НЕРІВНИЙ ШЛЮБ, АБО ЧИ БУВАЄ КОХАННЯ ДРУГОЇ СВІЖОСТІ?

В усьому світі бурхливо зростає кількість «нерівних шлюбів», коли чоловік набагато старший за свою дружину. Уявіть собі, подружжя прожило двадцять років, не сварилося, виростило дітей, знайшло нарешті стабільність. Аж ось одного разу за вечерею чоловік каже дружині: «Збери мої речі, я йду». «Як? Куди? Ти з глузду з’їхав?» — «Ні, — відповідає чоловік. — Я покохав іншу. Це рішення остаточне». І вмовляння марні. Хоч навколішках плазуй — він піде. Тому що там, куди він піде, на нього чекає неземне щастя з чарівною, юною, наївною дівчинкою, яка любить його, як ніхто у світі. Ось із нею й розпочне він друге життя. «Немає більшого дурня, ніж старий дурень» — таку репліку нерідко можна почути на адресу старого чоловіка, що одружився з молодою. Але чи такий уже поганий і безперспективний нерівний шлюб?

У нього очі на захід сонця, а в неї — на світанок

У переказах про царів Давида та Соломона, у життєписах китайських імператорів неодмінно наявний один і той самий сюжет. Коли владика став старим і немічним, ночами до нього приходила юна дівчина. І тоді поруч зі свіжим, сповненим життя створінням ніч не здавалася старому такою страшною й холодною, та й старі кістки менше боліли... Сьогодні мало що змінилося: чимало зрілих чоловіків шукають собі молодих подруг, керуючись при цьому різними мотивами — одним потрібна лялечка, гарна річ, інших приваблює молодість, третім просто бракує дочки, а четверті безтямно закохуються.

Чим же продиктований такий учинок? Дехто вважає, що егоїзмом і безвідповідальністю. Гадаю, тут інше. В основі такого кроку найчастіше — дуже сильний страх. Страх безпомічності, старіння, смерті. Жінкам цього не зрозуміти: усвідомлення старості відбувається в них поступово. А в чоловіків — раптово, як осяяння. «Зайшов до аптеки, — розповів мені один мій колега, який усе молодився, — побачив скорченого старого з паличкою. Господи, та це ж я в недалекому майбутньому! І така мене охопила тривога, така загнаність... Розумієш, адже ні з ким цими думками не поділишся. У розмовах із чоловіками такі страхи вважаються виявом слабкості. Соромно в цьому зізнатися навіть самому собі».

Жити зі страхом не можна — все одно що зі скалкою в пальці. Від нього потрібно рятуватися. Як? Узятися за гантелі, ходити в басейн, кинути пити й курити? Так, можна. Та значно простіше (і, зазначу, приємніше) пов’язати себе з молодою жінкою. Фахівці називають це — «ідентифікуватися з жінкою, молодшою на 20—30 років». Тим паче це саме той вік у чоловіка, коли «біс у ребро». Задивлятися на молоденьких — це ще й спосіб самоствердження. Отож під цей страх швидко підшукується молода жінка. Беруть будь-яку, навіть із панелі, приписують їй ангельські чесноти — і вперед! Головне, опинитися поруч із молоденькою і вмістити себе в її життєвий простір. І, знаєте, у такого старого страх минає. Фізично йому насправді кращає.

Що з приводу цього каже статистика? Виявляється, нині приблизно кожен шостий шлюб в Україні укладається між людьми, різниця у віці яких перевищує 15—20 років. «Нерівні шлюби» були дуже поширені й сто років тому, до революції. Та пізніше, у роки перших п’ятирічок, уряд узяв курс на зростання народонаселення, ускладнення процедури розлучення, заборони абортів. Сексуальна і психологічна гармонія шлюбної пари до уваги майже не бралася. Так у суспільстві сформувалася думка, що чоловікові похилих літ соромно одружуватися з молодою жінкою.

Тим часом помічено, що найкращий наречений для 20—25-річної дівчини — чоловік за сорок. У такому віці він, як правило, вже досяг становища в суспільстві, успіху в професійній діяльності, має житло і нагромадив сексуальний досвід. Не в тому сенсі, що опанував «на відмінно» техніку сексу, а в тому, що вміє звабити жінку, знає, як задовольнити її в ліжку. Це — всупереч поширеній думці, що чоловіки з віком байдужіють до сексу й молоду дружину пристаркуватого чоловіка очікує розчарування на шлюбному ложі.

Кількість таких шлюбів рік у рік зростає на три-п’ять відсотків. Чимало соціологів стверджують, що це явище взагалі стане масовим, що чоловік проживатиме ніби два життя: одне — з дружиною-однолітком, а друге — з юною, що годиться йому в дочки.

Та повернімося до сьогодення. Виявляється, втеча чоловіків у нове життя найчастіше відбувається між 43 і 50 роками. Психологи називають «втечу» «семирічним бунтом одружених», «семирічним безумом», «кризою сорокатрирічних».

Зазвичай такі зв’язки й шлюби осуджуються. Причому канули в минуле часи, коли жаліли нещасну дівчину, змушену жити зі старим чоловіком. Ні, сьогодні праведний гнів громадськості обрушується саме на її голову. Звабила, обібрала й загнала своїм коханням у могилу — на цих трьох китах будуються обвинувачення добропорядних дружин на адресу молодих та ранніх.

У цьому зв’язку кажуть, що юними дівицями рухає насамперед корисливість. Мовляв, а чому вони не поспішають під вінець із підстаркуватим безсрібником? Чому віддають перевагу забезпеченим чоловікам?

Напевно, є в цій справі і «житейський розрахунок». А й справді, невдаха не потрібен ні молодій, ні жінці в літах. Прагнення вибрати соціально успішного чоловіка зрозуміле й виправдане турботою про себе і нащадка. Що ж тут поганого? Натомість зрілий чоловік отримує стільки гормонів, що молодому й не снилося. Саме тому сиві женихи так гарно й молодо виглядають.

Міцніше за найміцніші пута

Американський дослідник цієї проблеми Деніз Донеллі дійшов висновку: звичайні в нашому розумінні подружні пари не живуть статевим життям лише тому, що з віком дружин не тягне до любовних ігор. Мовляв, один у ліжку — не воїн. При цьому кожен шостий чоловік літнього віку зізнався, що має зв’язок на стороні й не збирається відмовлятися від сексу навіть на восьмому десятку. Отже, і з погляду фізіології «нерівні шлюби» цілком зрозумілі.

У літньому віці в чоловіків, як правило, поширені розлади серця, нервової системи, гіпертонія. А молоді жінки під час сексу чи навіть просто уві сні через груди виділяють речовини, які нормалізують серцеву діяльність. Поки що точно їхньої природи не встановлено, але доведено, що такі речовини є, і для сприятливого впливу на чоловіка, який старіє, достатньо мізерної кількості. Припустимо, лише стільки-то молекул протягом одного контакту — і вже поліпшується робота серця на найближчі три доби. Крім того, відновлюється імунна система, омолоджується формула крові — так неначе чоловікові роблять прямі переливання, припиняється біль в шлунку у тих, хто потерпає від гастриту, не загострюється виразкова хвороба. А вже про сексуальну активність і говорити не доводиться — вона зростає учетверо-вп’ятеро. Все чудово! Жаль тільки, що діабет не піддається, з ним не може впоратися навіть союз із молодою жінкою.

Проте... Речовини, завдяки яким літній чоловік знову став «орлом», передаються лише в ліжку. Чоловік спочатку мобілізується і проводить там багато часу. Та стає чимдалі важче: ритму молодого життя він не витримує. А оскільки менше сексу, то він менше й отримує. Одне слово, через рік, два, три всі ці оздоровлення й омолодження закінчуються. Чоловіки виявляють чіткі симптоми фізичного та психічного виснаження. Вони починають скаржитися друзям: мовляв, хочеться провести вечір удома, біля телевізора, а дружина знову тягне в гості, у театр, а то й у нічний клуб. Особливо часто чоловік ламається, коли народжується дитина. Він її дуже хотів, благав дружину, але — на жаль, безсонні ночі йому вже затяжкі.

Ну, а далі виявляється, що енергійне життя таким чоловікам більше не під силу. Вони хочуть лише спокою. Понад 60 відсотків шлюбів або любовних союзів 43—50-річних чоловіків із молодими жінками розпадаються.

За все в житті треба платити. У тому числі й за задоволення бути поруч із молодою жінкою. Знаменитий американський мультимільйонер Берні Корнфільд на сьомому десятку закрутив роман із 17-річною красунею і через чотири роки переставився в інший світ, чому, як стверджував багато хто, сприяла фатальна пристрасть. Та хто знає, скільки б він протягнув, доживаючи вік у звичній обстановці?

Коли Ів Монтан після смерті Симони Сіньоре одружився з дівчиною, молодшою від нього на 50 років (на онуці свого друга), він під час весілля весь час дивився на наречену й усміхався. А потім сказав: «Вибач мені, але я пригадав, як ніс твою матір із пологового будинку». Через рік дівчина його кинула — хворого й нещасного... Список, так би мовити, можна продовжити.

А якщо це кохання?

Але є сотні, тисячі прикладів, коли юне створіння вселило в літню людину надію, дало їй здоров’я, обдарувало її Любов’ю і цим продовжило їй життя. Адже й «нерівні шлюби» укладаються на небесах.

А любов... Любов рухає Сонце і світила. Через неї запалюють зірки. Вона робить осінь болдинською, а весну — вічною. Про неї плач Ярославни і пісня «Зайка моя». Любов — різна. Палка, нерозділена, перша й остання. Її часто зображують злою, сліпою. Та вона не зла і не сліпа. Просто вона — Любов. Хоч би в якому віці обдарувала людину.