Щастя — у спадок

Останнім часом депресії перетворилися на справжній бич людства. Тисячі людей страждають від них, ще більше — вважають, що страждають, і п’ють антидепресанти. У чому ж причина пригніченого настрою, і як із ним боротися? Недавно вчені Лондонського королівського коледжу висунули чергову гіпотезу: схильність до хандри передається у спадок!..

На думку вчених, головна причина депресій — підступний ген 5-НТТ, оскільки саме він відповідає за витрачання мозком гормону серотоніну, наявність якого прямо пов’язана зі зміною настрою. Зниження рівня серотоніну провокує пригніченість і навіть суїцидальні думки. Але не поспішайте впадати у відчай: навіть якщо предки нагородили вас «нещасливим» геном, це аж ніяк не означає, що депресія вам забезпечена. Відкриття має й зворотний бік. Судячи з усього, вміння радіти життю й бути щасливим теж закладається генетично. Якщо серед ваших предків були веселуни і балакуни, на самопочуття яких не впливали рівень статку та соціальні обставини, то й у вас є шанс уникнути хандри. Важливо лише послідовно розвивати «ген щастя», а не пригнічувати. І тут дуже багато залежить від виховання.

— Основи майбутнього світосприйняття закладаються в дитячі роки. Вже доведено: чим яскравіша і багатша палітра відчуттів у перші десять років життя людини, тим більшою мірою вона здатна радіти життю, ставши дорослою. Тому дуже важливо вчити дітей бути щасливими, — вважає психолог Ганна Онищенко. — На жаль, багато батьків не вміють цього робити. Вони вчать своїх чад сприймати життя як боротьбу, постійне долання труднощів і пов’язують відчуття щастя й задоволення лише з черговою перемогою над собою чи обставинами. Дорослих нерідко дратує гучний сміх, безпричинні веселощі, і вони постійно зупиняють дітей зауваженнями на кшталт: «Досить дуріти! Не можна бути таким несерйозним!» Насправді здатність веселитися просто так, без жодного приводу допомагає людині легше сприймати незлагоди і швидше приходити до норми після ситуацій, що травмують психіку. Навіть якщо у вас серйозні проблеми, намагайтеся якомога менше бурчати й ніколи не приносьте поганий настрій додому. Адже коли дитина часто бачить батьків стомленими й пригніченими, то в неї складається враження, що дорослість — дуже важка, неприємна пора, і надалі може розвинутися страх перед життям.

Висновки психологів підтверджують і соціологічні дослідження, в ході яких з’ясувалося, що на рівень щастя не впливають ні матеріальний добробут, ні соціальний стан, ні успішна кар’єра. Знаменитості почуваються не щасливішими за тих, хто скніє в тіні. А бідняки часом значно оптимістичніші за мільйонерів. Наприклад, у США недавно обстежили близнюків, які виросли в різних родинах. Про існування одне одного вони довідалися вже у зрілі роки. З’ясувалося, що один із братів жив у статку, зумів здобути хорошу освіту, влаштуватися на престижну роботу. Другий ледь осилив шкільну програму й улаштувався на бензоколонку, щоб годувати сім’ю. Але, попри різницю в соціальному стані, освіті та вихованні, обидва брати були однаково оптимістичні й доброзичливі, а власне життя вважали абсолютно благополучним. Щастя не залежить від зовнішніх чинників, воно всередині самої людини. Багато важить її власне ставлення до ситуації.

Як же бути, коли дедалі частіше долає хандра і голову опосідають похмурі думки? Не кваптеся ковтати антидепресанти. Для початку спробуйте змінити стиль життя.

— Останнім часом на Заході дуже популярна теорія «відчуттів потоку»: людині рекомендується жити так, щоб події захоплювали її без решти, йшли безперервною низкою: робота, активний відпочинок, спілкування з друзями, цікаві захоплення... Плануйте день так, щоб він був розписаний по хвилинах, тоді у вас просто не залишиться часу на хандру, — радить Ганна Онищенко. — Мені можуть заперечити, мовляв, у нашому житті все саме так і відбувається — з ранку до вечора крутимося, як білка в колесі. Але від цієї метушні тільки більше втомлюємося. У тому-то й річ, що рекомендується не надсадно трудитися, а робити те, що по-справжньому приємне й викликає позитивні емоції. Це можуть бути доброчинна діяльність, заняття спортом, прогулянки з дітьми, відвідання театрів і музеїв. Головне — не лежати на дивані без діла. Люди, зайняті різноманітними видами діяльності, менше схильні до депресій, тому що можуть проявити себе і знайти підтримку відразу в кількох сферах.

На думку психологів, ми занадто багато часу й зусиль витрачаємо на завоювання примарних висот, а здобувши довгождану перемогу, не маємо сил навіть радіти цьому. І вже наступного дня починаємо будувати чергові наполеонівські плани. Тим часом для щастя потрібно не так уже й багато. Воно в усмішці дитини, співі птахів за вікном, пахощах квітів, свіжому хлібі на сніданок... Давньогрецький мислитель Епікур вважав, що щастя полягає в тому, щоб відринути метушню й марнославство і розділити з близькими прості радощі: їжу, вино та дружню розмову. Робіть це частіше, і жоден «нещасливий ген» не зможе зіпсувати вам життя.