатку — про саму корпорацію.

«Українські супутникові системи» (АТ «УкрСат») — це вітчизняне багатопрофільне підприємство, створене без участі іноземного капіталу. Широко відоме як найбільший оператор супутникового зв’язку. Його центр управління обслуговує понад 350 станцій супутникового зв’язку, встановлених фахівцями самої ж компанії «УкрСат» по всій території України. Суперсучасний центральний апаратний комплекс придбано і запущено в експлуатацію АТ «УкрСат» без фінансової та іншої допомоги держави, а сам він входить до десятки найпотужніших у Європі.

Власними силами проведено дві докорінні модернізації центру управління системами супутникового зв’язку, а створений потужний телепорт сьогодні може обслуговувати 12 тис. станцій (VSAT-терміналів). Кожна з них забезпечує високонадійний зв’язок усіх видів: передачу даних, розмов, факсів, відео, Інтернету.

Фахівці «УкрСат» здійснили монтаж і наладку першої в Європі центральної станції IP Advantage.

Використання центру управління системою супутникового зв’язку дозволяє заощаджувати значні державні кошти, забезпечує найвищі (порівняно з іншими засобами організації супутникового зв’язку) техніко-економічні показники як при закупівлі устаткування для відомчих інтегральних мереж, так і при їх експлуатації.

Компанія «УкрСат» реалізувала низку стратегічних інформаційно-телекомунікаційних проектів — Державної податкової адміністрації України і Державної митної служби України, корпоративні супутникові системи ряду банків, інших великих державних і комерційних організацій.

З 1999 року АТ «УкрСат» надає послуги Інтернет найбільшим державним і приватним організаціям та провідним Інтернет-провайдерам України. Причому, побудувавши надзвичайно могутній Інтернет-вузол і маючи власні потужні зовнішні канали до США, Європи, Росії, забезпечує своїм клієнтам увесь комплекс послуг, координує процес від користувача до провідного оператора.

У своїй структурі «УкрСат» має 8 філій і 16 партнерських компаній, у яких володіє 50% акцій.

А нинішнього року компанія реєструє нову торгову марку «СатЕліт». Тепер до послуг українських користувачів пропонується єдиний комплекс «ощадливих» інтернет- і пейджингових послуг, орієнтованих на масовий ринок.

Назва нової торгової марки органічно поєднує тематику космічного зв’язку з найвищою якістю наданих послуг.

2000 року компанія «УкрСат» створює інформаційну агенцію «СатІнформ», що містить у собі телевізійний проект «Реал-Відео». Це — найфантастичніші мрії, втілені в життя. Людина, перебуваючи в якій завгодно точці планети і маючи доступ в Інтернет, може стати очевидцем події, що відбувається у світі. Вітчизняна компанія «УкрСат» поламала географічні і часові кордони. Використання високих технологій, можливості Інтернету дозволяють віртуально брати участь у прес-конференціях, ставлячи свої запитання з допомогою чату, у телемостах, концертах, спортивних змаганнях. «СатІнформ» цим і відрізняється від усіх наявних в Україні агенцій. Спілкування з мільйонними аудиторіями важливе як для політичних діячів, так і для бізнесменів, працівників культури, спортсменів, журналістів. Небувала в минулому оперативність передачі інформації на величезні простори, висока якість відеотрансляції в Інтернеті — ось те, що робить інформаційну агенцію «СатІнформ» лідером у системі засобів масової інформації.

Під кінець тисячоліття компанія реєструє телерадіокомпанію «СатТV», завершуючи будівництво всеукраїнського приймально-передавального комплексу.

«УкрСат» розширює свою діяльність як оператор зв’язку і в «несупутникових» галузях: пейджинг, транкінг, мережа контролю за рухом транспортних засобів, побудовано потужний Інтернет-вузол, створюється Київська опорна інтегральна мережа, будуються місцеві телефонні мережі загального користування, встановлюється власна АТС у Києві.

«УкрСат» — як снігова куля. Розвивається стрімко і, зростаючи, обростає новими напрямами. Так, 1997 року з підприємства, яке займається виключно операторською діяльністю, він перетворився на багатопрофільну структуру, що забезпечує практично замкнений цикл зі створення інформаційних систем різного рівня складності: виготовлення мережного устаткування, створення підрозділу системної інтеграції, що забезпечує проектування, введення в експлуатацію й обслуговування інтегральних мереж «під ключ».

АТ «УкрСат» видано сертифікат «Сервіс-провайдер вищої кваліфікації з обладнання супутникового зв’язку». Такий документ — сьогодні єдиний у всій Східній Європі. «УкрСат» визнано найбільшим оператором супутникового зв’язку Східної Європи, який найшвидше розвивається. Закордонні фахівці вважають, що послуги АТ «УкрСат» за рівнем якості не поступаються послугам західноєвропейських операторів, при витратах удвічі-втричі менших. «УкрСат» прагне отримувати прибутки не за рахунок підвищення цін, а за рахунок збільшення обсягів та поліпшення якості своїх послуг якомога більшій кількості споживачів.

Держкомітет зв’язку України надав організації, очолюваній Борисом Непомящим, повноваження самостійно і прямо взаємодіяти з міжнародним консорціумом INTELSAT з усіх договірних, фінансових і техніко-експлуатаційних питань, без посередників в Україні та за її межами.

Ведучи мову про корпорацію «УкрСат», не можна не згадати того, без чого її образ буде неповним. «Революція в школах» — саме так і не інакше можна назвати те, що, з ініціативи Бориса Непомящего, у фантастично короткий термін зробила компанія «УкрСат» для дітей України. Йдеться про благодійну програму «Молоде покоління — у XXI століття» із проектом «Інтернет — школам України». Її започаткували в березні 1999 року й успішно реалізують досі. Забезпечивши обладнанням та підключивши 162 школи в Києві менш ніж за рік, стартує її другий етап — підключення до мережі Інтернет шкіл регіонів України. Схоже, Борис Олександрович просто не вміє мислити маленькими цифрами, не може діяти повільно. Вже понад 350 шкіл країни безплатно одержали від корпорації комп’ютери, інше обладнання. Їм забезпечено доступ до Інтернету. Навіть якби лише комп’ютери передала школам корпорація, навчивши вчителів і школярів працювати на суперсучасній техніці, — вже цього було б достатньо, щоб найвище оцінити компанію «УкрСат». Але підключення до мережі Інтернет — це «підключення» дітей до світової цивілізації. Тепер і вчителі, і їхні вихованці в найглухіших селах, районних центрах можуть користуватися всім тим інтелектуальним багатством, яке напрацювало людство.

Тепер діти Обухівського, Фастівського, Броварського районів Київської області, Харківської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької областей, Криму та міста Києва з легкої руки Бориса Непомящего здобули шанс стати високоосвіченими людьми. Він проторував їм шлях до благополучного майбутнього. А на черзі — інші школи. Триває аналогічна робота і в інших областях. У найближчих планах — обладнати і підключити до «мережі мереж» якомога більше навчальних закладів Київської області, а згодом і всієї України.

«УкрСат» не просто дарує техніку. Фахівці компанії допомагають створювати шкільні web-сторінки. Завдяки освітньому інтернет-порталу, створеному «УкрСат», педагоги й учні знаходять корисну для себе інформацію, беруть участь у телеконференціях, віртуальних засіданнях клубу ерудитів, освітніх інтернет-проектах.

Грошовими преміями компанія «УкрСат» нагороджує учнів — переможців олімпіад з інформатики та їхніх учителів-наставників, проводить різноманітні конкурси для всіх учасників українського інтернет-сектора.

І все це не за кошти Світового банку, не за рахунок державних субсидій, а за кошти компанії «УкрСат».

Усе це разом узяте варте глобальної реформи освітньої галузі нашої країни, чи не так!

Сподіваюся, що після такого стислого огляду діяльності «УкрСат» навіть технічно неосвіченому читачеві стане зрозуміло, як багато за досить короткий термін — п’ять років — зробила команда Бориса Непомящего на українському ринку високих технологій.

«Розчарування» перше

Ця позитивна інформація була першим ударом по тому стереотипові, що склався в моїй уяві до знайомства з Борисом Непомящим та його дітищем. Складними речами тут займаються! Це вам не «дешевше купи — дорожче продай».

Цікаво, чим більше я довідувалася про керівника корпорації, тим більше «розчаровувалася». Щоправда, це були розчарування, які насправді радують.

Коли 1994 року Борис Олександрович почав працювати з супутниковими системами, йому було вже 43 роки. Чимало людей запитували його: «Які супутники в наш час? Це неперспективно, і грошей тут не заробиш». Але Непомящий не відмовлявся від ідеї. Інтуїція підказувала — це чисте поле, тут великий простір для творчості. І він не помилився.

Запитання «Навіщо тобі це треба?» Непомящому ставили в житті не раз. Сходив він на свої вершини не торованими шляхами. Чимало перешкод стояло на шляху юнака з простої робітничої сім’ї. Борис без чиїхось протекцій здобув вищу економічну освіту. Це тепер у нас все просто, заплатив — одержуй. Тоді вступити до кращого вищого навчального закладу країни було нелегко. Згодом він опанував ще одну вищу освіту — юридичну. Його запитували: «Навіщо?» Але Борис Олександрович переконаний: успішно керувати виробництвом, людьми можна лише тоді, коли сам ти — професіонал високої кваліфікації. Вся подальша історія його успіху не раз підтверджувала цю просту істину.

Зараз він — заслужений економіст України, почесний доктор кількох академій, лауреат почесних номінацій і володар багатьох нагород.

«Розчарування» друге

Звісно, гадала я, з великими грошима, взятими в кредит, або інвестиціями, із реальною виробничою базою розгорнутися можна. Але в тім-то і фокус, що Непомящий почав із нуля! У нього не було жодного, навіть якогось поганенького заводу чи конаючого науково-дослідного інституту. Ні стін, як-то кажуть, ні даху. А гроші — він їх просто заробляв. Заробляв і вкладав у свою справу. Знову заробляв — і знову вкладав. Не набивав кишені. Все йшло в розширення виробництва. Непомящий сам собі інвестор. Сам собі менеджер.

Що цікаво, в ті роки на ринок інформаційних технологій намагалися вийти (і теоретично мали на це більше шансів!) наші академічні і прикладні інститути. Вони мали все. Однак у забігу на цю дистанцію виграв не професіонал-інформаційник, а грамотний менеджер Непомящий. Саме він зумів поставити собі на службу всі таємниці сучасного менеджменту.

Розмовляючи про те, що зароблені гроші Борис Олександрович не складав «у панчоху», а пускав на розширення виробництва, я зазначила, що він чинить не так, як інші.

— Ну, скільки треба мати особистих грошей? — пояснював Борис Олександрович. — Звісно, передусім я зобов’язаний забезпечити свою сім’ю так, щоб мої діти не мали проблем, щоб моя дружина нічого не потребувала. Але коли досягнуто того рівня самодостатності, який вам необхідний, у вас є квартира, машина, дача, ви можете будь-коли поїхати за кордон, можете їсти те, що хочете, одне слово — ви повністю забезпечені, то ви розумієте, що зобов’язані основні кошти скерувати на створення потужнішої інфраструктури. Можна отримувати надприбутки якимись незаконними операціями, але ми бачимо, де ці люди потім опиняються. Який мені сенс займатися цим? Я не хлопчисько, я думаю про те, як мені забезпечити свою старість і створити механізми спокою в першу чергу для власної сім’ї. Сьогодні набагато вигідніше вести таку політику.

— Крім того, — додав Борис Непомящий, — я вболіваю серцем за Батьківщину. Багатюща своїми ресурсами країна — а люди злиденні. Ми «ходимо по золоту», не знаючи або не вміючи його підняти. Тому треба працювати на свою країну, розвивати її економіку, створювати нові робочі місця, поповнювати державний бюджет, справно платячи податки, подобається це вам чи ні, а не кидати гроші на вітер, затіваючи проекти, що потім не дають реальної віддачі, думаючи лише про миттєву вигоду.

Я дивилася Непомящему прямо у вічі. Він був щирим. Що ж, для такої позиції потрібні високі моральні риси. І вони керівнику компанії «УкрСат» притаманні повною мірою.

«Розчарування» третє

Ну гаразд, міркувала я, створити підприємство, що п’ятий рік успішно працює на нашому ринку, тобто в лещатах невиправдано високих податків, із постійною зміною законодавчих «правил гри», практично неможливо. Треба або йти «в тінь», або мати всюди своїх людей, або знаходити ще невідомо які лазівки.

Але мене знову спіткало розчарування. Знову зруйнувалася побудована мною схема. Весь досвід зародження і розвитку корпорації «УкрСат» свідчить про те, що і в наших несприятливих для чесного бізнесу умовах працювати можна. Непомящий довів, що в обстановці економічних катаклізмів, властивих українському ринку, всупереч усім неминучим проблемам, побудована, працює і розвивається величезна комерційна структура. Вона живе лише завдяки безмежній енергії керівника, колосальному інтелекту наших людей, завдяки можливостям менеджменту високого рівня. Це структура, в якій усе на очах, усе прозоро.

— Якось в організації проходила перевірка, і коли вона закінчилася, податковий інспектор була мало не в передінфарктному стані. Вона все не могла зрозуміти, як може бути така фінансова дисципліна і як виплачуються великі зарплати, не приховуючи нічого, не ховаючи грошей. Вона дивилася на керівника компанії буквально як на космічного прибульця. Але він пояснив, що йому простіше так працювати і виплачувати людям те, що вони справді заробили, заплатити всі податки і не морочити собі голову.

Зате він і спить спокійно. «Можна, — казав Борис Олександрович, — вирвати якийсь ласий шматок і довго його обсмоктувати. Але, зрештою, ця цукерка закінчується, і ти залишаєшся лише з паличкою, на якій ця цукерка була.

Держава, — переконаний Борис Непомящий, — повинна створити національну доктрину розвитку економіки. Поки що всі розмови навколо цього будуються на хибних, помилкових і небезпечних догмах. Це фіскальна система. А має бути заохочувальна. Треба запровадити таке оподаткування, щоб людям було невигідно працювати в тіньовому бізнесі. Лише тоді підприємці досягнуть власного добробуту, якого перестануть боятися. А їхній легальний добробут — це і добробут держави. Це потрібно зрозуміти!»

Для самого Бориса Непомящего чесність у бізнесі — одна із запорук успіху. Якщо він сказав «так», то це саме «так». Довіра до керівника компанії «УкрСат» із боку партнерів така висока, що вони впевнені: договір «підписано» вже самим потиском рук, дальше впорядкування ділових паперів — майже «другорядне».

Про такого керівника можна лише мріяти...

«Розчарування» четверте

Борис Непомящий вклав сотні тисяч доларів у навчання своїх фахівців.

— Пускаєш гроші на вітер, — казали йому «обізнані» люди. — Чи не простіше виписати інженерів з-за кордону?

Не простіше. Дорожче кожні два-три місяці запрошувати іноземців до себе. До того ж, гадаю, це теж елемент стратегічного менеджменту Бориса Олександровича, коли і досвідчений працівник завжди поруч, і в цілому його «команда» складається з висококваліфікованих співробітників.

Слушність і цієї його позиції не раз доводили справи. Траплялося, що його підлеглі давали раду купі проблем набагато швидше, ніж приїжджі іноземні спеціалісти.

В організації Непомящего можна професійно зростати. Він не перешкоджає підніматися службовими щаблями, робити кар’єру. Рекомендації з боку, дзвінки знайомих не допомагають. Аргументом для Бориса Олександровича є лише ділові якості самої людини. Він упевнений, що талановитих людей в нашій країні багато. Гріх відпускати їх за кордон. Краще, якщо вони працюватимуть на себе і свою країну там, де народилися.

Тисячі нових робочих місць, створених Борисом Непомящим у країні, де панує безробіття явне й приховане, — це ще одна заслуга керівника компанії «УкрСат». Як і безплатне забезпечення понад 350 шкіл України обладнанням і дармовим доступом до Інтернету. «Навіщо тобі ця благодійність?» — запитували Бориса Непомящего. Але як тут відповіси, якщо йому справді небайдуже майбутнє країни, якщо він цінує таланти і вважає, що їх слід підтримувати і плекати?

Висновок

Не приховаю, Борис Непомящий справив на мене сильне враження. Я не сподівалася, що зустріну людину абсолютно нового мислення, передової ідеології й водночас просту, відкриту і доступну в спілкуванні, власника феноменального поєднання сили, жорсткості й безмежної чарівності. «Чому так?» — запитувала я себе. Бо ми вже звикли, що процвітаючий бізнесмен порядною людиною бути не може. А жаль, що наша дійсність настільки нерозумно спотворює нашу свідомість.

Я запитала Бориса Олександровича, чи був у нього в житті критичний момент, коли йому здавалося, що нічого із задуманого не вийде?

— Ці критичні моменти — щодня. Зуміти подолати — в цьому і сенс, і азарт життя. Може, іноді хочеться спочинку, але це тимчасова слабкість. Якщо у вас є сила духу і сила волі, ви йтимете вперед. Якщо людина перебуває в стані постійного незадоволення — це її двигун. А коли ви почнете користуватися тими можливостями, яких досягли, насолоджуватися ними, купатися в них, — усе, ви загинули.

— Ніколи не хотіли виїхати за кордон? — запитала я Непомящего.

— А що я там робитиму? Тут у мене є можливість самореалізації. Тут я — я, а там я — ніхто. Ну, припустимо, я виїду, перевезу свої гроші туди, покладу в банк. Ну, і що далі? Що мені робити з тим стрижнем, що у мене всередині? Як мені жити в злагоді із самим собою?

— Я звернула увагу: у вас на столі стоять фотографії дітей — це антураж, сентиментальність?

— Це сили для творчості. Бізнес — це творчість, це треба розуміти. А дивлячись на ці знімки, я думаю, чого ще не зробив для них. Яку спадщину я залишу їм після себе. Чи пам’ятатимуть вони мене лише як тата, чи пишатимуться і братимуть із мене приклад.

***

Як бачите, Борис Непомящий усе ж таки «заплатив» за почесне звання «Менеджер року». Не хабарами, а роками життя, працьовитістю і безмежним, нестримним прагненням до вдосконалення і творення, тим, що набагато вище і дорожче за будь-які банкноти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК