Найромантичніший спорт

Коли я спитала в одного знайомого гірськолижника зі стажем і «валізою» приємних спогадів про те, що йому найбільше подобається в цьому виді спорту, він відповів: «Відчуття швидкості». А потім подумав і додав: «І влада». «Над чим?» — перепитала я. «Над гірською трасою», — відповів він і азартно продовжив: «Це все одно, що домогтися успіху у жінки». «Гірська траса так само непередбачувана й примхлива?» — не вгамовувалася я. Мій співрозмовник не став сперечатися: примхи жінок і гір були для нього не новими. І ще невідомо, чиї тяжчі. На трасі, якщо не пощастить, можна одержати два-три перелами, а от у стосунках із жінками чоловіки неминуче втрачають голову. А що? Голови не шкода, було б усе гаразд із серцем.

Зараз гірські лижі і сноуборд — одні із наймодніших видів спорту. І не тільки тому, що їм віддають перевагу чимало представників бізнес-еліти. Просто гірські лижі дарують відчуття рідкісної, політної швидкості, звільнення від черепашачого руху часу, подолання земної зашкарублості. Багато чоловіків вважають, що відчуття від сноуборду нагадують сексуальні. Напевно, тому від гір, як і від жінок, у них паморочиться в голові. А ще ж є сліпучий, іскристий сніг, неправдоподібно синє небо, містичні гірські вершини, яскраві костюми гірськолижників і, звісно ж, підйомник.

До речі, про підйомник. Це не просто банальний гірськолижний «ліфт», який доставляє на трасу. Це те саме місце зустрічі, яке «змінити не можна», універсальний майданчик для рандеву, на якому гірськолижники знайомляться з гірськолижницями, заграють, призначають зустрічі, цілуються — якщо пощастить, et cetera, et cetera... Гадаю, що на честь підйомника вже час скласти гімн, подібний «Гімну коханню» Едіт Піаф. Адже скільки приємних знайомств на ньому відбулося!

Звісно, професійні сноубордисти дорікнуть мені в тому, що я розмірковую про їхній улюблений вид спорту зі своєї власної, романтичної дзвіниці. Але, панове, у сноуборду, хоч як крути, є явний романтичний підтекст. І річ не лише в підйомнику, а, скажімо, у вечірніх посиденьках за пивом (на вітчизняних гірськолижних курортах) і за гарячим глінтвейном (на курортах європейських), коли затяті сноубордисти діляться денними враженнями, а хмільні дамочки захоплено закочують очі. Що й казати — краще від лиж можуть бути тільки лижі...

Та все ж, на який гірськолижний курорт вирушити? Вибір великий — французькі Альпи, швейцарські Альпи, австрійські гірськолижні курорти, європейська столиця сноуборду Андорра, цілком доступні Болгарія та Словаччина. Ну і, звісно, Карпати, гірськолижне Підмосков’я і «Підпетербуржя». Українські гірськолижники, між іншим, упевнені в тому, що в Карпатах можна покататися не гірше, аніж у Куршевелі, Шамоні та Санкт-Моріці.

Не знаю, як із Куршевелем і Шамоні, але Санкт-Моріц — усесвітньо відомий гірськолижний курорт мільйонерів — українським центрам сноуборду поки не перевершити. Адже саме в Санкт-Моріці збирається гірськолижна еліта. Навіть Сальвадор Далі, котрий не міг похвалитися браком уваги до своєї «скромної» персони, не втомлювався повторювати всім і кожному, що недавно повернувся з «курорту мільйонерів». І навіть пошкодив ногу на гірській трасі, катаючись з карколомною швидкістю! Шанувальниці «маленького Далі» захоплено зітхали і притискали руки до пишних бюстів, а метр тихо тріумфував. Ефект був, що називається, повний!

Гірськолижне спорядження — момент не просто важливий, а життєво важливий. Адже від того, наскільки воно якісне, залежить безпека гірськолижника. У жодному разі не можна заощаджувати на черевиках і шоломі, не кажучи вже про лижі. Усе має бути за вищим розрядом — безпека цього виду спорту прямо пропорційна дорожнечі спорядження.

Останнім часом спеціалізованих магазинів гірськолижного спорядження стає дедалі більше. Але хоч би куди ви вирушили у пошуках спорядження, не ганяйтеся за дешевизною. Інакше не уникнути проблем — тобто травм. Гірські траси, як і жінки, віддають перевагу щедрим шанувальникам.