«ОМЕН» В КОНТЕКСТІ ДЕМОКРАТІЇ

Або «Екологія масової ін-формації» — такою була тема чергового семінару, який провів Інститут екології і масової ін-формації при Львівському національному університеті за підтримки Інституту релігії та сус-пільства при Львівській богословській академії. Власне, семінар перетворився на обговорення проблеми «батьки-діти-телевізор».

Як з’ясувалося, церква дивиться на все це так, як і ми — звичайні смертні. Так, зокрема, о.Іван зізнався, що у вільний час полюбляє дивитися якісні фільми жахів. Чим, гадаю, не потішив батька п’ятьох дітей, який скаржився, що діти, котрі, до речі, дивляться телевізор лише по суботах, заражаються нега-тивними емоціями, які він — батько — відчуває вже на собі. І запропонував зробити зустрічі між підлітками у церкві. На що представники церкви зазначили, що Християнство не може бути замінником телебачення.

Можна, щоправда, скористатися досвідом далекої Америки, де були засновані цілі інститути та впроваджені оціночні градації негативного впливу фільмів. Цей приклад учасники семінару підтримали і домовилися якось діяти в цьому напрямку. Цікаво, як на цю ідею подивляться наші державні установи?

Зрозуміло, що єдиний вихід — тотальна заборона або блокування показу, але який вигляд це матиме в контексті свободи слова, вибору і взагалі демократії? Крім того, один з учасників, що стояв на принципі відбору якісних фільмів, тихо попросив не накладати заборони на фільми жахів бодай на наступні два тижні, оскільки він ще не додивився «Омен». І його, до речі, підтримали.

Але негативну інформацію, або, по-науковому, патогенний текст — ми отримуємо не лише через візуальне мистецтво, а й, наприклад, з наших друкованих ЗМІ. Як нейтралізувати ці процеси? «Ми працюватимемо в цьому напрямі. Можливо, наш інститут і стане тією організацією, яка буде допомагати ЗМІ «чистити», коригувати середовище масової інформації, згідно з філософією громадянського суспільства», — підтримав директор Інституту екології і масової інформації Борис Потятиник.

На цьому всі розійшлися… напевно, дивитися «Омен».