В американському бойовику «Викриття» автори представили на суд глядачів незвичну любовну історію. Чарівна героїня Демі Мур закохується у свого підлеглого, котрого грає Майкл Дуглас. Вона наполегливо переслідує його, а не домігшись взаємності, буквально накидається на мужчину і намагається примусити його до інтимних стосунків. Герой наважується подати до суду на начальницю, звинувачуючи її в сексуальних домаганнях. Після тривалого розгляду сувора американська Феміда, зрештою, стає на бік ображеного чоловіка... Скажете, чергова вигадка кінематографістів? Аж ніяк. Останнім часом учені з тривогою визнають: жінки дедалі частіше стали виявляти агресію у всьому, включаючи й особисті стосунки.
Довгі роки вважалося, що наступальна, агресивна поведінка притаманна винятково чоловікам. А жінці самою природою приділялася роль лагідної ягниці, терплячої хранительки домашнього вогнища. Але сьогодні багато стереотипів змінюються. Жінки дедалі частіше виявляють ініціативу не лише в ділових, а й в особистих взаєминах: першими запрошують обранців на побачення, освідчуються в коханні, вводять у свій дім… Але чи завжди чоловікам подобається така поведінка?
— Надмірна наполегливість дами іноді викликає у кавалера зворотну реакцію. Приміром, молоді чоловіки розгублюються від такого тиску і воліють відійти убік, — вважає психолог Ірина Коваленко. — Багато хто зізнається, що побоюються агресивних жінок, оскільки самі в цьому разі виступають у ролі не ведучого, а веденого. Їх більше приваблюють партнерки, котрі дають їм можливість проявити кращі риси, а не намагаються підпорядкувати, придушити морально і фізично. А от літнім чоловікам певна частка агресивності може подобатися, адже з віком їм потрібно дедалі більше подразників, щоб відчути збудження. Якщо ж говорити про основні типи чоловічого сексуального темпераменту, то найпопулярніші і найпривабливіші типажі — Вертер, Дон Жуан і Казанова — уникали б агресивних жінок, як чуми. Вертер, яким його описав Гете в безсмертному романі «Страждання молодого Вертера», зводив кохану на п’єдестал і перетворював своє почуття до неї на культ. Тому «кохання у стилі Вертера» може бути драматичним, нерозділеним, але завжди таким, що облагороджує, слугує джерелом натхнення, відкриває душу світлим і романтичним переживанням. Дон Жуан — символ іншого кохання. Це легковажний і чарівний джигун, для якого на першому плані почуттєві задоволення, а жінка — насамперед еротичний стимулятор. Є ще авантюрист Казанова, секс для нього — спорт, розвага, інтрига, засіб самоствердження. Кожен з героїв по-своєму чарівний і має силу-силенну особистих достоїнств, тому досі й подобається представницям прекрасної статі. А тепер спробуйте уявити поруч із ними агресивну, різку жінку, таку собі бізнес-леді з командним голосом. Навряд чи хтось із них захопився б нею. Адже за всіх своїх відмінностей і Дон Жуан, і Вертер, і Казанова звикли бути господарями становища, грати першу скрипку в інтимних стосунках. Крім того, зла жінка втрачає в очах протилежної статі еротичну привабливість. Гадаю, юний Вертер, опинись він на місці героя Майкла Дугласа, помер би від розчарування...
Американські вчені провели експеримент: показували добровольцям зображення різних жінок і заміряли активність тих відділів головного мозку, що відповідали за позитивні і негативні емоції. Так ось, найбільший успіх мали представниці прекрасної статі, які займалися приготуванням їжі, дітьми, рукоділлям. А ось вигляд дами у формі поліцейського, та ще з кийком у руках, або в костюмі байкера верхи на мотоциклі, що шалено мчить, чи котра піднімає важенну штангу на спортивних змаганнях, викликав різкий сплеск негативних емоцій. Попри все, смаки чоловіків залишаються традиційними. У супутницях життя вони цінують уміння створювати душевний комфорт, у будь-яких ситуаціях зберігати м’якість, спокій, відданість, гармонійність. Присутність такої жінки вселяє в чоловіка впевненість у тому, що все буде гаразд.
Лихо в тім, що подібний стиль поведінки зараз зустрічається дедалі рідше. Працівники шлюбних агентств останнім часом б’ють на сполох: їм дедалі важче підбирати підходящих партнерок для своїх клієнтів. Кожен другий благає: «Тільки не пропонуйте емансипованих бізнес-леді! Хотілося б зустріти милу, добру, скромну жінку...» Намітилася і ще одна нова тенденція: молоді чоловіки побоюються своїх одноліток. Ті поводяться занадто наступально, висувають підвищені вимоги, тому вони віддають перевагу старшим подругам. Зрілі жінки більш поблажливі, охоче прощають слабкості сильної статі.
Багато в чому це пояснюється вихованням, а також соціальним середовищем. Адже жінки дедалі частіше працюють нарівні з чоловіками, і мимоволі переймають чоловічі звички та манери. На думку психологів, причиною зайвої агресивності дівчаток часто є стереотипи поведінки, нав’язувані дитині близькими з перших же хвилин життя. Ледь не з пелюшок вони чують від дорослих: «Якщо хочеш чогось домогтися, треба бути активнішою, не соромитися робити перший крок!» До того ж, придивіться, чим граються сучасні діти? На зміну традиційним «дівчачим» лялькам і «хлопчачим» автомобілям дедалі частіше приходять уніфіковані герої мультиків або комп’ютерні монстри. Ці істоти безстатеві по суті, тому граючи з ними, діти практично не відчувають і власної статевої приналежності. А тим часом у чоловічих генах закладена схильність грати з пістолетами й автомобілями, а в жіночих — слабість до дрібничок. Придушуючи ці природні бажання, ми не даємо розвитися істинній жіночності та мужності.
У результаті спостережень за двомастами дітьми англійський психолог Меліса Хайнс дійшла висновку, що величезний вплив на різницю поведінки жінок і чоловіків має ставлення до них найближчих родичів. «Безстатеве» виховання, коли від дівчинки постійно вимагають ініціативи, активності, рішучих дій і вчинків, може призвести до того, що в майбутньому така дівчинка буде поводитися, як хлопчик. Існує навіть термін «синдром хлопчачниці». До нього особливо схильні дівчатка, виховані занадто зайнятими чи неуважними батьками, які часто дарують «безстатеві» іграшки, вдягають в одяг стилю «унісекс». Та й захоплення сучасних панянок теж найчастіше не різниться від захоплень хлопців. Які там курси крою та гаптування! Їх приваблюють східні єдиноборства, мотоспорт, бокс, катання на роликових ковзанах... У результаті їм легше працювати в чоловічому колективі, вони швидше знаходять спільну мову з представниками сильної статі.
— Буває, агресивні дами займають досить високі пости, керують фірмами і підприємствами, а ось їхнє особисте життя буває складним, — продовжує Ірина Коваленко. — Вони чудово знають закони бізнесу, вміють обходити небезпечні рифи і підводні камені. Службовці їх поважають і побоюються. Таких жінок не розжалиш, вони всіх бачать наскрізь. Біда лише в тім, що успішливі бізнес-леді часто забувають про те, що особисте життя розвивається за іншими законами. І коли вони намагаються вирішити складні сімейні проблеми «методом рику», силового тиску — не уникнути краху стосунків. Адже нікому не хочеться бачити в домі цербера. Владних дам дуже легко «вирахувати» на вечірках, у кафе, на концертах. Зазвичай вони гарно одягнені, доглянуті, але обличчя спотворені гримасою досади, нетерпимості. Відчувається, багато хто забув, що таке просто приємна бесіда з цікавими співрозмовниками, розучилися приймати залицяння, вислуховувати жарти і компліменти. Складається враження, що вони прийшли на війну. Розмови з чоловіками і домочадцями ведуться на підвищених тонах, у голосі звучить метал. До мене на прийом часто приходять чоловіки таких дам. Вони скаржаться, що почуваються поруч із ними вкрай незатишно. Наприклад, один із чоловіків-невдах зізнавався, що спочатку агресивність партнерки стимулювала його, змушувала рухатися вперед, досягати дедалі нових і нових успіхів. Але потім занадто владна, жорстка, вимоглива жінка стала його придушувати, захотілося відпочити, відчути себе комфортніше. З’явилися подруги на стороні…
Фахівці одностайні в думці: зростання жіночої агресивності — один із чинників ризику, здатний зруйнувати сімейне життя. Постійний тиск із боку партнерки навіть найбільш терплячий чоловік переживає дуже тяжко. Адже їм самою природою визначена роль першої скрипки, і коли щось відбувається поза їхньою волею, вони здатні впасти в депресію. Тож «залізним леді» не позаздриш. Однак емансипація неминуче призводить до того, що їх стає дедалі більше. Владним, сильним жінкам слід пам’ятати: ділова ініціатива надзвичайно цінна на роботі, а ось в особистому житті іноді непогано б випустити її з рук. Нехай відповідальне і важливе рішення буде прийняте разом із близькими людьми. Тим самим ми стимулюємо їх до активніших дій, підкреслюємо, що поважаємо їх, віримо в їхні можливості. Весь запас агресії рекомендується спрямовувати на досягнення кращих результатів на роботі, а ось удома повністю змінювати стиль поведінки. Не боятися виявляти слабість, нерішучість — ці милі жіночі риси лише додадуть вам чарівності в очах протилежної статі. І ще одна порада: після напруженого робочого дня, зачиняючи за собою двері офісу, добре було б залишати за ними і свою «броню».