РЕВАНШИСТИ ЗІ СМУГАСТИМИ ПАЛИЧКАМИ, АБО ОСЬ ТОБІ, БАБУНЮ, І 83-Й НАКАЗ

Новина про скасування 83-го наказу МВС (під такою назвою він відомий у середовищі автомобілістів) обрушилася на водіїв, як грім серед ясного неба. Здавалося, лібералізація в сфері дорожнього руху — це державний курс. Декому навіть здалося, що влада здатна зробити крок назустріч водію, не зробивши одразу два кроки назад.

Виявилося, однак, що все це — ілюзії. І справа не лише в самому факті скасування 83-го наказу, навіть не лише в його суті. Важливо, яким чином це було зроблено і з яким мотивуванням.

Наказ МВС №83 від 06.02.2001 р. був не просто важливий для водіїв. Він не просто обмежував деякі дії співробітників ДАІ. Це було своєрідне визнання з боку керівництва МВС: на інспекторів теж поширюються закони, вони стоять на дорозі не лише з метою наповнення бюджету (чи своєї кишені) за рахунок штрафів. Наказ №83 забороняв працівникам ДАІ зупиняти автомобілі, водії яких не скоїли порушень ПДР, за винятком випадків наявності даних про їхнє протиправне використання. Не дозволялося і вимагати від водіїв для перевірки документи, не передбачені ПДР і які не стосуються сфери дорожнього руху (ліцензії, дозволи, сертифікати тощо). Крім того, не допускалося несення дорожньо-патрульної служби без маршрутних карт й інших документів, що визначають конкретні місця патрулювання; проведення перевірок технічного стану транспорту, за винятком техоглядів за місцем його дислокації. Від працівників ДАІ вимагалося також доброзичливе ставлення до учасників руху, надання їм у необхідних випадках допомоги тощо. Як буде показано нижче, всі ці вимоги, за рідкісним винятком, пред’являються до співробітників ДАІ безпосередньо законодавством. І якщо свого часу знадобилося спеціально видавати такий наказ, то, вочевидь, вимог цих працівники ДАІ частенько не дотримувалися (і будь-який водій може це підтвердити).

Нинішня ситуація виявилася гіршою, аніж до наказу: вийшло, що спочатку від співробітників ДАІ керівництво МВС зажадало дотримуватися закону, а потім... скасувало цю вимогу. Не слід думати, що цей висновок — думка скривдженого автомобіліста. Він випливає з юридичного аналізу норм наказу №83, у п.1 якого чітко зазначено, що сам наказ видано «на виконання статей 10 і 11 Закону України «Про міліцію», статті 16 Закону України «Про дорожній рух». Що це за статті?

Стаття 16 Закону «Про дорожній рух» передбачає основні права й обов’язки водіїв. Статті 10 і 11 Закону «Про міліцію», відповідно, передбачають обов’язки і права міліції. Скасування даного наказу, виданого на виконання зазначених статей закону, означає вказівку співробітникам ДАІ ці норми не виконувати! Хто знає інше тлумачення скасування нормативного акта, в якому чітко зазначено, що він виданий на виконання конкретних норм закону, — цікаво буде його послухати!

Що говорять закони

Одне з найважливіших положень скасованого наказу — заборона зупиняти транспортні засоби, водії яких не порушували ПДР. Дивно, але жоден законодавчий акт по суті нічого не говорить, що таке зупинення працівником ДАІ транспортного засобу. Обов’язок зупинитися за сигналом співробітника ДАІ передбачений (зокрема, ПДР), а ось визначення такої зупинки відсутнє. Однак елементарний аналіз показує: це, власне, рід затримання водія (а часто — і пасажирів). Зупиняють водія, щоб перевірити документи (встановити особу), у випадку підозри на правопорушення (у т.ч. порушення ПДР) чи злочин. Як видно, «зупинка» транспортного засобу відбувається в тих самих випадках, що за законом є підставою для затримання. Більше того: водій, котрого зупинили, змушений перебувати на місці пригоди стільки часу, скільки необхідно інспектору для з’ясування особи (перевірки документів), складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо. Таким чином, «зупинка транспортного засобу» і за підставами, і за сутністю дій працівника міліції збігається з поняттям затримання.

Відповідно до п.5 ст.11 Закону «Про міліцію» затримувати людей можна лише за певними підставами. До водіїв тут підходить лише підозра в злочині чи вчинення адміністративного правопорушення. До речі, відповідно до п.2 цієї статті перевіряти документи у громадян працівник міліції має право лише при підозрі у вчиненні правопорушень, а не просто так, коли заманеться...

Більше того, п.1 ч.2 ст. 262 КпАП передбачає перелік випадків, коли адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ. Там указується, що, у числі іншого, затримання провадиться при порушенні Правил дорожнього руху. Як відомо, на практиці водія, котрий вчинив порушення ПДР, в органи міліції зазвичай не доставляють (хіба що вчинено, крім цього, ще якесь правопорушення, наприклад, опір працівникам міліції). Не доставляють саме тому, що затримання через зупинення транспортного засобу й оформлення документів про правопорушення відбуваються, як правило, на місці цього порушення. Винятковий перелік документів, які зобов’язаний мати при собі водій, визначено п. 2.1 ПДР, і вимагати будь-які інші документи в нього на дорозі не можна. Він їх не зобов’язаний мати і пред’являти (вони можуть зберігатися, наприклад, в офісі фірми — власника вантажу).

Можна, звісно, посилатися на те, що на органи міліції покладений контроль не лише за дотриманням ПДР. Це дійсно так. Відповідно до п.12—14 ст.10 Закону «Про міліцію», на останню покладено ще й контроль за дотриманням правил поводження зі зброєю (це, по суті, елемент дозвільної системи) і правил в’їзду, виїзду і перебування в Україні іноземних громадян, правил паспортної системи. Отже, співробітник міліції має право перевірити документи, котрі стосуються цих сфер, наприклад, дозвіл на зброю, що знаходиться в автомобілі. Що стосується паспортної системи, то постійно носити із собою паспорт громадянин України не зобов’язаний. Якщо необхідно встановити його особу, це цілком можна зробити на підставі інших документів, того ж водійського посвідчення, наприклад. Перевіряти будь-які інші документи (наприклад, на мобільний телефон, сертифікати на перевезення товару) у працівників ДАІ немає повноважень.

Що стосується вимог скасованого наказу не проводити перевірку технічного стану в дорозі, вони теж випливали із закону. Відповідно до ст. 29, 35 Закону «Про дорожній рух» автомобіль, який пройшов технічний огляд, допускається до експлуатації (причому на всій території України). А правила проведення державного техогляду затверджено Кабінетом міністрів, і на них у законі є посилання. Там чітко зазначено терміни проведення техогляду: приватних легкових автомобілів — раз на два роки, вантажних і які належать організаціям — раз на рік, деяких категорій транспортних засобів — частіше (п.3.1—3.3)... Але проведення «техогляду» на дорозі (без відповідних для цього умов і обладнання) — не передбачено взагалі! А ст.19 Конституції зобов’язує посадових осіб держави діяти лише у спосіб, прямо передбачений законом. Працівників ДАІ це теж стосується. До речі, хоча 83-й наказ і скасовано, всі перелічені закони, Правила проведення державного технічного огляду і ПДР — ні. Й у випадку конфлікту із працівниками ДАІ водій має повне право посилатися на ці норми.

Навіщо це зроблено?

Однак найбільший подив викликає мотивування скасування 83-го наказу. У наказі №786 від 11 вересня 2001 р. сказано: «Із внесенням змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення...» Далі йде опис жахливої криміногенної ситуації на дорогах. Опис барвистий. І складається враження, що в самому тексті наказу автори заздалегідь... виправдовуються!

І ще. Можна подумати, що розроблювачі наказу прямо дорікають депутатам: мовляв, це ви, хто вніс зміни в КпАП, винні в підвищенні аварійності і взагалі злочинності на автодорогах! Слово честі, незрозуміло: і Верховна Рада, і МВС — державні органи. Складається враження, що в нас права рука не те щоб не знала, що робить ліва, а готова цю ліву відірвати, звинувативши у всіх гріхах... Наскільки припустимо подібне, прямо скажемо, образливе ставлення міліцейських чинів до парламенту, мабуть, варто подумати керівникам обох гілок влади.

Викликає здивування твердження, що ряд положень наказу №83 «себе вичерпали». По-перше, як можуть «себе вичерпати» положення наказу, виданого, повторимо, на виконання конкретних норм законів? Самі закони себе вичерпали? Але про це судити не МВС, а депутатам, які в такій ситуації можуть закони скасувати. Чи втратила актуальність проблема дотримання законів співробітниками міліції взагалі і ДАІ зокрема? І чому, якщо «себе вичерпала» частина положень 83-го наказу, його скасовано повністю? І, до речі, які саме положення малися на увазі?

Здається, що автори наказу №786 міркували так: обмежили законодавці наші права — ми своє не києм, то палицею візьмемо! Не можна вилучати водійські посвідчення — то ми водіїв зупиняти будемо з приводу і без приводу, було порушення чи ні! Не можна знімати номери за неправильне паркування — знайдемо до чого причепитися за технічним станом автомобіля і все одно прямо на дорозі знімемо! Заборонили брати гроші на місці порушення — будемо вимагати всілякі документи, у тому числі ті, яких у водія і не повинно бути! Щоб життя цим водіям медом не здавалося. А вже доброзичливості вони тепер від нас не дочекаються! Тим більше — якоїсь допомоги, як у цьому 83-му наказі наказувалося.

Тут можливі два варіанти. Якщо такого задуму в авторів наказу не було, наявний вкрай невдалий піарівський хід — результат головотяпства. Якщо ж був... Тоді справи набагато гірші. Тоді автори наказу, схоже, відкривають сезон полювання на водіїв і, скасувавши заборони своїм працівникам порушувати закони, прямо закликають до таких порушень. У останньому випадку, мабуть, у справу має втрутитися Генеральна прокуратура.