НАЗУСТРІЧ ПОВЕНІ НАДІЙ ЗІРВЕМО З СЕБЕ ОДЯГ СВІЙ!

Відразу попереджаю — це не якісь там вірші XIX століття, це — стилізація чистісінької води. Слова — мої, музика — моя. Викликане це буйство фантазії виключно конкретним повідомленням, яке з’явилося цими нескінченними святковими днями. Суть його в тому, що 6—7 січня в Новій Зеландії пройшов перший в історії легкоатлетичний забіг нудистів. Пробіг, як визнали організатори, влаштований з метою розваги, проходив неподалік відомого новозеландського озера Текапо. Ну, не розповідатиму вам, де це відоме озеро міститься, — ясно ж сказано — у Новій Зеландії! Подейкують, у забігу взяли участь 65 голих бігунів різного віку з Великобританії, Канади, Австралії, Нідерландів і Нової Зеландії.

Мене завжди вражає кепське знання людьми обох статей — хоч голих, хоч у трусах — історії прогресивного людства. Боже мій, який там перший забіг? Адже 776 року до нашої ери вже пройшли й майже забулися I Олімпійські ігри пращурів! А там же виступали лише чоловіки та ще й абсолютно голі — себто навіть без сандалій, що якось усе-таки прикривали б хоч пальці ніг. Мушу засмутити цікавих з-поміж жінок —саме їх на стадіон не пускали під загрозою страти.

Надалі усе це зникло під культурними й некультурними нашаруваннями земної поверхні, й Олімпійські ігри відродилися тільки 1896 року вже зовсім нашої ери, коли в Афінах виступали представники 13 країн світу кількістю 311 спортсменів чоловічої статі, але в трусах і майках.

Голі розваги сивої давнини, коли жінок взагалі не пускали на стадіони, аби їх не бентежив вигляд зовсім роздягнених людей, залишилися в далекому минулому. Тепер жінки повністю рівноправні з чоловіками, у тому сенсі, що можуть бігати марафон, метати молот, піднімати штангу та боксувати. Ось тільки в голому вигляді виступати їм не дозволяють.

Між іншим, пробував відродити Ігри не тільки П’єр де Кубертен. У п’ятдесятих роках минулого століття в Австрії було організовано, на кшталт стародавніх, Ігри повністю голих чоловіків. Жінок, знов-таки, на стадіон не пускали. Ігри мали відносний успіх. Найкращим їх видом виявився біг зв’язаних спринтерів. Пояснюю — ліву ногу одного спринтера міцно прив’язували до правої ноги другого, їх, так би мовити, стриножували й перетворювали на єдину систему. У такому вигляді, на трьох ногах переможці примудрилися показати результат на стометрівці 12,5 секунди, що зовсім непогано навіть для двоногих спортсменів.

Отак ми й живемо. І ввійшли в XXI століття гідно — як наші предки — у голому вигляді, на очах глибоко шанованої публіки.