НІЖНИЙ ПОДИХ СМЕРТІ, АБО ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО НАРКОТИКИ

...Світланка закохалася. Мама, Галина Аркадіївна, зрозуміла це того ж вечора, по неймовірному блиску доньчиних очей, якійсь новій посмішці і збудженому щебету. Дивлячись на щасливу дочку, жінка, здавалося, сама молодіє з кожним днем. Але незабаром вона насторожилася. Розсудлива і вихована дівчинка почала приходити додому дедалі пізніше, а на мамині закиди і прохання відповідала грубістю. Від неї почало тхнути тютюном і алкоголем, а кілька разів дивний блиск очей і туманний погляд злякав навіть завжди флегматичного батька. Зрештою, він не витримав, «трухнув» зв’язками і з’ясував усе.

Як виявилося, Віталій, у якого закохалася Світлана, — справжня «страшилка» для будь-яких батьків. Наркоман зі стажем, товаришує з усякими підозрілими особами, невідомо чим заробляє на розгульне життя, а жінок міняє частіше, аніж миє руки. Галина Аркадіївна вирішила поговорити з дочкою серйозно, сподіваючись на те, що її аргументи та здоровий глузд переможуть. Але перші ж слова доньки шокували — Світлана дивилася на світ немов крізь криве дзеркало казкових тролів.

— Ой, мамуню, — защебетала дівчина, — ти не уявляєш, який він незвичайний. У нього вдома все таке таємниче, здається, що перебуваєш у царстві якогось чарівника. Він стільки всього знає. Розповідав мені про реінкарнацію (уявляєш, я в минулому житті була ластівкою!), буддизм, східну філософію. А ночами він залазить на дах і медитує, дивлячись на місяць.

Всі приготовлені заздалегідь слова вилетіли у Галини Аркадіївни з голови і вона тільки промовила:

— Донечко, він зіпсує тобі життя.

— Поки що Віталик його лише покращує. Що я бачила з вами? Школу, уроки, репетиторів, концерти й музеї? А навколо справжнє життя, справжні пристрасті, кохання! Я не бажаю відмовлятися від такого життя і від коханої людини тільки тому, що вам із батьком це не подобається.

— Та ж він наркоман, загине сам і потягне за собою тебе!

— Отже ми загинемо разом!

У повній розгубленості батьки вирішили проконсультуватися з психологом.

— Напевно, кожна людина в такому віці, як то кажуть, «втрачає гальма», — пояснила психолог одного з консультаційних центрів столиці Валентина ГАРАЄВА. — Дехто думає, що в житті потрібно спробувати все — мовляв, необхідно набути свій власний досвід, вчитися на власних помилках. На мій погляд, це вірно, але тільки не стосовно наркотиків. Такий досвід знищує самого суб’єкта, який прагне того досвіду. Нікому буде робити висновки. Адже навіть одноразове вживання наркотику в деяких випадках завдає найсильнішого удару по особистості, позбавляє людину впевненості в тому, що вона собі господар.

— Що можна вдіяти?

— Рішень проблеми існує декілька. Один із варіантів — зовні повне прийняття вибору доньки. Потрібно, щоб у неї склалося враження, ніби вам теж ця молода людина дуже цікава і викликає позитивні емоції. Намагатися по можливості запрошувати її в гості, а в бесідах із донькою захвалювати. Але з підтекстом. Мовляв, «він такий цікавий співрозмовник, настільки образно висловлює свої думки, навіть не помічаєш брудну сорочку (немите волосся, звичку колупатися в носі і так далі)» — тобто, «тиснути» на ті риси, які дівчинці можуть бути особливо неприємні і які знімають ореол таємничості. Тільки робити це потрібно дуже обережно, ніби мимоволі. Головне завдання: «перегодувати» Світлану постійною присутністю об’єкта її кохання — тоді вона сама почне потихеньку знаходити недоліки. Одночасно потрібно намагатися, щоб позитивні емоції дівчинка отримувала й в інших місцях. Можливий й інший варіант. Скажімо, спробувати всіма правдами й неправдами вивезти Світлану в якусь подорож, захопити цікавою справою. Вона жадає романтики і яскравих почуттів — дайте їх їй.

— Але чому Світлана не лише не відсахнулася від такої людини, а й почала разом із нею пити і пробувати наркотики?

— Іноді хочеться пожити іншим життям, нерідко протилежним власному. Головне, щоб людина не встигла скоїти фатальні помилки, після яких шляху назад уже не буде. І потім, у Світлани, наскільки я зрозуміла, це перше кохання. А тут рідко хто не втрачає голови.

Однак частіше за все в «обійми» наркотиків чи алкоголю дітей штовхає не любов, а її відсутність у найдорожчих для них людей — батьків. Спитайте, хто ж не любить свою дитину? Дійсно, подібні факти зустрічаються вкрай рідко. Але важливо ж не тільки відчувати до сина чи дочки певні почуття, а й підтверджувати їх конкретними діями. Саме на це багато хто ні часу, ні сил не знаходять. А потрібно ж лише щиро цікавитися дитиною і на рівних обговорювати важливі для неї питання. Недавно Український інститут соціальних досліджень провів опитування підлітків і їхніх батьків. Лише 16% дорослих зазначили, що їм дуже легко обговорювати з дитиною теми, які ту дійсно хвилюють. Половина опитаних думає, що їм це дається досить легко, а третина зазначила, що відчуває в цьому плані певні труднощі. Наскільки легко дітям говорити на найбільш «гарячі» теми з батьками, ніхто не з’ясовував. Вочевидь, це не просто, оскільки в 90% випадків обговорення проводяться в дружньому колі друзів або старших братів і сестер. Рідко яка 16-річна дівчина поділиться своїми підозрами про вагітність із матір’ю — радше волітиме «вжити заходів» самостійно. Так само мало хто з хлопців розповість батькам про свої відчуття від «травки» чи інтимні проблеми з дівчатами. Власне кажучи, якби була можливість про все спокійно говорити з батьками чи іншими близькими родичами, то й самих проблем було б набагато менше.

Однак у багатьох сім’ях спілкування батьків і дітей зводиться до повчань-моралей і заборон із боку перших. Якщо судити із заборон, то батьків украй рідко хвилюють проблеми їхніх дітей. Відповідно до досліджень російських психологів, у 42% випадків заборони стосуються безпеки підлітка, у 28% — збереження речей і підтримування порядку в домі, у 22% — охорони спокою дорослих і в 8% заборони морального характеру. Виходить, сучасних батьків більше турбує порядок у домі і власний спокій, аніж душа дитини. Тим часом, ні для кого не секрет, що корені всіх підліткових бід, у тому числі куріння, алкоголізму та наркоманії, — у рідних сім’ях. Саме сімейне оточення вирішальним чином впливає на формування здорового способу життя, поведінки. При цьому має значення наявність у сім’ї обох батьків, у тому числі рідних, стосунки між «дітками» і «предками», ставлення дорослих до шкідливих звичок, а також матеріальне становище сімей. Це підтвердили дані дослідження «Здоров’я і поведінкові орієнтації учнівської молоді», проведеного торік вітчизняними соціологами за підтримки ВООЗ. Так, найбільш схильні до куріння ті, хто живе в реструктурованій сім’ї (один із батьків не рідний) — серед них 75% курців. Взагалі ж, куріння серед підлітків не вважається великим пороком. Лише 45% серед 11—17-річних не пробували «диміти». З кожним класом кількість тих, хто пристрастився до тютюну, зростає. Якщо в шостому класі тих, хто щодня курить, 14%, то в десятому — уже 59%. При цьому свою першу сигарету частіше за все підліток викурює в 13 років. Не краща ситуація і з алкоголем. Лише 46% опитаних підлітків ніколи не пробували спиртне, а 61% не були в стані сп’яніння. До групи «мінімального ризику» психологи відносять матеріально забезпечені повні сім’ї з досить високим рівнем порозуміння між батьками і дітьми. Але в таких сім’ях живуть, відповідно до того ж опитування, усього 8% підлітків.

Особливо насторожує поширення наркоманії. Якщо 1995 р. серед 15—16-річних наркотики вживали 14% підлітків, то торік їх стало вже 23% — 31% серед хлопчиків і 16% серед дівчаток. Лякає і той факт, що коли раніше молодь переважно «балувалася» коноплями та екстрактом опію, то тепер дедалі більше переходить на важкі наркотики. При цьому матеріальне становище сім’ї в даному разі особливої ролі не грає. Так, із малозабезпечених сімей 10% підлітків зазначили, що пробували марихуану 1—2 рази в житті, а з матеріально благополучних — 8%. Насправді ж, на думку фахівців, наркотиками тією чи іншою мірою охоплені всі підлітки: якщо дитина не вживає їх сама, то товаришує чи знає тих, хто цим займається, знає де їх можна придбати, за яку ціну, як уникнути покарання і так далі.

Щоб почати вживати наркотики чи зловживати алкоголем систематично, крім складних взаємин у сім’ї необхідна психологічна готовність до цього самого підлітка. Психологи навіть говорять про певний тип особистості. Як правило, це підлітки зі слабко розвиненим самоконтролем і самодисципліною, які не вміють «тримати удар» і долати труднощі, вразливі емоційно, котрі не вміють знаходити адекватний вихід зі складної ситуації. Замість вирішення проблеми такий підліток воліє втекти від неї, а сумління совісті заглушає тим, що, наприклад, завалюється спати, влаштовує «свято шлунка» чи вирушає «подуріти» до друзів. Пізніше додаються алкоголь і наркотики.

У початковій стадії визначити, що підліток вживає наркотики, дуже складно — особливо, коли він віддає перевагу не ін’єкційним формам, котрі не залишають видимих слідів на тілі. Багато ознак, за якими визначають початкову форму наркозалежності, властиві багатьом підліткам.

— Дійсно, — прокоментував ситуацію працівник міської служби профілактики негативних явищ серед молоді Дмитро Альтман, — різка зміна настрою, підвищена збуджуваність, скритність, депресія, постійні прохання грошей без пояснення причини і пропуски занять у школі ще ні про що не свідчать. Але коли дитина, скажімо, може прийти додому і сміятися з незрозумілої причини хвилин 10—15, коли у неї змінилася форма і розмір зіниць, вона різко втратила інтерес до старих занять, суттєво змінила розпорядок сну й активного стану, режим харчування (іноді може спустошити весь холодильник, з’ївши навіть те, що раніше терпіти не могла), — якщо подібні зміни спостерігаються практично одночасно, у комплексі, то це вже привід як мінімум проконсультуватися з психологом. Можливо, нічого небезпечного не відбувається, і підліток таким чином реагує на вікові зміни в організмі. Однак відповідь на це питання може дати лише фахівець.

— Більшість батьків цікавить, які в цьому плані можна вжити профілактичні заходи? Що і якими словами потрібно сказати дитині, аби вона виробила імунітет проти наркотиків?

— Потрібно розповісти правду. Адже сьогодні багато підлітків не знають до ладу який вплив на організм справляють наркотики, чому вони такі небезпечні, як швидко настає звикання. Наші працівники часто виїжджають у школи і проводять із підлітками докладні бесіди. Було б непогано, коли б про цю проблему вони могли говорити і з батьками.

Можливо, володіючи подібною інформацією, дитина постарається проявити свою «дорослість» або вирішити психологічні проблеми якимось іншим, ефективнішим способом. А для тих, у кого виникли проблеми, публікуємо номер телефону довіри 451-54-51. За ним можна не лише з’ясувати всю інформацію, яка цікавить вас, а й домовитися про консультацію кваліфікованого психолога чи лікаря.