КРАЙ НЕВИКОРИСТАНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Ще одна перлина Херсонщини — знаменита Асканія-Нова. За словами її директора Віктора Гавриленка, торік тут побували 56 тисяч туристів, і це дуже гарний показник. Було б і більше, але, по-перше, щоб добратися до заповідника, туристам треба годину трястися в автобусі по поганих дорогах, а по-друге, відсутність нормального готелю не дозволяє збільшити кількість туристів.

Та все ж можна сподіватися, що нинішнього року в унікальному заповіднику туристів таки додасться. Вперше в березні Асканія-Нова буде представлена на об’єднаному стенді України на найпрестижнішій в світі туристичній виставці ITB у Берліні, крім того Національна туристична організація випустить яскравий буклет про заповідник англійською, російською та українською мовами. Знімуть про Асканію і рекламний фільм.

До речі, із чотирьох буклетів по Херсонщині — три українською мовою. Треба врахувати і цей момент — окрім українського видавати рекламну продукцію російською й англійською. Сьогодні це вже вимога часу.

«Підводний човен» у степах України

Повертаючись із Херсона в Київ, ми відвідали маленьке містечко в Миколаївській області — Первомайськ, у якому за радянських часів була розквартирована гордість ракетних військ колишнього СРСР 43-тя повітряна армія. Ще на початку 94-го біля Первомайська розміщалися 130 ракет класу СС-19 і 46 СС-24 із 1272 ядерними зарядами. Після їхньої ліквідації в степу створено унікальний у своєму роді музей ракетних військ стратегічного призначення. Колишні військові, котрі в минулому управляли найпотужнішим ядерним потенціалом у світі, тепер проводять екскурсії для туристів. Тут залишилося усе в такому ж вигляді, як і десять років тому, — пульт управління та глибинні шахти, кабелі електропроводки і секретні в минулому кнопки пуску ракет. Відчуття просто неймовірні. За 15 гривень вам покажуть і розкажуть таке — запам’ятаєте на все життя. До речі, на Кіпрі та в Іспанії відвідання небойового прогулянкового підводного човна коштує для туристів близько 30 доларів, і відбою від бажаючих просто немає. Наш український «підводний човен» у степу може «приносити такі ж золоті яйця». Ось тільки б трохи порекламувати його серед туристів, і місцевій владі налагодити інфраструктуру в окрузі. Адже навіть пристойного кафе тут удень із вогнем не знайдеш.

P.S. Подібні регіональні форуми сьогодні — це величезний імпульс для розвитку туризму в регіонах, керівництво до дії для місцевої влади й турпідприємств. На одному із засідань форуму керівниця турбази розвела руками: «Як же нам тепер працювати? Ми туроператор чи турагент, якщо приймуть новий закон про туризм?» Перший заступник голови Держтурадміністрації Анатолій Матвієнко пояснив, що тепер це просто об’єкт розміщення, якому непотрібні додаткові дозволи чи ліцензії. «Коли ж нарешті ухвалять цей закон!», — спересердя вигукнула жінка.