НЕСПРАВЖНІЙ АНТИДЕПРЕСАНТ

Одного разу, визирнувши у вікно, я побачила маршрутку, що зупинилася на світлофорі. Збоку на ній великими буквами було виведено: «Чоловічий антидепресант без рецепта». Напис шокував мене. Адже знаю, що антидепресанти без рецепта не повинні продаватися. «Ну, нічого собі, яка цинічна реклама горілки», — подумалося. В цей момент загорілося зелене, і маршрутка рушила з місця. Мені стало смішно, бо напис виявився рекламою чоловічого журналу. І водночас — сумно, адже й справді більшість чоловіків воліють «лікувати» цю дивну хворобу саме горілкою.

Хто не зазнав мерзенного відчуття незадоволеності справами і пригніченого хворобливого стану? Фахівці вважають, що кожна десята людина переживає депресивний епізод бодай один раз протягом року.

«Психічний нежить» — так назвали депресію американські спеціалісти — поширюється у світі не менш активно, ніж фізична застуда в холодний сезон. За даними Американської психіатричної асоціації, тільки у США щорічно депресії піддаються майже 15 млн. чоловік. У всьому світі ця цифра досягає 340 млн. чоловік — близько 4—6% населення. Ця дивна недуга може вивести людину з емоційної рівноваги на тривалий час і значно погіршити якість життя. За рівнем шкоди для працездатності й, відповідно, за кількістю років, втрачених для повноцінного життя, депресія випереджає всі інші психічні розлади. Більшість депресій виникає навесні й восени.

Тим часом докладно описати, що саме відбувається в організмі під час депресії, й виробити універсальні рецепти для її лікування поки що не вдалося нікому. Тим паче що причини і прояви цієї недуги бувають різні.

Частота тяжких депресій, які потребують лікарського втручання, в усьому світі коливається між 3—5%. На жаль, за словами завідуючого кафедрою дитячої, соціальної, медичної і судової психіатрії КМАПО ім. П.Шупика, професора Анатолія Чуприкова, із них лікуються лише 20%.

— Тяжкі випадки — коли людина повністю позбавлена енергетики, не хоче підводитися з ліжка й нічим не цікавиться. Вона починає звинувачувати себе в усіх світових лихах, аж до війни в Перській затоці, — розповідає Анатолій Павлович. — Це депресії психотичного рівня, які часто розвиваються і без видимої причини. Є безліч станів, що не проявляються так важко, але також потребують втручання — психотерапевтичного, фармакологічного тощо.

На спадкову схильність до депресій і емоційних розладів страждає відносно невелика кількість населення. Найчастіше депресії виникають унаслідок зовнішніх причин — як невротична реакція різного рівня тяжкості на певні життєві обставини. Приміром, як реакція у відповідь на передуючу психологічну травму чи негативну подію (смерть близької людини, втрату роботи тощо), коли хочеться заповзти, як равлик, у мушлю, щоб ніхто не зачіпав, не відповідати на запитання. При цьому підвищена дратівливість інколи доходить до агресії. Не хочеться сексу, не хочеться нічого з того, що ще недавно приносило задоволення. Стає важко зосередитися, ще важче — прийняти якесь важливе рішення. Людина почувається винною, безпомічною, ні на що не здатною, з’являється відчуття безнадійності.

Тривала невротична реакція може вилитися в серйозну хворобу під назвою «депресивний розлад», упоратися з якою самостійно вже не вийде. До «букета» психологічних проблем активно підключається й фізіологія, додаючи безсоння, стрибки тиску, болі в серці та шлунку, загострюючи хронічні захворювання. Від тривожного розладу, коли людина метушлива й інколи навіть дуже енергійна, завдяки чому їй нерідко вдається вийти з нехорошого стану самостійно, депресія відрізняється зниженням енергетичного потенціалу — людина почувається пригніченою і воліє нічого не робити.

Алкоголь, до якого в цій ситуації найчастіше вдаються саме чоловіки, дає тимчасовий і нестійкий ефект. Крім того, порівняно недавно було з’ясовано: алкогольна залежність, розвиваючись у мозку, перебуває в ділянці, близькій до тієї, де в людини розвивається депресія. Таким чином, близькість і взаємопов’язаність нейрофізіологічних механізмів — алкоголізму й депресії — сприяють тому, що чоловіки, з одного боку, спиваються, з іншого — алкоголіки відчувають депресію значно частіше. Причому нерідко її викликає втрата сім’ї, престижної роботи. Саме алкоголіки є лідерами в суїцидальній поведінці.

Побутує хибна думка, буцімто до депресій більше схильні жінки. Проте, за словами професора Чуприкова, особливої відмінності між депресіями в чоловіків та жінок немає. Як правило, жінки, рефлексивніші, можуть дати докладніший і об’єктивніший самозвіт і частіше звертаються по допомогу до фахівця. А в чоловіків депресію нерідко розпізнати важко. З одного боку, існують стереотипи, відповідно до яких чоловік повинен самостійно давати раду своїм проблемам і розповідати про них — не по-чоловічому. З іншого — свою депресію чоловіки нерідко приховують за агресивною поведінкою. Алкоголь — не єдиний чоловічий «антидепресант». Занурення з головою в роботу, активні заняття спортом, особливо захоплення його екстремальними видами, а також азартними іграми теж можуть свідчити про серйозну чоловічу депресію.

Пік розвитку депресій у жінок припадає на 35—40 років, у чоловіків — на період в’янення організму. Як і жінки, чоловіки переживають клімакс — не так клінічно яскраво, але симптоми старіння організму виявляються досить чітко. До того ж цей період у чоловіків часто збігається з виходом на пенсію, що посилює його негативні впливи.

Масковані депресії в чоловіків нерідко пов’язані з втратою роботи. Закордонні дослідники вважають, що шість місяців вимушеного безробіття призводять до того, що людина обов’язково опускається, перестає стежити за своєю зовнішністю і вже не претендує на високооплачувану працю.

— Один із моїх пацієнтів довго перебував у депресії з приводу безробіття внаслідок скорочення, — розповідає Анатолій Павлович. — Вік — за 50, надій на легке працевлаштування майже немає. Прийшовши в районну поліклініку зі скаргами на болі в хребті й загострення хронічних захворювань, він був дуже здивований, коли в черзі до лікаря побачив усіх своїх товаришів по нещасті.

Найчастіше люди не йдуть до лікаря зі скаргами на депресію. Багато хто навіть не підозрює про свою недугу, вважаючи її тимчасовим явищем. Тим часом, звернувшись до фахівця, поганий настрій можна було б відкоригувати.

При вираженій депресії призначаються психотропні препарати. Антидепресанти нового покоління не мають побічної дії. Є також безліч різноманітних підходів нелікарської психотерапії. Людині можна допомогти, не лише надавши змогу виговоритися, а й певним чином відкоректувавши її психіку. Приміром, депривація сну, коли людину позбавляють сну протягом 36 годин, здатна повернути їй бадьорість, енергію, підвищити тривожність і в такий спосіб подолати депресію. Депривації сну з певними перервами повторюють до 10—15 разів.

Існує безліч варіантів способу люксотерапії. Один із них полягає в тому, що людина протягом години (вранці й увечері) дивиться на яскраве джерело світла. Такий спосіб поліпшення настрою особливо ефективний при сезонній депресії.

На депресію може вплинути й лікувальне голодування, але робити це слід тільки під наглядом спеціаліста. Високогір’я, кисневе голодування протягом місяця також сприяють поліпшенню настрою, оживляють гормональний статус організму та, як правило, «видавлюють» депресію. Танцювальна терапія, помірні спортивні навантаження — біг, йога, ушу, китайська гімнастика тей-цзі-цюань — чудова профілактика помірковано виражених нерізких депресій. Здоровий спосіб життя, певні самообмеження і режим дня здатні допомогти повернути людині хороший настрій і працездатність. А ось алкоголь — антидепресант несправжній.