Несосвітенна спека, що панує нині в Україні, якось поволі розпікає інтригу 11-го чемпіонату країни. І хоч поки що зарано говорити про реальні зазіхання команд, уже тепер можна прямо заявити: боротьбу за головне місце на футбольному п’єдесталі пошани вестимуть не тільки київське «Динамо» і донецький «Шахтар», а й ті, кого заведено називати «темними конячками».
Безперечно, конкурувати з визнаними лідерами вітчизняного футболу таким командам, як «Дніпро», «Карпати», «Металіст», що досхочу пограли в радянські часи у всесоюзному чемпіонаті, сьогодні нелегко. Адже виїхати на самих традиціях без необхідної фінансової підтримки просто нереально. Нібито з тіні впритул до динамівців і гірників підтягнулися металурги з Донецька і Маріуполя. Команда Семена Альтмана торішній чемпіонат закінчила на почесному п’ятому місці, а в теперішньому — поки що єдина, котра не зазнала гіркоти поразки. В чому секрет успіху? Здається, насамперед в оптимальних умовах, створених керівництвом клубу для навчально-тренувального процесу, а також у спортивно-педагогічному таланті наставника донецького «Металурга». Адже що цікаво: Нікітін, Котов, Кривенцов, Яксманицький, Зотов, Шищенко, Воскобойник мали можливість проявитися і в славетніших клубах, але так і залишилися серед перспективних. А надії, як відомо, пожива юнців. У дорослому футболі для перемог самої романтики замало. Потрібно бути мужчиною. Альтману вдалося за два роки сколотити цілком пристойну команду, що не хапає «зірок з неба», але й не схильна до затяжних спадів.
З другого боку, якщо така команда, як донецький «Металург», після трьох турів спроможна з явним відривом очолити турнірну таблицю, то, слід гадати, не все гаразд із київським «Динамо» та «Шахтарем». Їхні виступи проти «Дніпра» і дебютанта вищої ліги «Поліграфтехніки» в останньому турі не здалися переконливими.
Гірники, у кого на носі був матч зі швейцарським «Лугано», не показали тієї творчої легкості, яка необхідна команді, що претендує на лідерство в національному чемпіонаті. Команда Віктора Прокопенка, схоже, навчилася цікаво атакувати. Але те, що стосується гри в обороні, поки що справляє відверто прикре враження. Адже ж екзаменатори в «Шахтаря» будуть значно кваліфікованіші, ніж форварди дебютанта вищої ліги. Якщо гірники пройдуть «Лугано», то їхній наступний суперник — бронзовий призер чемпіонату Німеччини дортмундська «Боруссія».
Київське «Динамо» мало певну перевагу в Дніпропетровську, однак не змогло її матеріалізувати в забиті м’ячі. На відміну від «Шахтаря», у чиєму розпорядженні потужна група атаки, біло-блакитні справляють протилежне враження: у їхньому розпорядженні сильна група гравців оборони. Після переїзду з Києва до Мілана та Лондона Шевченка, Реброва і Каладзе динамівська «булава» помітно полегшала. Гольових зусиль легіонерів Белькевича і Черната, що підживлюють розумними передачами юного Мелащенка, вочевидь, замало. «Динамо» зразка нинішнього року геть-чисто відмовилося від гри флангами не тому, що Валерій Лобановський вважає таку тактику архаїчною. Просто в теперішньому складі біло-блакитних немає виконавців рівня Трошкіна, Матвієнка, Лозинського, Раца, Лужного, Косовского etc.
У Дніпропетровську вперше у складі першої команди з’явився африканський легіонер «Динамо» Ідахор. Навіть неозброєним оком можна бачити, що Лакі найближчим часом істотно допомагатиме динамівській атаці. Хлопець сильний, пластичний, налаштований на силову боротьбу і, здається, опанувавши принципами київської гри, зможе реалізувати свої чималі здібності в забитих м’ячах. У Дніпропетровську це не вдалося ні гостям, ні господарям. У результаті — 0:0.
І всі ж, здається, найпомітнішими подіями минулого тижня були гострі заяви щодо боротьби з корупцією у вітчизняному футболі президента ФФУ Григорія Суркіса. Слід гадати, що головні стріли відтепер полетять у представників суддівського корпусу. Адже саме до нього на фініші попереднього чемпіонату було найбільше претензій з боку представників багатьох клубів. Суддівські помилки часто впливали на остаточний результат матчу, що поставило під сумнів честь футбольної «феміди» країни. Втім, довести упередженість арбітрів у тому чи іншому поєдинку практично неможливо, як дуже складно кваліфікувати поєдинок з дивним результатом як «договірний». Один з героїв кінокомедії «Пригоди італійців у Росії» про майже аналогічну ситуації безапеляційно прорік: «Мафія безсмертна!»