«Натисни на носик, зазирни всередину»

Це дивне створіння з’явилося на полицях українських крамниць уже майже місяць тому. Зовні воно нагадує усміхненого колобка, але насправді ця жовтенька кулька — Чарівний Горщечок, який охоче розмовляє й співає для дітей віком від шести місяців до трьох років. Можливо, ви скажете, що сьогодні можна знайти безліч забавок, які «намагаються» бути дружніми до українського малюка, співаючи для нього коротеньких пісеньок російською або англійською. Але Горщечок, що тільки-но вирушив назустріч маленькому українцеві, є не просто багатофункціональною забавкою, завдяки якій діти вчитимуться розрізняти й сортувати різноманітні форми, розвивати емоції, моторику, лічити до п’яти. З її допомогою вони зможуть краще опанувати українську мову, адже усміхнений Горщечок є першою у світі україномовною іграшкою. Це диво, переклад та адаптацію пісень для якого здійснював син відомого поета й видавця Івана Малковича Тарас, коштує близько 150 гривень, проте, за словами його творців, уже користується попитом. На презентації Чарівного Горщечка, що відбулася у київському Ляльковому театрі, крім учасників і керівників проекту, були помічені й «зіркові батьки». Усі присутні залюбки поділилися враженнями і від знайомства з першою україномовною забавкою, і від роботи над нею:

Тарас Малкович, той самий поет і перекладач, завдяки якому Горщечок заговорив українською:

— Треба було вдихнути в Горщечок живу іскру. Просто перекласти — нецікаво, тому почався пошук різних варіантів. Виявилося, що англійці дуже лаконічні у своїх словах. Тому, коли я поставив перед собою завдання перекласти пісеньки українською, — зіткнувся з тим, що це доволі склад­но. Щоб зробити пісеньку українською, треба було врахува­ти всі дрібнички: щоб наголос не «випирав», щоб кожне слово вдягалося в «спільну форму», щоб дитинка, хоч скільки б місяців їй було, сіла біля того Горщечка й змогла почути пісеньку, яка не муляє слух. Власне, наскільки все це вийшло, — судити малюкам. Мені дуже сподобався голос, який озвучив усе це. Горщечок — усміхнений гарненький друг із червоним носиком, який чудово виглядає, співає й розмовляє.

Оксана Караванська, відома українська дизайнерка, мама двох дітей — Святослава і Марічки:

— Моєму синові 12 років. На жаль, так склалося, що в нього не було іграшок, які б озивалися українською. А тих, які розмовляли російською, ми принципово не купували. Але нашій дівчинці Марічці, якій зараз рік і три місяці, випала нагода побавитися такою чудовою іграшкою. Вона від неї не відходить. І за ті три дні, які я спостерігала за нею, моя дитина почала показувати п’ять, чотири, два, один. А три в неї ще не виходить, бо в неї пальчики так докупи не складаються. Ще в неї не виходить правильно з формочками вправлятися. Вона просто тисне на ті формочки пальцем. Узагалі, іграшка дуже класна. Дуже чекаю, що такі іг­раш­ки з’являтимуться і надалі.

Наталя Дмитришин, дитячий психолог, старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Мене дуже зацікавили можливості, які розкриває ця іграшка. Почну з того, що перший рік життя — вирішальний у розвитку дитини. Саме в цей час вона засвоює правила життя, пізнає форму, предмет, цікавиться всім, що рухається і звучить. Їй хочеться всього торкатися, хапати. Горщечок дає можливість навчитися рахувати, познайомитися з кольором, формою, розвивати емоції, волю. Адже якщо зусилля дитини будуть результативні, якщо вона правильно вставить формочку у відповідний отвір іграшки, то матиме винагороду. Ще один важливий момент — на всіх формочках є опуклості з цифрами, а отже, дитина може пізнавати їх і на дотик. Можливос­тей справді дуже багато, але найважливішою перевагою Горщечка є те, що він україномовний.

Ганна Гомонай, телеведуча, дружина журналіста і політика Андрія Шевченка, прийшла з донькою Марічкою (ще немає чотирьох років):

— Горщечок з’явився в нас місяць тому. Попри те що ми вже переросли вікову категорію, для якої він призначений, — іграшка все одно пішла на ура. Вже тиждень ми кладемо його спати коло себе, бо печиво, як виявилося, печеться на ранок (Горщечок співає про печиво. — Авт.). Тому, як на мене, рекомендовану вікову категорію можна навіть розширити. Зазвичай у звукових іграшках є тонкий нюанс: коли дитина днями слухає одну й ту саму музику — це набридає. Недарма ж уважають: якщо хочеш зробити друзям поганий подарунок — подаруй їхній дитині звукову іграшку. Але насправді я себе спіймала на тому, що ходжу й сама наспівую цю пісеньку. Вона не набридає і не діє на нерви.

Галина Тельнюк, українська співачка, учасниця дуету «Сестри Тельнюк»:

— Моєму синові 12 років, і він, звичайно, вже не буде бавитися такою іграшкою. Але коли вона з’явилася в нас вдома тиждень тому — це викликало величезну реакцію: ми всі її випробовували. Надзвичайно важливо, що це україномовна іграшка. Вважаю, що діти, які нею граються сьогодні, коли підростуть — уже не ставитимуть запитань, якою мовою їм дивитися фільм. Для них це вже буде природно і гармонійно.

Богдан Бенюк, один із най­відоміших українських акторів:

— Пам’ятаю, в дитинстві у мене взагалі була одна іграшка — машинка, яку дуже любив, якою дорожив і довго грався. Я робив для неї різноманітні траси, тунелі тощо. Взагалі в ті часи вибір іграшок був дуже невеликий. Тоді в пригоді нам ставали наші уява й фантазії. Сьогодні все змінилося, сучасні діти вже зовсім не такі, як ми. Чув, психологи відзначають, що в сучасних дітей — дітей третього тисячоліття — зовсім інша енергетика й зовсім інші вимоги. Тому їм справді потрібні іграшки, що розвивають логіку, чогось навчають і спілкуються з ними. Тож якщо іграшка розмовляє з дитиною, то спілкування, вважаю, має відбуватися мовою країни, де ця іграшка продається. Оскільки ми живемо в Україні, то й якнайбільше інтерактивних іграшок мають розмовляти саме українською.

Іван Малкович, найвідоміший в Україні видавець української дитячої книжки, директор Книжкового дому «А-ба-ба-га-ла-ма-га», один із хрещених батьків Чарівного Горщечка:

— В мого сина це був перший досвід перекладу пісень. Тут більше розмови, ніж тих пісеньок, — їх усього дві, але, сподіваюся, все пройшло нормально. Щодо впливу цієї забавки на дітей... Три дні, доки в нас стояв Горщечок, усі, хто заходив до «А-ба-би-га-ла-ма-ги», всідалися поруч із ним, і потім їх доводилося просто-таки відганяти, тому що він якийсь дуже магнетичний. Цей Горщечок є чудовим збільшувачем народонаселення. Він, можна сказати, заохочує терміново подбати про те, щоб мати своїх дітей. Бачте, як у нас поки що мало всього українського? Але все одно вірю — українське в Україні приречене на успіх. Вітаю українських діточок із огоршечкуванням.