Про користь і шкоду психологічних порад

Останнім часом багато видань впроваджують рубрику з популярної психології, під якою друкують статті на психологічні теми, ведуть діалог із читачами, відповідають на листи. Все це сприяє популяризації психології, привертає увагу читачів до важливих, хоч інколи й не усвідомлених до кінця душевних проблем. При загальній психологічній безграмотності такий своєрідний лікнеп украй необхідний у нашій країні в час, коли практична психологія тільки-но починає завойовувати симпатії громадян України. Та популярні публікації для кваліфікованого психолога — це невдячна праця (уявіть собі для порівняння кандидата філологічних наук, якого попросили б навчати кого-небудь абетки). Однак попит із боку читачів є, тому нерідко за написання статей на психологічні теми беруться люди не досить кваліфіковані. До таких публікацій слід ставитися обережно.

Усі статті на психологічні теми можна поділити на дві групи. Перша — це психологічні поради, які можна порівняти з рекомендаціями на кшталт «мийте руки перед вживанням їжі» або «побільше бувайте на свіжому повітрі», тобто загальні рекомендації, котрі нашкодити не можуть. А друга група — поради, як саме діяти за тієї чи іншої ситуації. І ось ця група порад досить небезпечна — це рекомендації психологів і нібито психологів у конкретних і нібито конкретних випадках із життя. Уявіть собі хірурга, який на сторінках преси дає поради, як видалити апендикс. Ба більше, уявіть собі хворого, котрий цих порад дотримується. Адже в психологічних публікаціях ідеться про таку тонку й уразливу сферу, як людська душа. Звичайно, все не так уже й страшно. Адже людей, які читають, приміром, гороскопи, набагато більше, ніж тих, хто будує по них своє життя. Сподіватимемося, що таке саме здорове співвідношення зберігається і серед тих, хто читає психологічні поради. До того ж поради між собою різняться.

Поради нефахівців можуть бути дуже небезпечними. Це найчастіше типова профанація, причому нерідко з елементами епатажу. Такі статті вам можуть трапитися на сторінках жовтої, жовтуватої і навіть бежевої преси. Заочні поради з конкретних питань можуть тільки завдати шкоди. Особливо якщо вам радять покинути чи повернути вашого чоловіка, завести коханця або коханку, спробувати поставити на місце вашого начальника. Завжди є велика небезпека, що людина (особливо молода й недосвідчена) зіставить описану ситуацію зі своєю власною й виконуватиме ці рекомендації. Уявіть собі: у вашого сусіда болів живіт, і йому допомогло проносне. Вас теж непокоїть живіт, і за порадою сусіда ви починаєте лікуватися аналогічним способом, а потім з’ясовується, що у вас непрохідність кишок, і допомогти може лише операція. Так і в психології.

Поради психолога навіть під час індивідуальної консультації по можливості не повинні лежати в практичній сфері. Тим паче неприпустимо рекомендувати людині діяти накресленим способом. Психолог може лише порадити щось обміркувати, щось змінити у поведінці, переглянути стосунки зі своїм оточенням. Але ці поради не універсальні й можуть стосуватися тільки конкретної людини.

Щодо самого бажання звернутися до психолога по життєву пораду, то воно найчастіше властиве людям, які прагнуть перекласти відповідальність на іншу людину, щоб потім сказати: «Психолог порадив, але нічого не допомогло». Багато хто йде до психолога із запитанням: «Кого вибрати — чоловіка чи коханця?»; «Яке чарівне слово сказати, щоб свекруха нарешті від мене відчепилася?»; «Як змусити сина-підлітка слухатися?». Природно, що вони розчаровуються.

Завдання психолога не в тому, щоб вирішувати за клієнта його проблеми. Але він може допомогти розібратися у собі, створити умови, за яких людина сама зможе зробити вибір. Причому йдеться не про «правильний» вибір, а про єдино прийнятний для кожної конкретної людини в конкретних обставинах. Адже те, що може допомогти одному, іншого може штовхнути до катастрофи. Саме тому будь-які конкретні поради без урахування рис особистості, її спроможності до аналізу ситуації, готовності працювати над собою, наявності життєвого досвіду найчастіше бувають марними, якщо не шкідливими.

Допомога психолога буває потрібна кожній людині, хоча не кожен спроможний це усвідомити. Непогано, якщо у вас є сімейний психолог (за аналогією із сімейним лікарем). Адже часто самій людині буває так непросто розібратися у собі, в життєвих обставинах і стосунках з іншими людьми. Не кажучи вже про такі речі, як правильне виховання дітей, подружні стосунки, відносини зі старенькими батьками, конфлікти на роботі — у всьому цьому потрібні спеціальні знання. Бо не існує навчального закладу, в якому людину готували б до ролі чоловіка, батька, члена робочого колективу. Це дуже непрості ролі, які потребують серйозної підготовки. І багато хто змушений учитися методом спроб і помилок, що коштує інколи дуже дорого. Тому так важливо звернутися до професіонала, якщо ви відчуваєте, що самі не можете впоратися з ситуацією.

Усім відомо, в якому жалюгідному стані перебуває в нашій країні психологічна служба. Але багато хто може обійтися і без психолога. Когось підтримають родичі та друзі й допоможуть розібратися у собі; в іншого — високий рівень самовідновлення психіки, потужні внутрішні резерви; комусь допоможе віра в Бога і сповідь священику. Багато хто схильний до самоаналізу, що теж допомагає розібратися в собі. Та тут слід бути дуже обережним, оскільки все добре в міру. Надмірна схильність до самоаналізу може призвести до самокопання і навіть до самозакопування. І психологу все це розгрібати буде дуже складно. Крім того, до серйозної стресової ситуації ліпше підготуватися заздалегідь. Це не забере у вас багато часу й праці, але може підтримати і навіть врятувати у скрутну хвилину.

Отже.

Хоч би що сталося у вашому житті, не переходьте відразу до дій, візьміть собі тайм-аут для осмислення ситуації.

Не поспішайте приймати доленосні рішення: обставини незабаром можуть змінитися, а ви за інерцією будете націлені на дії, потреба в яких уже відпала.

Тоді, коли у вас усе гаразд, продумайте, до кого передусім ви звернетеся, якщо опинитеся у серйозній стресовій ситуації: до матері, кращої подруги чи друга, улюбленої вчительки, сусідки, психолога.

Якщо ви почуєте, що комусь зі знайомих допоміг психолог, розпитайте про нього; довідайтеся, де він приймає, чи платні його послуги; запишіть телефон.

Поцікавтеся, чи приймає психолог у вашій поліклініці, чи є в місцевості, де ви мешкаєте, служби, у яких працюють психологи.

Якщо ви не дуже вірите в Бога і не звикли молитися, навчіться цього — завчіть кілька молитов, які вам найбільше до душі, або придумайте свою молитву і повторюйте її щодня чи хоча б тоді, коли вам важко.

Читайте книжки з популярної психології. Щодо вибору — порадьтеся з кимось, хто на цьому знається. Якщо у вас є діти, обов’язково поцікавтеся книжками з вікової психології. Не розчаровуйтеся, якщо вам нудно читати. Або ви ще не зіштовхнулися з описаними проблемами, або вибрали не ту книжку (приміром, розраховану на фахівців).

Читайте статті на психологічні теми у пресі. Але вибирайте серйозні видання.