Ланцюгова реакція антимагнітського закону

На початку цього року, коли в Росії ухвалили антимагнітський закон, що забороняє громадянам США всиновлювати російських дітей, багато хто побоювався, що це збільшить приплив міжнародних усиновителів в Україну. Однак цього не сталося. З 2007 р. кількість міжнародних усиновлень у нашій країні неухильно падає, а національних - зростає. Так, у 2012-му іноземці всиновили 806 українських дітей (у 2007-му - 1670), а за два місяці 2013-го - лише 115. Експерти пояснюють таку тенденцію законодавчо встановленим пріоритетом національних усиновлень: активною роботою з улаштування дітей-сиріт і позбавлених батьківської опіки в ДБСТ, прийомні сім'ї і під опіку, а також тим, що українці почали всиновляти частіше.

Проте, ланцюговою реакцією антимагнітського закону стало чергове перетрушування українського "сирітського" законодавства, насамперед стосовно міжнародних усиновлень.

У лютому Мінсоцполітики звернулося до МЗС із проханням терміново перевірити умови проживання українських дітей, усиновлених іноземними громадянами. Станом на
1 лютого 2013 р. за межами України перебували 21574 українські дитини, всиновлені іноземними громадянами 34-х країн світу. Найбільша кількість: у США - 8250, Італії - 6212, Іспанії - 3121, Франції - 1310, Ізраїлі - 907. Як відомо, до 18 років ці діти є громадянами України, а тому їхні батьки з певною періодичністю зобов'язані надавати звіти в українські консульства. На початку лютого було отримано лише 44% таких звітів.

Однією з причин перевірки стала також інформація про вбивство Ендрю Батлера, всиновленого громадянами США в 2003 р. у Донецькій області. Інформацію про цей випадок Україна отримала лише через рік після події.

З 1 по 4 квітня цього року перевірку діяльності консульських установ посольства України в США щодо дотримання прав дітей, усиновлених громадянами цієї країни, здійснював уповноважений президента України з прав дитини Юрій Павленко. У планах - перевірки і в інших країнах.

На особливому контролі консульських установ України в США сьогодні перебувають чотири справи. Перша з них стосується загибелі Ендрю Батлера. Ще три пов'язані з труднощами адаптації дітей у новій сім'ї і країні.

"Українська система нагляду за долею всиновлених іноземцями дітей недосконала, - вважає уповноважений з прав дитини. - Несвоєчасне надання звітів усиновителями в консульські установи України не раз слугувало причиною гучних скандалів. Однак і звіти не є гарантією того, що з дітьми все гаразд. Джон Крюгер, котрий знущався над трьома всиновленими хлопчиками, яких потім вдалося повернути в Україну, звіти надавав вчасно. Відвідати ж кожну сім'ю й особисто переконатися в тому, що з усиновленою дитиною все гаразд, нечисленні працівники українських консульських установ за кордоном не в змозі. Особливо, якщо йдеться про таку велику країну, як США. А вимагати від соцслужб країни всиновлення проводити додаткові перевірки сімей ми не можемо".

На думку експертів, повну інформацію про подальші долі дітей допоможе отримати ратифікація Україною Гаазької конвенції про захист дітей і співробітництво з питань міжнародного всиновлення. Відповідний законопроект №2002 було подано на початку цього року президентом В.Януковичем.

Тим часом ратифікацію Гаазької конвенції український парламент відхиляв уже шість разів! Найбільші заперечення викликає її ст. 32, що передбачає "виплату розумних професійних гонорарів особам, які беруть участь у процесі всиновлення", оскільки посередницька комерційна діяльність при всиновленні дітей в Україні заборонена. Побоювання викликає і те, що недостатньо чітко виписані правила акредитації в Україні іноземних агентств з усиновлення, роботу яких передбачає конвенція, створять додаткові можливості для зловживань.

На думку Ю.Павленка, цього разу конвенція може бути ратифікована. По-перше, за ці роки в Україні зроблено все можливе для утвердження пріоритету національного всиновлення, у тому числі й законодавчо. А, по-друге, ще й тому, що в нинішньому парламенті поменшало депутатів з різних фракцій, причетних до нелегального посередництва при міжнародному всиновленні. І їхні фінансові ресурси сьогодні значно менші, ніж раніше...

Уповноважений з прав дитини вважає, що ратифікація Гаазької конвенції не тільки зробить процедуру міжнародного всиновлення прозорішою, а й дасть змогу поліпшити якість контролю за долею вже всиновлених. Робота над складанням списку критеріїв і вимог до агентств з усиновлення, які бажають працювати на території України, за його словами, вже ведеться. Та все ж найкращий спосіб уникнути проблем - це перестати бути донором, що поставляє дітей на міжнародне всиновлення. У цьому напрямку Україна вже зробила успішні кроки.