Людина створена для любові. Правда, доля не завжди дарує зустріч із коханою людиною. Продовжувати чекати, сподіватися? А можливо, простіше створити в уяві гарний ідеал, поставивши на його місце якусь популярну особистість, закохатися в неї? До того ж сучасні ЗМІ спеціально створюють кумирів, підігрівають інтерес до них пікантними подробицями, аби збори з концертів були ще більшими, а примітивні образи й мелодії відеокліпів самі западають у свідомість.
Так сталося і з 15-річною Даринкою, якій спочатку просто подобалася музика відомого в усьому світі репера Емінема, що прославився конфліктами з матір’ю, скандальною поведінкою. Поступово Емінем став для дівчинки об’єктом обожнювання, оскільки в житті достойних претендентів не було. З екрана телевізора, на обкладинках дорогих журналів американська зірка здавалася особливо привабливою. А доля популярного репера — стрімкий злет з убогості Детройта до неймовірної популярності в усьому світі, життя, схоже на казку про Попелюшку, остаточно підкорили дівоче серце. Мало того що кімната Дарини була обклеєна його постерами, вона цілодобово слухала музику Емінема, вдягала широкі спортивні куртки, штани, як у кумира, набридала однокласникам нескінченними розповідями про нього. Дуже швидко через свою пристрасть фанатка стала предметом глузувань у класі. Дівчинка засмучувалася, при цьому дедалі більше замикаючись у собі, знаходила втіху у мріях про те, як виросте й поїде в Америку на концерт зірки. Батьків нарешті стали тривожити постійні розмови доньки про одне й те ж саме. Вони переконалися, що з донькою коїться нехороше, схоже, вона страждає на фанатизм.
Як відомо, фанат — людина неврівноважена, здатна на все. Приміром, до довічного ув’язнення було засуджено 18-річного жителя Ньюкасла Девіда Паллістера, визнаного винним у навмисному вбивстві бездомного Річарда Джонса. Одним із доказів звинувачення став той факт, що незадовго до вбивства фанат Емінема часто слухав його пісню Fight Music. Судовий психіатр, ознайомившись із піснею, заявив: у її тексті справді містяться заклики до насильства, здатні згубно вплинути на людей із нестійкою психікою. Хоча з поведінки Даринки видно, що нічого божевільного в її вчинках немає. Усе залежить від виховання, культури особистості, тому не слід стригти всіх фанатів під один гребінець. Одна людина може скоїти поганий вчинок, навіть не слухаючи агресивну музику, інша не зробить цього за жодних обставин.
— Якщо людина обклеює стіни фотографіями кумира, колекціонує його інтерв’ю, цікавиться деталями його життя, але це захоплення не заповнює її всю, тобто кардинально не впливає на її психіку, боятися нічого, — коментує Олександр Губенко, головний редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота». — Взагалі, фанатизм — це вияв початкових форм самовідчуження, невпевнена у собі особистість намагається в такий спосіб самоутвердитися. У підлітків накопичується колосальна енергія, пов’язана з сексуальним розвитком, вони мусять якось її реалізовувати. Якщо ж підліток не захоплений справою, а звик бути пасивним споживачем, тоді він схильний до фанатизму. Розвитку цього явища сприяють і самі батьки, що приділяють мало уваги дитині, відбуваючись купуванням дорогих речей. Особисто мені фанатизм нагадує поганський тотемізм. Плем’я венків поклонялося тотему ведмедя, для них він був уособленням сили, плодючості. Венки вирощували ведмежа, убивали його й з’їдали, нібито привласнюючи його силу. Щось схоже є й у полюванні фанатів на автографи своїх кумирів. Фанати на підсвідомому рівні намагаються привласнити собі могутність, силу кумира. Інколи це закінчується сумно, —пригадайте, адже Джона Леннона вбив його фанат.
На Заході поклоніння зіркам кіно й естради останніми роками пішло на спад, а в нас — навпаки. Коли не стало ні комсомолу, ні піонерії, потьмянів світлий образ Юрія Гагаріна, забулися мрії всіх хлопчиків про політ у космос — вакуум заповнили нові кумири. Безперечно, захоплення чимось — одна з властивостей людської природи. Природно й те, що в кожного часу свої ідеали. Але, зрештою, звідки беруться кумири? Хто їх створює? Безумовно, у цьому процесі істотну роль відіграють ЗМІ. За даними журналу «Практична психологія і соціальна робота», у Німеччині мати в середньому приділяє дитині 12 хвилин на добу, тоді як перед телевізором діти просиджують близько трьох із половиною годин. Приблизно такі ж самі показники й у нас. Майже 12 мільйонів безробітних країн ЄС воліють нічого не робити, споживати те, що їм нав’язують із телеекрана. Аби обмежити вплив ЗМІ, батьки та школа з юних літ мають привчити дитину до активного способу життя, навчити не лише відтворювати чужі ідеї, а й мислити самостійно.
Втім, у фанатизму є й позитивні сторони — на основі серйозного захоплення шанувальник може стати сильнішим, у нього з’явиться стимул, бажання чогось досягнути. Приміром, сучасній співачці Дайдо в юності дуже подобалася творчість Стінга, саме заради нього вона почала займатися музикою. «Я з дитинства була його фанаткою, а місяць тому телефонує мій менеджер і каже: «Через тиждень ти виступаєш на розігріві у Стінга». Я була щаслива уже від того, що змогла з ним познайомитися й перекинутися однією-двома фразами. Насправді більшості шанувальників лише це й потрібне», — прокоментувала в одному інтерв’ю співачка.
Справді, фанатична любов допомагає долати серйозні труднощі на життєвому шляху. Інколи навіть така мета, як короткочасне спілкування з кумиром, дає сили гори звернути. Але, на жаль, буває й так, що підліток зациклюється на своєму кумирі, вирішує, що його майбутній обранець має бути саме таким і не інакшим. Тоді він ризикує все життя прочекати на точну копію Тома Круза чи Кім Бессінджер. Трапляється, ця установка стає джерелом самотності й комплексів. Усе-таки не слід забувати, що й у кумирів є безліч проблем, нерозумно вважати, нібито їхнє життя прекрасне лише тому, що на рахунку в банку в них багато грошей і вони знамениті.
— Я два роки був шанувальником Брюса Вілліса, — ділиться пережитим 19-річний Максим. — Мені подобалися в ньому сила, краса, сміливість, це був мій ідеал. Хотів бути схожим на нього в усьому. Тому збирав його плакати, дивився фільми, качав м’язи і в певний момент зрозумів, що серйозно захопився ним, але тепер усе в минулому. Ти виростаєш, коло спілкування змінюється, з’являється багато нових знайомих. І взагалі змінюєшся не лише ти, а й твій кумир. Чесно кажучи, мені не подобається, як це явище називається, не подобається і ставлення інших до фанатів, воно принижує. Що з того, що молода людина захоплюється якоюсь популярною особистістю? Це зовсім не означає, що вона виросте ненормальною, що вона приречена на конфлікт із суспільством. До того ж фанатизм не минає безслідно, чогось навчаєшся, відкриваєш для себе нове.
Цікаво, що ж думають самі кумири з приводу фанатизму? Соліст рок-групи «Аліса» Костянтин Кінчев в одному інтерв’ю заявив: «Фанатизм — це діагноз, який завжди сумний. Фанат — людина, котра використовує кумира (чи кумирів) в особистих цілях. Девіз фана: «Ти мені винен!» На мою думку, це явище виникає від дикості й безкультур’я. Від підсвідомої жаги поклонятися вигаданому ідеалові». Думка відомого київського актора Володимира Горянського абсолютно протилежна, він переконаний: «До фанатів треба ставитися тактовно, не грубо. Шанувальники люблять нас із чистою душею». Так, у зірок над нами величезна влада, але й соціальна відповідальність за долі своїх фанатів велика. Пригадуєте, щойно «Бітлз» підтримали наркотики, як серед молоді різко зросла кількість наркоманів. Кумир завжди в центрі уваги, й аби принаймні самому уникнути насильства, має пропагувати серед шанувальників добро, не провокувати агресію.
У Біблії написано: «Не сотвори собі кумира». Фанати закохуються не в саму людину, а в те, чим вона є в їхній уяві. Природно, коли захоплення минає, вони відчувають розчарування, сором, ошуканість. Фанатична любов — нерозділена, тому безрезультатна, це замикання в собі своїх емоцій. Ось чому з боку батьків і оточення так багато важить розуміння, вміння вислухати й дати добру пораду. Напевно, у людства завжди будуть поруч і погане, і хороше, поклоніння чомусь і, навпаки, впевненість у собі. Головне, вміти повертати ці явища собі на користь.