Нетуристичний квартал

Оцінити нинішній стан розвитку вітчизняного туристичного ринку доволі складно. З одного боку, збільшується його ємність: за даними статистики, кількість туристичних компаній і туристів постійно зростає. З іншого боку, майже немає якісних зрушень, які свідчать про освоєння нових технологій роботи й реалізації системних заходів для підвищення якості обслуговування. Плюс до усього — практично цілковита неувага держави до проблем туризму. Навіть попри те, що 2008 рік, відповідно до указу президента, оголошено Роком туризму й курортів України.

Росія, Польща в гості до нас

Нещодавно відбулося уточнення основних показників розвитку українського туризму за 2007 рік. Якщо вірити звітності, торік наші туристичні підприємства обслужили 4,8 млн. туристів — це на 19% перевищує показники 2006-го. Зокрема 2,7 млн. клієнтів, а це більше половини від їх загальної кількості, — так звані внутрішні туристи, тобто українські громадяни, які мали бажання подорожувати рідними просторами.

За даними адміністрації Держприкордонслужби, 2007 року в Україну прибуло 23,1 млн. іноземців. Це на 4,2 млн. більше, ніж 2006-го. Приємно зазначити, що основна питома вага збільшення в’їзного потоку забезпечена завдяки туристам-іноземцям, які приїхали в нашу країну саме з метою одержання туристичних послуг. Список основних країн-лідерів, які дали найбільшу кількість в’їзних туристів, залишається незмінним — Росія, Польща, Молдова, Білорусь.

Обсяг виїзного потоку також збільшився (щоправда, всього на 3%) — до 17,3 млн. чоловік. Отже, у середньому кожний український громадянин (включаючи старих і немовлят, а також ув’язнених) відвідує закордонні країни 0,37 разу на рік. Або приблизно один раз на три роки.

За офіційною статистикою (до слова, абсолютно не факт, що це правда), загальна вартість послуг, наданих підприємствами туристично-рекреаційної сфери, 2007 року досягла 9,1 млрд. грн. Зокрема 4,5 млрд. — прибуток туроператорів і турагентів; 2,7 млрд. заробили санаторно-курортні й оздоровчі установи; 1,9 млрд. — виручка готельної індустрії.

Куди йдуть гроші?!

Не секрет, що нині вітчизняний туризм переживає не найліпші часи. Причин безліч. Серед основних — підвищення цін, візова вакханалія деяких консульств так званих цивілізованих країн, брак кваліфікованих кадрів, недостатнє фінансування програм просування національного туристичного продукту, неефективність механізму гарантування безпеки туристів. А ще — інфляція. Темп зростання цін на туристичні продукти в півтора разу перевищує середній в економіці показник (основні чинники — підвищення вартості авіапального й проживання в готелях, як вітчизняних, так і зарубіжних). Попри те, що Рік туризму й курортів триває вже четвертий місяць, наша влада навіть не наблизилася до розв’язання цих проблем.

Особливе питання — використання бюджетних грошей на фінансування загальнонаціональних туристичних програм і проектів. Головне туристичне відомство досі не звітувало перед громадськістю про використання бюджетних коштів. Може, туристичні чиновники не знають, то ми нагадаємо: є порядок проведення консультацій із громадськістю з питань формування й реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету міністрів № 1378 від 15 жовтня 2004 р. Там записано: звіти головних розпорядників коштами Державного бюджету України про витрату бюджетних грошей за минулий рік в обов’язковому порядку «пропускаються» через процедуру громадських слухань. Автор цих рядків тричі ж звертався до Міністерства культури й туризму з проханням розповісти, на які програми й проекти, в яких обсягах і на рахунки яких організацій направлено бюджетні гроші?

Прийшла тільки одна обтічна відповідь за підписом першого заступника міністра культури й туризму В.Корнієнка. Чиновник повідомив, зокрема, що 2007 року реалізовувався проект «Україна запрошує!» — за рахунок бюджету було розроблено іміджевий план, відеоролик, рекламні матеріали, сувенірну й поліграфічну продукцію, а в Хорватії, Угорщині, Польщі, Чехії й Словаччині розмістили рекламу на білбордах. Але заступник міністра чомусь не конкретизував, скільки на це пішло грошей і які комерційні структури було залучено до реалізації проекту.

Також дивує й те, що презентації національного туристичного продукту відбувалися в країнах, громадяни яких до нас їздять переважно за сигаретами й горілкою й звідки збільшення туристичних потоків ніхто не прогнозує. (Нагадаємо наведені на початку статті дані статистики: основними країнами, які поставляють нам туристів є Росія, Польща, Молдова й Білорусь — от би й охопити саме їх!) Крім того, дивує, що місцем проведення масштабних іміджевих акцій стало європейське зарубіжжя — місця, де перевірити ефективність використання бюджетних коштів доволі складно. А от українська територія потужною рекламно-інформаційною кампанією була охоплена за залишковим принципом.

І ще один примітний момент: у листі заступника міністра написано, що рекламно-інформаційна й сувенірна продукція «розповсюджувалась». Як це — розповсюджувалась? Якщо продавалася — це одне, а якщо роздавалася безкоштовно або дарувалася — зовсім інше. Отже, не можна достеменно перевірити, скільки було виготовлено, скільки роздано...

Чудернацьку структуру має Державна служба туризму й курортів. У ній досі немає управління чи відділу, який займається розвитком готелів й інших засобів розміщення. Проблемами розвитку курортів займається маленький відділ з трьох чоловік. Досі не створено прес-службу. На інформування власних громадян, на відміну від угорців чи чехів, грошей немає?..

Чудова (?) сімка

Доволі неоднозначно цього року розвиватиметься ситуація в Криму. З одного боку, там знову підвищили ціни на проживання. Через що двотижнева відпустка в Туреччині з перельотом, проживанням і харчуванням за системою «все включено» коштує приблизно стільки ж, як переїзд поїздом, скромне проживання й не дуже розкішне харчування в АРК. Деякі експерти прогнозують навіть зниження туристичного потоку в Крим — така думка часто лунала в кулуарах ялтинського туристичного ярмарку.

Але не забуватимемо: через підготовку Росії до зимової Олімпіади на сочинському узбережжі буде масштабна реконструкція, що спричинить тимчасове припинення роботи багатьох готелів і пансіонатів. Тому, цілком можливо, російський турист (принаймні нинішнього літа) переорієнтується на Крим. Якщо російські ЗМІ «за старою доброю традицією» не почнуть розповідати страшилки, які вже стали притчами во язицех, про нові «кримські напасті»: чи то пташиний грип, чи то бойові дії з участю НАТО або про непередбачену політичну ситуацію. Адже, як показує практика, наші органи державної влади поки що не в змозі ефективно протидіяти такому чорному піару.

Ще одна тенденція літа-2008: подорожчання масових виїзних напрямків. Приміром, найдешевший пакет із проживанням у турецькому п’ятизірковому готелі на травневі свята коштуватиме 960—980 у.о. Торік ця сума не перевищувала 700 у.о.

Серед останніх новин — створення ще одного громадського об’єднання в сфері туризму — Асоціації лідерів турбізнесу України. Нове об’єднання цікаве тим, що його засновниками стали сім туристичних компаній, які посідають лідируючі позиції на ринку: за підрахунками фахівців асоціації, фірми-засновники контролюють 70% виїзного й 30% внутрішнього сегментів.

За словами засновників, нова асоціація у своїй роботі не «розпорошуватиметься», а зосередиться на реалізації конкретних проектів, здатних істотно підвищити ефективність діяльності підприємств туристичної індустрії.

Перший проект — організація виставочної діяльності, яка б враховувала інтереси й запити туристичного бізнесу. Не секрет, що дві основні спеціалізовані виставки, присвячені туризму й подорожам, які проходять за традицією навесні й восени, викликають безліч, м’яко кажучи, нарікань. Основних претензій три: дорожнеча — вартість квадратного метра виставочної площі перевищує його собівартість у кілька разів, низька якість наданих виставочних послуг, слабка присутність цільової аудиторії. Тому заплановано створити постійно діючий фаховий форум, на якому демонструватимуться орієнтовані переважно на фахівців нові турпродукти, а також «у вузькому колі» обговорюватимуться проблеми й перспективи розвитку ринку.

Другий проект — запровадження недержавної (добровільної) сертифікації об’єктів туристичної інфраструктури, маршрутів туристичних відвідувань і туристичних підприємств. У підсумку найкращим присуджуватиметься своєрідний «Знак якості». Термін його дії — рік. Визначатиме передовиків компетентна комісія асоціації. Все це робиться для того, аби туристи — конкретні споживачі конкретних туристичних послуг — могли краще орієнтуватися й купувати путівки в солідних перевірених компаніях.

Третій проект — створення відповідного до сучасних вимог інформаційно-комунікаційного середовища. Не секрет, що вітчизняний туризм ще не має належної інформаційної інфраструктури, а грамотних фахових видань і сайтів — одиниці. Галузі як повітря потрібні фахова аналітика й достовірні прогнози. Тому з допомогою асоціації буде створено й запущено потужний інтернет-портал, де будуть розміщуватися найкращі інформаційні матеріали й котрий стане новим адекватним майданчиком для спілкування.

На жаль, керівники асоціації не розповіли про базові індикатори, що цікавлять громадськість на презентації будь-яких проектів, — за якими показниками оцінюватиметься їхня ефективність, який плановий рівень цієї ефективності, які терміни й етапи виконання, які ресурси залучатимуться для їхньої реалізації й коли буде отримано звіт про завершення. Засновники асоціації також не змогли сказати, за якими саме критеріями визначатимуться найкращі об’єкти туристичної інфраструктури й яка, власне, процедура їх відбору. Втім, обнадійливо пролунала фраза, що ця добровільна сертифікація проводитиметься безкоштовно.