Як не старався Кану (праворуч) — «Арсенал» не вистояв |
Поєдинки національної збірної з білорусами та валлійцями дещо відвернули футбольний люд від домашніх справ. Втім, ненадовго, оскільки через кілька днів після повернення гравців київського «Динамо» й «Шахтаря», які становлять кістяк першої команди країни, їм довелося знову вступити в заочну суперечку за право лідерства. У цьому абстрактному протистоянні гірники, які приймали запорізький «Металург», мали деякі переваги перед столичними футболістами, котрі виїхали до Харкова. Проте фактор «свого поля», як з’ясувалося, зовсім не пріоритетний. Донеччани вдруге у нинішньому сезоні розійшлися мирно з гостями, а кияни вчетверте домоглися перемоги на полі суперника, що й дозволило їм очолити турнірну таблицю.
«Металіст» у нинішньому сезоні не показує стабільну гру, хоча в семи проведених поєдинках на стадіоні з однойменною назвою програв до зустрічі з біло-блакитними лише раз. Перехід колишнього головного тренера харків’ян Михайла Фоменка до ЦСКА став, мабуть, найбільшою втратою для клубу. Адже Михайло Іванович вкотре у своїй творчій біографії довів, що вміє відроджувати з ігрового небуття команди, якими він керує, що, до речі, досить швидко підтвердилося на його новому місці роботи. Нинішнього наставника «Металіста» Віталія Шаличева варто віднести до тренерської школи Фоменка. Проте, як відомо, будь-яка копія гірша за оригінал...
Матч на переповненому стадіоні «Металіст» розпочався з дуже неприємного інциденту. Вже на шостій хвилині боротьба «на другому поверсі» між харків’янином Іваненком і киянином Шацьких призвела до важкої травми останнього — перелому руки. Це дещо сплутало ігрові карти гостей: замість травмованого Шацьких на полі з’явився новобранець «Динамо» Мелащенко, який ще має навчитися багато чого, щоб відповідати стандартам і критеріям, розробленим Валерієм Лобановським.
Господарі запропонували біло-блакитним позмагатися з ними в атлетизмі, немов забувши, що крім силової боротьби не останню роль відіграє вміння поводитися з м’ячем. Саме в цьому показникові гості мали перевагу за всіма статтями: спочатку вони вміло збили неорганізовану навалу суперника, а потім перевели гру в зручне для себе русло. Це відразу ж дало відчутний результат: на 11-й хвилині Боднар, чий професіоналізм зростає від матчу до матчу, із-за межі штрафного майданчика завдав сильного удару, на який ледь встиг відреагувати Горяїнов, а через кілька хвилин Белькевич був близький до завершення результативної атаки.
Як показав подальший розвиток подій на полі, харків’яни не відмовилися від своєї ставки на силову боротьбу. Динамівці ж всіляко уникали сутичок, маючи у своїй «ігровій колоді» чимало козирів. І вони в результаті принесли перемогу лідеру. Наприкінці 76-ї хвилини Боднар закинув м’яч у глибину штрафного майданчика «Металіста», де Чернат, який з’явився на полі лише після перерви, надто свіжо реалізував момент — 1:0. Господарі, які втомилися, практично відразу скорилися своїй гіркій долі переможених, що підтвердилося незабаром виходом на побачення Белькевича з Горяїновим. Після удару київського плеймейкера жодних сумнівів про переможця вже не виникало — 2:0.
Донецький «Шахтар», який націлився на провідні ролі в українському футболі, за останній рік повністю відчув вагу цього тягаря. Команді доводиться виступати одночасно на кількох фронтах: внутрішньому чемпіонаті, на міжнародній клубній арені, делегувати своїх представників до різноманітних збірних команд України. Якщо київські динамівці звикли до такого складного режиму протягом десятиліть, то амбіційні гірники повинні зрозуміти, як нелегко опинитися в ролі Юпітера. Ігрова та психологічна втома нашаровується поступово й рано чи пізно призводить до пробуксовки. Саме цим словом і можна оцінити виступ донеччан у їхньому домашньому матчі проти запорізького «Металурга» — типового середнячка.
Спочатку гірники, які звикли впевнено перемагати в рідних стінах, кількома атаками пристрахали гостей. Ті, відстоявши в обороні, почали пробиратися до штрафного майданчика Вірта. Першим попередженням йому був вишуканий удар Ковальця, після якого м’яч відскочив від хрестовини воріт «Шахтаря». А через десять хвилин новобранець запорожців румун Пірву вивів у прорив Демченка, який пройшов у Голландії школу швидкісної гри, після чого стадіон з жахом видихнув — 0:1.
Господарі досить швидко відігралися і крупними силами пішли на штурм гостей, які просто таки «вибухнули». На жаль, у діях «Шахтаря» превалювали штурмові пориви, а не продумані комбінації з кінцевим задумом вивести будь-кого зі своїх гравців на завершальний удар. За таких умов запорожці виглядали значно холоднокровніше. Хоча їм було важко, але ворота свої вони відстояли, відібравши у «Шахтаря» не лише два очки, а й паритетне лідерство. Сьогодні у гірників, мабуть, одне з найголовніших випробувань: їхній поєдинок із київськими динамівцями на НСК «Олімпійський» не лише дасть відповідь щодо реальності чемпіонських устремлінь підопічних Віктора Прокопенка, а й дозволить оцінити, чи був останній матч із «Металургом» непередбаченою осічкою, чи команда спробувала, образно кажучи, підняти більше, ніж може нести.
В інших матчах 16-го туру зафіксовані такі результати: «Металург» (Маріуполь)—«Таврія» — 2:0, «Сталь»—«Карпати» — 1:1, «Кривбас»—«Дніпро» — 1:1, «Нива»—«Ворскла» — 1:3, ЦСКА—«Металург» (Донецьк) — 1:1.
***
Минулого вівторка й середу відбулися перші поєдинки 1/4 фіналу Ліги чемпіонів: «Манчестер Юнайтед»—«Баварія» — 0:1, «Галатасарай»—«Реал» — 3:2, «Арсенал»—«Валенсія» — 1:2, «Лідс»—«Депортіво» — 3:0.