Дослідження останніх років свідчать, що в Європі до 1800 року на душу населення припадало в середньому 200 г м’яса на рік. Тільки з розвитком індустріалізації у Великобританії, Бельгії, Німеччині його річний вжиток збільшився до 40 кг. У наш час кількість м’яса в раціоні населення розвинених країн Європи і США сягає 80—90 кг за рік. Тим часом медики серйозно занепокоєні значним поширенням хронічних, часто зі смертельним результатом, захворювань серед любителів біфштексів, шашликів, гамбургерів й усіх тих, хто без м’яса не може прожити й дня.
Дослідник цієї проблеми, головний експерт Міжнародної академії біоенерготехнологій, парапсихолог і натуропат Юрій Батулін переконаний, що в стародавні часи люди не вживали м’ясних продуктів. Суперничаючи в силі та спритності зі звірами, вони придумали розвагу в вигляді полювання на них, але не заради м’яса.
Є притча про те, що якось один із синів великого правителя зі своїм почтом уполював звіра. Всупереч тодішнім традиціям покуштували його м’ясо. І надалі кожне полювання стали вони закінчувати «переможним» ритуалом над звірами — обов’язковою м’ясною трапезою. Дізнавшись про це, великий правитель прокляв сина за поїдання собі подібної живої істоти. Син через певний час помер, але традиція вже поширилася серед інших мисливців. Так, відповідно до притчі, людина приохотилася до м’яса.
Картинки про полювання стародавніх людей на звірів заради добування їжі полюбляли малювати художники для шкільних підручників, не знаючи, що обманювали дітей, — вважає Ю.Батулін. — Стародавня людина тоді ще не харчувалася м’ясом. Була вона фізично не слабша, а дужча від наступних поколінь. Могла протистояти хижакам і негоді. Жила довго. (Це того часу стосуються біблійні посилання на тривалість життя людини від 300 до 600 і 900 років.)
Не від хорошого життя почали люди їсти м’ясо живих істот. Сталося це після Всесвітнього потопу, коли рослинність на Землі зникла. Тоді людина одержала дозвіл Творця на поїдання живих істот.
Проте м’ясоїдство настільки міцно вкоренилося в людській свідомості, що навіть після відродження земної рослинності не припинилося. Але ставлення до м’яса з давніх-давен було неоднозначним. Залишається воно таким і в наші дні.
Декотрі сучасні вчені — прихильники натуропатії — цілком переконані, що білків, необхідних для життєдіяльності людини, вистачає і в рослинному світі.
У багатьох країнах завдяки тому, що населення поінформоване про взаємозв’язок харчування та хронічних хвороб, значно зменшилася смертність від серцево-судинних захворювань. Так, в Австралії і Новій Зеландії, де кампанія з охорони здоров’я, зокрема нормалізації харчування, протягом багатьох років проводиться в державному масштабі, за 15 років смертність від ішемічної хвороби серця зменшилася на 40—50%. За цей же період смертність від цього захворювання в Польщі зросла на 72%. Поляки традиційно віддають перевагу жирним сортам м’яса та молочних продуктів. Досі найвищий рівень смертності від серцевих захворювань в Англії, Фінляндії, Ірландії. Воно й не дивно: рівень холестерину в сироватці крові населення цих країн настільки високий, що не менш як двом третинам дорослого населення слід рекомендувати негайно змінити раціон з урахуванням норм, установлених Європейським товариством боротьби з атеросклерозом.
За кількістю жирів, зокрема насичених, холестерину, цукру, клітковини й білків раціон японців відповідає стандартам здорового харчування, рекомендованим ВООЗ. Винятком є лише сіль. Тому цілком справедливо вважають, що історично сформована структура харчового раціону жителів Японії є однією з основних причин неухильного збільшення тривалості життя населення цієї країни.
З білками тісно пов’язані всі життєві процеси: обмін речовин, спроможність до росту, розмноження й навіть до вищої форми руху матерії — мислення. Проте організм людини практично не має резервів білків. Єдиним їх джерелом є білки у стравах, тож вони належать до незамінних компонентів раціону.
Ще чверть століття тому Академія наук США рекомендувала вживати 120 г білків на добу. 1980 року цю норму зменшили до 56 г для чоловіків і 44 г — для жінок. Нині вважається, що надмірне вживання білків призводить до різноманітних порушень — підвищення кислотності, остеопорозу, нагромадженню в організмі токсичних речовин. Надлишок білків стимулює виділення з сечею кальцію, створює додаткове навантаження на печінку й нирки.
Білки — найскладніші з харчових речовин, і їх засвоєння також є найбільш трудомістким процесом. Найкраще перетравлюються фрукти. Тому натуропати вважають, що не варто рекомендувати м’ясну їжу хворим. Адже, приміром, на переробку м’ясних бульйонів енергії потрібно вдвічі-втричі більше, ніж на перетравлювання інших продуктів. Цікаво, що навіть хижаки не їдять м’яса під час хвороби у зв’язку з великою витратою життєвої енергії.
На жаль, м’ясо досі вважається ідеальним джерелом білків, оскільки білки тваринного походження більш подібні до білків людського організму, ніж рослинні. Одним з аргументів необхідності м’яса є те, що воно підтримує наші сили. Розглянемо це питання докладніше. Яка тварина найдужча на планеті? Більшість людей скажуть: «Слон». Найдужчими справді вважаються слон, кінь, верблюд тощо. Звідки ж ці тварини беруть енергію? Тільки з рослин.
З історії відомо, що воїни-спартанці не їли м’яса. І прославилися як дуже витривалі, ставні та вродливі чоловіки. Не їли м’яса Піфагор, Плутарх, Вольтер, Бернард Шоу, Платон, Руссо, Іоанн Златоуст, Байрон, Ілля Рєпін й інші.
Автори книжки-бестселера про дієтологію «Fit for life» американці Гарвей і Мерілін Даймонд вважають, що людина навіть фізіологічно не пристосована для вживання м’яса. На їхню думку, є дві причини м’ясоїдства: перша — звички й умовності, адже сотні мільйонів доларів витрачаються щороку, аби переконати людей, що м’ясо є найкращою їжею; інша — давно сформовані правила раціонального харчування, за якими м’ясо сприятливо впливає на здоров’я.
Білки, стверджують сучасні вчені-натуропати, не збільшують силу, не продукують енергію, а лише використовують її. На їх перетравлювання організм витрачає більше енергії, ніж на утилізацію інших речовин. Тож для одержання більшої кількості енергії слід збільшити вміст вуглеводів у раціоні. Для підтвердження цієї думки Гарвей і Мерілін Даймонд наводять такий приклад. Лев, харчуючись м’ясом, спить майже 24 години на добу. Тим часом орангутанг, поїдаючи винятково рослини, спить лише шість годин.
Що ж радять прихильники системи розумного харчування? По-перше, не їсти м’ясо регулярно. Захоплення м’ясом може призвести до погіршення загального стану й навіть авітамінозу. Адже в м’ясі немає вітамінів А, Е, С, D і воно не є збалансованим продуктом харчування. Влаштовувати безм’ясні дієти. Додержуватися християнських постів.
По-друге, уникати м’яса великої рогатої худоби й інших тварин — носіїв захворювань, небезпечних для людини. Рекомендується перейти на м’ясо птахів, вирощених в особистих господарствах. Не їсти смаженого, копченого м’яса та копчених ковбас. Перевагу віддавати вареному м’ясу. Вживати його окремо від інших продуктів. Виключити з раціону жирне м’ясо.
Онкохворим рекомендується або відмовитися від м’яса, або обмежити його до мінімуму на період лікування.
При захворюваннях серця й судин м’ясо краще замінити іншими білковмісними продуктами: рибою, яйцями, молочними продуктами (кисломолочні обов’язково), вівсяною та гречаною кашами, горіхами, бобовими культурами, соєю, пророщеним зерном пшениці, сирами, маслянкою, морепродуктами, квасолею, горохом, мигдалем, шпинатом, абрикосами, грибами, дріжджами, авокадо тощо.
Втямки, ще знаменитий граф Каліостро сказав: «Ножем і виделкою ми копаємо собі могилу». Тож краще користуватися ложкою.