Президентські пряники-2

Роздача пряників у вигляді соціальних ініціатив президента напередодні Міжнародного жіночого дня стає хорошою традицією. Щоправда, парламентські вибори вже минули, а президентські ще не скоро. Можливо, тому нинішні ініціативи президента, представлені 27 лютого на розширеному засіданні Кабміну, не містять претензій на реформування: вони трохи менш затратні для державної скарбниці, охоплюють своєю турботою далеко не всі верстви українського населення, а тому здаються менш масштабними і не викликають такого резонансу в суспільстві, як торішні.

Хоча це - як подивитися... У Рік дитячої творчості В.Янукович замахнувся на майбутнє, заявивши, що з допомогою Нових соціальних ініціатив президента України "Діти - майбутнє України" "ми робимо стратегічну інвестицію в тих, хто будуватиме й розвиватиме Україну практично до кінця XXI століття". Як на мене, майбутнє країни в президентському документі малюють хоч і творчо, але трохи однобічно. Оскільки насправді зосереджене воно не тільки в дітях-інвалідах (підтримувати яких - справа, безперечно, необхідна), не тільки в дітях з малозабезпечених сімей і не тільки в особливо обдарованих (велике запитання, до речі, діти чиїх батьків є і будуть серед них).

У "президентському майбутньому" України зовсім не видно звичайної здорової дитини, чиї батьки - представники так званого середнього класу - в усьому цивілізованому світі, взагалі-то, і є хребтом як сьогодення, так і майбутнього країни. Тому стратегічні інвестиції в майбутнє України, будувати і розвивати яку хотілося б якісно, на мою думку, насамперед мають бути спрямовані на реформу освіти (не тільки дошкільної та позашкільної і, можливо, не передусім), а вона, як відомо, буксує, у тому числі завдяки особистості, що стоїть на чолі профільного міністерства. Та це - моя думка. Заступник очільника адміністрації президента І.Акімова вважає, що "соціальні ініціативи, проголошені президентом 27 лютого, охоплюють усі категорії українських дітей".

Хай там як, а люди, які працюють у сфері дитинства, сприймають подібні ініціативи президента як "ну хоч щось". Вони стверджують, що завдяки торішнім, вдається працювати й закривати "дірки" в законодавстві, наприклад, щодо роботи з сім'єю та дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах. І хоча питання, звісно, не в ініціативах, а конкретних результатах, небайдужим принаймні є на що посилатися при небажанні чиновників виконувати свою роботу.

Отже, нові соціальні ініціативи президента складаються, по суті, всього з трьох пунктів: "Підвищення якості життя для сімей з дітьми", "Кожній дитині - всебічний розвиток" і "Сімейний затишок - кожній дитині". Лише перший з них підкріплюється конкретними грошовими сумами і передбачає збільшення держдопомоги малозабезпеченим сім'ям з 2508 грн сьогодні до 3127 грн під кінець року (140 тис. сімей); збільшення надбавки для догляду за дитиною-інвалідом на 25% - до 729 грн для дитини до 6 років і до 907 грн. - від 6 до 18 років (усього 15 тис. дітей); збільшення соцдопомоги для дітей-сиріт і дітей-інвалідів, позбавлених батьківської опіки, до 2838 грн для дітей до 6 років і до 3314 грн - для 6-18-річних (усього 1612 дітей).

Ціна питання з урахуванням надбавок, за нашими приблизними підрахунками, за рік становитиме близько 4,5 млрд грн. "Для забезпечення фінансової сторони цих соціальних виплат за результатами першого кварталу буде внесено відповідні зміни в держбюджет України", - йдеться у відповіді першого заступника глави АП України Ірини Акімової на запитання DT.UA.

З такими цифрами держбюджет, схоже, впорається. Хоча питання викликають пріоритети: чи варто збільшувати розміри соціальної допомоги, коли на тому ж засіданні Кабміну міністр соціальної політики України як ключові завдання називає ліквідацію заборгованості із зарплат у країні, що становить сьогодні понад мільярд гривень? Може, виплативши зарплати батькам, держава тим самим уже підтримала б їхніх дітей?

Другий пункт ініціатив складається з восьми підпунктів. Один з них передбачає розширення мережі дошкільних закладів у 2013-2014 рр. - для того щоб забезпечити місце 100 тис. дітей. "Не можете зробити це державними і комунальними ресурсами - максимально сприяйте розвитку мережі приватних дитсадків і забезпеченню доступності їхніх послуг для широких кіл сімей з дітьми", - заявив глава держави. За словами І.Акімової, "на утримання новостворюваних дошкільних навчальних закладів буде передбачено відповідні субвенції місцевим бюджетам".

Розпливчасто-офіційні формулювання щодо конкретних заходів та фінансування інших підпунктів свідчать про те, що суми й джерела надходжень чітко не визначені. Так, на запитання про те, за рахунок яких коштів передбачено фінансування обласних і всеукраїнських літніх шкіл для обдарованих дітей; як відбиратимуть таких дітей (10 тис. на рік) і чи муситимуть батьки оплачувати перебування своїх дітей у таких школах, відповідь була такою: "Глава держави ініціював створення сприятливих умов для одночасного розвитку та оздоровлення обдарованих дітей під час канікул. Тому він доручив Кабміну забезпечити функціонування всеукраїнських та обласних літніх шкіл для обдарованих дітей. До цієї роботи мають бути залучені фахівці й науковці. Планується, що уряд ухвалить відповідні акти, якими визначить порядок роботи, у тому числі й відбору дітей, а також фінансування таких шкіл".

Тобто на даний момент питання, якій саме установі доручать відбір обдарованих дітей і наскільки прозорою буде сама система, залишається нез'ясованим. Як і питання фінансування літніх шкіл.

"Порядок щорічного відбору 100 обдарованих дітей для участі президентській програмі для найбільш талановитих "Інтелектуальне майбутнє України", що має створити умови для інтелектуального розвитку та проведення наукових досліджень, а також напрямки роботи із цими дітьми, у тому числі з використанням потенціалу Національного центру "Мала академія наук України", буде визначено відповідним актом президента України", - сказано у відповіді І.Акімової на запитання про наявність механізму відбору талановитих дітей.

На запитання "Чи означає підвищення рівня охоплення позашкільною освітою (програмою передбачено 2,5 млн дітей) відновлення безоплатної радянської системи і чи передбачено на ці витрати окремі статті бюджету" заступник голови АП відповіла: "Сьогодні в Україні діє лише 81,6 тис. гуртків і 2,1 тис. закладів розвитку творчості дитини, які фінансуються коштом місцевих бюджетів. У таких умовах творчо розвиватися можуть лише 1,5 млн українських дітей. Саме тому президент доручив уряду забезпечити державну підтримку закладів позашкільної освіти. Це дозволить не тільки зберегти, а й розширити мережу подібних закладів і дасть можливість розвиватися 2,5 млн дітей.

На думку президента, зайнятість дітей у гуртках, секціях, спортивних, музичних школах є чи не найефективнішим заходом щодо профілактики та запобігання правопорушенням серед дітей. Для виконання цієї соціальної ініціативи уряд повинен передбачити в Держбюджеті видатки на фінансування закладів позашкільної освіти".

Зверніть увагу: у відповіді немає навіть натяку на те, якими саме будуть ці видатки. Можливо, розрахунків не існує?

Те саме стосується й виробництва засобів реабілітації для дітей з особливими потребами (78 800 дітей) і розробки та друку нових підручників зі шрифтом Брайля для дітей із вадами зору (1000 дітей), а також створення відділень при реабілітаційних центрах для денного перебування дітей-інвалідів (15 тис. дітей). Ініціатива стосовно соціалізації цих дітей і створення сприятливих умов для виховання дітей-інвалідів у сім'ї, для чого у всіх регіонах країни протягом двох років планується створити центри денного перебування для дітей-інвалідів, дуже важлива. Проте коли на запитання, чи передбачені Держбюджетом кошти на це, дається не підкріплена жодними цифрами нечітка відповідь, що, мовляв, "на реалізацію цих ініціатив уряд повинен внести у встановленому порядку зміни до чинного законодавства та передбачити в держбюджеті їх фінансування", починаєш сумніватися в тому, чи справді це станеться. І якщо станеться, то коли.

Популяризація здорового способу життя серед дітей із допомогою модернізації дитячих спортивних майданчиків при 28 500 навчальних закладах, розширення мережі центрів матері і дитини для соціального супроводу жінок, які мають ризик залишити дитину в пологовому відділенні, і, нарешті, створення всеукраїнської гарячої лінії з питань захисту сімей з дітьми - все це виглядає хоч і красиво, але вкрай невиразно без називання конкретних сум. Можливо, для цього залучатимуть ресурси соціально відповідального бізнесу? Все це поки що залишається за кадром.

"Ну, хоч щось"...