ЛИПЕНЬ. КОЛЬ

Поділитися
Звістка про самогубство дружини колишнього федерального канцлера Німеччини Гельмута Коля викликала в мене цілу низку думок і асоціацій.....

Звістка про самогубство дружини колишнього федерального канцлера Німеччини Гельмута Коля викликала в мене цілу низку думок і асоціацій... Звісно, за фахом своїм я не є людиною, яка намагається цікавитись приватним життям політиків, однак саме в такі моменти знову починаєш усвідомлювати, наскільки це приватне життя важливіше за будь-які політичні перемоги... До того ж Ханнєлоре Коль не належала до найпомітніших перших леді — постать її чоловіка в часи його владарювання в Німеччині взагалі була настільки яскравою, що здавалося – ця величезна людина самодостатня, зайнята навіть не політикою, а Історією, а сім’я для неї — така собі фортеця на узбіччі...

Я бачив Гельмута Коля в моменти його найбільших тріумфів... Однак чомусь пригадую не прес-конференції та урочисті промови, а одну московську прогулянку на початку перебудови. Ми з дружиною вийшли, як завжди, пройтися вечірнім Арбатом — ми тоді мешкали практично на Арбаті, завжди залюдненому й гомінкому, а пізно ввечері це була спокійна вулиця, що ніби марила своїм окуджавівським минулим... Однак цього вечора перехожих на Арбаті просто не було (потім стало зрозуміло — вулицю тимчасово перекрили для пішоходів) — окрім невеличкої групки людей. Коли ми підійшли ближче, серед них я впізнав Гельмута Коля і тодішнього міністра закордонних справ Німеччини Ганса-Дітріха Геншера. Щойно завершилися переговори з Михайлом Горбачовим, і німецькі лідери простували до тоді ще союзного МЗСу, на нічну зустріч із Едуардом Шеварднадзе... Очевидно, були настільки задоволені — з їхніх облич я сказав би навіть — щасливі, — що захотіли пройтися московськими вулицями... Саме в ті дні і було практично вирішено питання про об’єднання Німеччини. Саме тоді, на Арбаті, і починався зоряний час Гельмута Коля — вже не просто успішного політика, а історичної особистості... І важко було собі уявити, що згодом він стане у німецькій політиці не героєм, а вигнанцем, ховатиметься на свої ювілеї, уникатиме урочистих церемоній з нагоди річниці возз’єднання, а тепер ось політична драма доповнилася ще й людською трагедією...

До речі, дуже схожа доля у Михайла Горбачова, — в час свого владарювання він здавався настільки безальтернативною постаттю, що 19 серпня 1991-го перш за все думали, як розвиватиметься ситуація без нього, а Єльцин сприймався насамперед як людина, яка поверне нам Горбачова... Через кілька місяців його вже ніхто не сприймав всерйоз... З роками політична драма історичної постаті, яку перестали помічати сучасники, також перетворилася на людську трагедію — у дні хвороби Раїси Горбачової і прощання з нею... І раптом виявилося, що врівноваженість Михайла Горбачова базувалася не на самовпевненості, а на «звичайному» людському щасті, — йому пощастило у особистому житті. І те, що радянські люди сприймали як прояв амбіцій Раїси Горбачової, було просто коханням, просто бажанням завжди перебувати поруч із близькою людиною... І всьому суспільству стало якось незручно...

Ми живемо в настільки бурхливий час, що перестаємо помічати саму історію. Якщо спробувати поглянути з перспективи, можна побачити, якою величезною постаттю здаватиметься нашим нащадкам Горбачов. І як багато важитиме прізвище Гельмута Коля в німецькій історії, коли люди усвідомлять, що об’єднання Німеччини вдруге відбулося не «залізом і кров’ю», за знаменитим рецептом графа Бісмарка, а шляхом дипломатичних консультацій і зустрічей без краваток. А тому Європа Коля ніколи вже не скидатиметься на Європу Бісмарка, і всі ми можемо почуватися безпечніше у цьому тривкому світі... Тільки ось чи почуваються безпечніше самі творці нашої сучасної історії, — майже забуті нами, вичавлені з політики, вони позбулися і того особистого щастя, яке щедро компенсувало їм роки «після Горбачова» або «після Коля». В історії свої рахунки, — ті, хто намагався зупинити її годинника, нерідко помирають у лестощах і в оточенні близьких людей, впевнені, що їхню справу, якій насправді залишається без них недовго жити, буде продовжено... І зовсім інакше оплачують ці рахунки ті, хто намагався історію прискорити...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі