Секонд-хенд як явище постісторії

Я не знаю, куди подіти свій старий ламповий (кольоровий) абсолютно справний телевізор і досить новий музцентр Hyundai, — просто викинути їх шкода. Не кажучи вже про піаніно «Україна», неймовірними зусиллями кваліфікованих вантажників донесене на техповерх моєї дев’ятиповерхівки.

Добре, що VHS-відеомагнітофон зіпсувався, то я його відразу відправив на смітник разом із ящиком відеокасет.

Це в нас такі проблеми. Що ж казати про Захід? Глобальна проблема постісторичного виробництва породила адекватне системне рішення — віддай непотрібне в інші руки. Я не знаю, як система працює там, але навряд чи так, як на нашому радіоринку: телевізор готові прийняти на місці за 20 грн. (я віддаю задарма, тільки приїдьте заберіть).

Професор Кримський зауважував: «Розвиток загальнолюдської макроцивілізації, світової соціальності, глобалізація економіки, комунікацій, людського спілкування, інтелектуалізація техносфери планети і поява всесвітнього інформаційного поля результуються у формуванні людини як планетарного суб’єкта».

Кажучи простіше, в епоху глобалізації світ стає, ні, навіть не великим селом (таке нещастя окреслилося ще на початку минулого століття), а великою, хоча й не завжди дружною сім’єю. Патріархальною сім’єю, де старші вчать молодших (демократії, наприклад), якщо треба — карають потиличниками (наприклад, Югославію та Ірак), не дають небезпечних іграшок (ембарго на постачання зброї, ядерних технологій) тощо.

Ще у великій і ощадливій сім’ї зазвичай доношують речі старших — молодші. У великій світовій сім’ї, яка усвідомила «ліміти практики, межі використання енергії, вичерпність природних ресурсів, небезпеку екологічних катастроф, граничність фінансування науково-технічного прогресу», старші передають речі молодшим. І спасибі їм за це...

Читаючи запевнення професора Кримського про те, що «верхня часова межа міжконтинентальних предметних взаємодій» у ХХ столітті вимірювалася годинами, а в XXI столітті вже хвилинами, я надихаюся сподіванням купити з хвилини на хвилину секондовий Fiat або Ford гривень десь за 500. З числа тих, яких західноєвропейці та американці екологічно злочинно позбуваються, залишаючи на узбіччях своїх доріг.

P.S. Поки стаття готувалася до друку, надії померли — нова влада зробила черговий крок у бік, протилежний історичному розвитку, повідомивши про намір заборонити ввезення секонд-хенду. Ще кілька таких кроків в обраному напрямку, і ми опинимося у феодалізмі. Завтра пан Бродський законодавчо змусить громадян шити одяг на його (вітчизняного виробника) фабриках. Як феодал змушував молотити зерно виключно на його, феодала, млині.