НАША МЕТА В ТУМАНІ ЗГАСА...

Наскільки непросте це завдання, тепер переконалися й українці. Протягом усієї гри вони тиснули на ворота гостей, але так і не змогли змусити їх хоча б раз почати гру з центру поля. Здається, що головна причина зводиться до невміння жовто-блакитної команди розкривати насичені оборонні побудови. Таке вже траплялося в попередніх поєдинках із вірменами, албанцями, ісландцями і словенцями. Суперник навмисно віддавав ініціативу, заманюючи українців у власний оборонний стан. На жаль, наші хлопці досить швидко губилися в оточенні своїх опікунів, збиваючись на примітивну навалу. В умовах же насиченої оборони для досягнення успіху передусім необхідні індивідуальна і колективна швидкості, а також висока технічна оснащеність атакуючої сторони.

На жаль, у домашньому матчі проти білорусів наші хлопці цих якостей не продемонстрували. Нападаючі Шевченко і Ребров, які не відчували підтримки середньої лінії, нагадували, образно кажучи, тупі ножиці.

На противагу українцям гості мали у своєму складі двох класних півзахисників, які надійно осідлали центр поля й уміло спрямовували гру в зручне для своїх партнерів русло. За іронією долі цими гравцями були київські динамівці Белькевич і Хацкевич. Припущу, що якби в цьому поєдинку Валентин і Олександр грали за жовто-блакитних, не винесли б гості ноги.

Лише наприкінці першого тайму господарі створили по-справжньому гольовий момент: Шевченко вибуховим ривком вискочив по центру, але не зміг приборкати м’яч у вигідній для удару позиції.

Після перерви обидві команди ледь не приспали одноманітністю глядачів і президента ФІФА Йозефа Блаттера, котрий відвідав матч на запрошення ФФУ. Лише в заключну десятихвилинку суперники дещо стрепенулися, обмінявшись гострими випадами. Спочатку Шевченко протаранив зліва оборону білорусів, наблизившись майже до самої лінії воріт Тумиловича. Хтось із захисників гостей зробив неможливе, поставивши перепону на шляху м’яча у ворота. Через хвилину форвард гостей Василюк, котрий майже весь матч тинявся без діла по полю, вийшов на зустріч із Шовковським, однак вклав в удар більше сили, аніж розрахунку — 0:0.

Матч на НСК «Олімпійський» збірна України провела в такому складі: Шовковський, Лужний, Несмачний, Головко, Ващук, Дмитрулін (Тимощук), Шевченко, Попов (Воробей), Яшкін, Кардаш, Ребров.

***

Відтоді як збірна Уельсу досягла фінальної частини чемпіонату світу в далекому 1958 року, їй більше жодного разу не вдавалося підкорити такі турнірні висоти. Деякі песимісти, переважно з британських ЗМІ, не без сарказму вже майже півстоліття порівнюють національну футбольну команду тримільйонного народу з міфічним Сізіфом, який намагається домогтися нездійсненного. Нинішній наставник валлійців Марк Х’юз, приймаючи збірну Уельсу, не обіцяв будь-що-будь повторити успіх 1958 року.

— Наша команда не входить до еліти ні європейського, ні світового футболу. Але це не означає, що ми назавжди звикнемо до ролі статистів і без боротьби поступимося найславетнішому супернику. Це не в характері моїх гордих хлопців і я сподіваюся, що наші суперники — поляки, українці, білоруси, вірмени та норвежці відчують це на собі.

Не можна сказати, що слова Х’юза повністю підтвердилися справою. Вже в першому поєдинку в п’ятій відбірній групі валлійці поступилися в Мінську білорусам — 1:2. Але тільки білорусам, бо всі наступні зустрічі вони провели на рівних із норвежцями, поляками, вірменами і, на жаль, українцями.

Речник прес-служби асоціації футболу Уельсу Кері Стентон із гордістю повідомив, що кардіффський стадіон «Міленіум», який вміщає 72 500 глядачів, сьогодні найбільший у всій Великобританії. Про «Вемблі» не йдеться — там йде реконструкція. Наскільки ж мають місцеві жителі любити винайдену англійцями гру, якщо в день матчу з українцями кожний п’ятий житель Кардіффа зайняв місце на стадіоні, щоб підтримати своїх співвітчизників... Втім, гучна підтримка місцевих фанів ніяк не вплинула на бойовий настрій жовто-блакитної команди. У її стартовому складі замість Дмитруліна і Кардаша з’явилися Тимощук і Воробей. Останній міг викликати стогін розпачу в багатотисячній чаші стадіону, якби на самому початку поєдинку точніше пробив із вигідної позиції. Не сумніваюся, у цьому випадку гра пішла б під диктовку українців. А так, уже на 12-й хвилині гостям були непереливки: атлетичний Хартсон реалізував свій шанс — 1:0.

Гольовий дефіцит мобілізував жовто-блакитних на активні дії. У їхньому складі особливо виділялися Шевченко, Лужний і Тимощук. Вони невпинно вели своїх партнерів вперед і спільно створили цілу низку гольових моментів. Але одного разу, в другому таймі гостям удалося святкувати успіх після удару Шевченка — 1:1. На останніх хвилинах зустрічі знову міг відзначитися Воробей. Однак і цього разу форвард відверто «змазав».

Дві березневі нічиї відсунули українців на третю позицію у своїй відбірній групі. Осічки більше не можна допустити. У червневих матчах із Норвегією та Уельсом наші футболісти не можуть навіть дозволити собі розкіш хоч раз зіграти внічию.

Молодіжна збірна України «Ю-21» переграла білорусів 1:0 і валлійців — 3:0.

Всі статті Віталій Галинський

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі