«НК» НЕ ДРІМАЄ...

Минулого вівторка київські динамівці проводили свій третій виїзний поєдинок у груповому турнірі Ліги чемпіонів. І втретє поспіль, після Мілана та Лондона, поступилися своєму супернику. Цього разу — московському «Локомотиву» — 2:3. Стабільність у провалах на чужих стадіонах для підопічних Михайличенка вже стала притчею во язицех. Характерна й інша деталь: нічийний результат витікає в гостей, немов пісок крізь пальці, у заключні п’ять хвилин, із чого можна дійти висновку: морально-вольова, фізична, та найбільше психологічна підготовка флагмана українського футболу залишає бажати кращого.

На післяматчевій прес-конференції Михайличенко поскаржився на мінливість тренерської долі, на тернистому шляху якої повсякчас з’являються представники футбольної Феміди, на кшталт іспанця Ібаньєса. Не вдаючись у деталі, тренер «Динамо» лише перепитав у журналістів, чи не цей арбітр обслуговував недавній поєдинок збірних Росії та Швейцарії. Отримавши позитивну відповідь, наставник «Динамо» процідив: «Ну, тоді все зрозуміло»...

Особисто мені не зовсім зрозуміло те, що зрозуміло Михайличенку. Приміром, те, чому його підопічні віддають перемогу суперникам на останніх хвилинах найвідповідальніших поєдинків. І вже зовсім залишається загадкою, як можна довірити такому нетямущому гравцю, як Дмитрулін, місце на останньому рубежі динамівської оборони. І в попередніх лігівських турнірах помилки Дмитруліна неодноразово призводили до взяття київської цитаделі. Втім, попередні промахи захисника «Динамо» не йдуть у жодне порівняння з тими, що сталися в Москві. Перший і другий м’ячі у ворота Шовковського — наслідок техніко-тактичної неспроможності «шістки» «Динамо». Бузнікін у першому випадку входив у штрафний майданчик гостей немов порожнім армійським плацом, а пенальті заробив, спровокувавши киянина на удар по опорній нозі.

До іспанця Ібаньєса можна мати претензії лише по третьому м’ячу. Та хто заважав Шовковському упевнено вийти з воріт і кулаком відбити м’яч якомога далі? І вже ніяк не заважав динамівцям «кабальєро» від футбольної Феміди реалізовувати створені гольові моменти. А їх протягом 90 хвилин накопичилося більш ніж досить. І коли Белькевич, а потім Шацьких достойно виконали свою партію, іспанець опинився «не при справах». Відсутність Федорова та Леко, безумовно, негативно позначилася на цілісності динамівської оборони, але не стало визначальним чинником у поразці гостей.

За словами одного з ключових гравців у складі «Локо» — Хохлова, поєдинок із киянами в Москві для залізничників був складнішим, ніж у столиці України. Річ у тім, що недавню перемогу над валлійцями та вихід у фінал Євро-2004 підопічні Сьоміна відзначали дуже бурхливо, і не один день. Отже певні труднощі перед поєдинком з українцями були також і в москвичів. Проте, як кажуть у народі, пий, але справу знай. Фінальний свисток зафіксував перемогу господарів — 3:2 і вивів їх на перше місце в групі. На другому — «Арсенал», який розгромив у Мілані «Інтер» — 5:1. Кияни, що набрали шість очок, поки що «на дні».

Інша, мабуть, не менш важлива подія у футбольному житті країни сталася минулого тижня. Президенту ФК «Динамо» (Київ), лауреату Державної премії в галузі архітектури Ігорю Суркісу виповнилося 45 років. На уклін до «архітектора» прославленого клубу прийшло чимало вірнопідданої челяді. Так раніше ходили кріпаки з чолобитною до свого пана. Проте усіх затьмарив нинішній головний тренер збірної країни Олег Блохін, який разом із начальником команди Ігорем Черкасовим, не без зусиль, витягли на третій поверх молодого баранчика. Чи слід шукати в подарунку певні аналогії, судити не беруся. Можливо, наставник збірної України просто хотів показати баранчику нові ворота на полі стадіону «Динамо». Звісно ж, не хотілося, щоб Олег Володимирович згодом дорікав «збірникам», що вони, мовляв, дивляться на ворота суперника як горезвісний баранчик. А може, замислившись, Олег Володимирович вимовить: «Повернемося до наших баранів»... Що ж до появи на керівній посаді національної збірної Ігоря Черкасова, колишнього оперативного співробітника КДБ, то фахівці, щоправда не відкрито, стверджують, що до футболу запеклий чекіст має приблизно таке саме відношення, як, скажімо, відомий бін Ладен до боротьби з тероризмом...