ПРОФЕСОР НА ІМ’Я ЖАННА

09 лютого, 2001, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 6, 9 лютого-16 лютого 2001р.
Відправити
Відправити

«Хронічна відмінниця» вчиться все життя Батько Жанни Іванівни був кадровим військовим-прикордонником...

«Хронічна відмінниця» вчиться все життя

Жанна Возіанова (у центрі) приймає державні іспити
Жанна Возіанова (у центрі) приймає державні іспити
Жанна Возіанова (у центрі) приймає державні іспити

Батько Жанни Іванівни був кадровим військовим-прикордонником. Тому родині доводилося часто переїжджати — від Камчатки до західних кордонів колишнього Союзу. І хоча дівчинка вчилася в десяти різних школах, у підсумку отримала срібну медаль, вважалася кращим математиком і мріяла про технічний вуз, а може, й про лаври Софії Ковалевської. Проте її мрії підкоригувала мати, яка закінчила авіаційний технікум, а потім не змогла себе реалізувати на прикордонних заставах. Тому коли дочка вибирала, до якого вузу вступати, мати наполягла на медичному.

І ось уже ректор Київського медінституту Іван Пименович Алексєєнко (треба ж, доля — дівоче прізвище Жанни теж Алексєєнко) підписує заяву дівчини: «Зарахувати на лікувальний факультет». Проте один із членів приймальної комісії зауважує: «У неї ж медаль не золота, і вона не киянка — хай іде на санітарно-гігієнічний».

А далі — наполегливість у здійсненні мрії. Вже студенткою Жанна чергувала в клініці, регулярно відвідувала хірургічний гурток, залучалася до операцій. У заліковій книжці — жодної четвірки. Проте заяву про переведення на лікувальний факультет деканат не підтримав. Тоді вона поїхала в Московський медінститут. Там Жанну, яка навчалася на «відмінно», охоче погодилися взяти, однак свої не відпустили. Щаслива невдача, оскільки саме в Києві Жанна знайшла свою долю — Олександра, студента лікувального факультету, і стала Возіановою.

Коли синочку Сергію виповнилося п’ять місяців, Жанна почала шукати роботу. Нарешті з’явилася вакансія в Білоцерківській районній інфекційній лікарні. Першим наставником молодого фахівця стала головлікар Галина Яригіна. Вона уважно придивлялася до новенької і, переконавшись у її величезній працьовитості та вдумливості, перевела Возіанову до діагностичного відділення. Жанна працювала, не зважаючи на час, сина допомагала няньчити мама, Саша закінчував інститут.

Потім — чотири роки терапевтом у госпіталі в Сєверодвінську разом із чоловіком, куди його призначили після закінчення інституту. Вчилася весь час, оскільки розуміла: мати здібності — це ще не все. Після демобілізації чоловіка — знову важкі пошуки місця роботи. Директор інституту інфекційних хвороб академік Богданов відмовив: «Потрібні свої кадри». Тимчасово влаштувалася до військового госпіталю, де пройшла добру школу практичної медицини (до речі, зв’язок із госпіталем зберігся й донині: тепер тут професор Жанна Іванівна Возіанова консультує в складних за діагностикою випадках). А після госпіталю почалась успішна наукова діяльність на кафедрі інфекційних хвороб Київського медінституту: клінічний ординатор, аспірант з успішним достроковим (адже «хронічна відмінниця») захистом кандидатської дисертації, асистент, доцент, доктор меднаук, а з 1989 року — завідуюча кафедрою.

Наука без практики мертва, а практика
без науки сліпа

З шістнадцяти кафедр інфекційних хвороб ця — єдина, очолювана жінкою, — опорна для всіх медвузів України. Зовсім не випадково Жанна Возіанова, заслужений діяч науки і техніки України, стала лідером в організації педагогічної роботи в системі медичної освіти. Її чіткість, самодисципліна, величезний досвід і знання дозволяють забезпечити підготовку колосального обсягу методичних матеріалів, програм, планів навчальних занять.

Кафедра працює на базі Центру інфекційних хвороб Центральної міської клінічної лікарні. 120 ліжок ніколи не бувають порожні — в країні високий рівень інфекційних захворювань через погіршення соціальних, екологічних та економічних умов.

Кафедра медичного вузу під дахом лікарні — дуже вдале поєднання, органічний місток між наукою й практикою. Наука має можливість перевірити ефективність своїх напрацювань. Основні проблеми, якими займається кафедра, — гострі й хронічні вірусні гепатити, дифтерія (у період епідемії кафедра була лікувально-методичним центром всієї України), диференційна діагностика інфекційних хвороб, проблеми медикаментозної терапії. Жанна Іванівна великий противник поліпрогмазії — одномиттєвого призначення багатьох препаратів — і необгрунтованого застосування антибіотиків. Ними якщо й користуються, то дуже обережно. Тому в клініці ще не було жодного випадку ускладнень після їх застосування.

Якщо вас припинили критикувати...

Великий Бехтерєв любив повторювати: «Якщо хворому після розмови з лікарем не стало краще, то лікар був поганий». Спостерігаючи за Жанною Іванівною, коли вона терпляче і тактовно переконує хворого повірити в тактику запропонованого лікування, розумію, у кожному випадку ціна її компетентності — людське життя.

Возіанова — не лише блискучий фахівець, а й дуже щедра людина. Багатющим досвідом, знаннями, вмінням професор до решти ділиться зі своїми учнями.

Із школи Возіанової вже вийшли десять кандидатів та докторів медичних наук, готується ще одинадцять. А ось перегортаю перший том її книги «Інфекційні й паразитарні хвороби», 900 сторінок(!), на підході — ще два томи. Обережно запитую, мовляв, хтось допомагав? Вона показує рукописи, де все написано її чітким почерком, пояснює: любов до математики допомагає систематизувати знання, результати досліджень.

Ще одна форма передачі знань — новий український журнал «Сучасні інфекції». Жанна Іванівна, його головний редактор, сама веде розділ клінічних лекцій про останні наукові новинки. «Це істина на сьогоднішній день», — улюблений вислів професора, противниці догм і консерватизму в медичній науці. А на запитання, чи є в неї заздрісники, вороги, з усмішкою відповідає словами великого Пастера: «Якщо вас перестали критикувати, знайте — ваша наукова праця пішла на спад, ви стали слабші».

Крім усіх наукових і педагогічних пошуків, Жанна Іванівна ще й хранителька домашнього вогнища. Президент АМН України Олександр Федорович Возіанов, можливо, ще більш завантажений, ніж його дружина. Гадаю, нелегко під одним дахом двом неординарним особистостям. Скільки ж потрібно жіночої мудрості, щоб простий мотив для двох сердець постійно підтримував сенс життя...

За зодіаком Жанна Іванівна — Водолій. Для цього знаку характерна велика любов до людей і самовідданість. А головне, погляд Водоліїв завжди звернений у майбутнє. Всі ці риси властиві й професору Жанні Іванівні Возіановій.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК