Кожен восьмий мобільний громадянин сприймає "прописку" як бар'єр у доступі до правосуддя

Поділитися
Кожен восьмий мобільний громадянин сприймає "прописку" як бар'єр у доступі до правосуддя
19% громадян, які проживають не за місцем реєстрації в містах, зверталися до суду або комунікували з ним протягом 2016–2018 рр.

Водночас тільки кожен восьмий вказав на проблеми чи обмеження в доступі до правосуддя через те, що він проживає не за "пропискою".

Такі дані наводять автори Зеленої книги системи реєстрації місця проживання в Україні з посиланням на соціологічне опитування щодо інституту "прописки".

Вони нагадують, що однією з гарантій реалізації права на доступ до правосуддя є матеріально-технічне забезпечення судів, розбудова системи судів у такий спосіб, щоб вони були максимально наближені й доступні для населення, а також добір лише висококваліфікованих осіб на посаду судді.

Інформація про "прописку" відіграє важливу роль у доступі українців до правосуддя. Формально її використовують у всіх різновидах судових процесів. Однак найбільше значення вона все ж таки має для цивільного судочинства. Через неї визначають, який саме суд розглядатиме справу.

Також за зареєстрованою адресою проживання суд веде комунікацію про перебіг судового розгляду, зокрема надсилає сторонам повістки та судові повідомлення. Адресу листування із судом можна змінити за заявою, але якщо людина не живе за "пропискою", то вона й не отримує листів і через це позбавлена участі в ухваленні іноді життєво важливих для неї рішень.

У кримінальному ж процесі "прописка" не впливає на перебіг досудового розслідування чи обрання запобіжного заходу. А під час обмеження волі засуджена людина відбуває покарання за місцем її проживання. Вона також може за мотивованою заявою змінити місце відбування покарання на заклад в іншій місцевості, де мешкають родичі.

Окрім цього, складнощі з доступом до правосуддя виникають у мешканців тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і Автономної Республіки Крим.

Із втратою контролю над регіоном та ненадсиланням відправлень українськими поштовими службами виникли обмеження у відновленні матеріалів справ, виконанні судових рішень та повідомленні учасників справи про судові засідання. Через банківські обмеження й відмову українських судів визнавати документи, видані в Криму і Донецькій та Луганській областях, позивачі не можуть сплачувати судові витрати.

Електронний суд

Порятунком для жителів окупованих територій, мешканців гірської місцевості та інших мобільних громадян буде електронне правосуддя. Завдяки йому, маючи електронно-цифровий підпис, уже нині можна звертатися до всіх місцевих та апеляційних судів, а в майбутньому - й до Верховного суду. У цьому переконана аналітикиня проєкту реформи реєстрації місця проживання адвокатка Центру прав людини ZMINA Віта Мусатенко.

"Хоча Державна судова адміністрація й запевняє, що електронне правосуддя в Україні працює, але це не так. Суди здебільшого не приймають документів в електронному вигляді, зобов'язуючи позивачів подавати їх у паперовому вигляді. Але якщо воно запрацює, це спростить процес правосуддя для громадян і здешевить його. Судовий збір становитиме лише 0,8% встановленої ставки судового збору. Людина в будь-який час доби з будь-якого комп'ютера з використанням електронно-цифрового підпису зможе ознайомлюватись із позовом проти неї. Вона бачить усі докази і може подати в електронному форматі своє заперечення проти позову. Таким чином громадянин може стати активним учасником процесу, хоч де б він був", - розповіла правозахисниця й співавторка Зеленої книги.

Ба більше, вона переконана, що повний електронний обіг судової справи унеможливить процесуальне зловживання своїми правами з боку учасників справи, а отже пришвидшить ухвалення рішень судами. У Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі обов'язково реєструються адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керівники, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державних і комунальних підприємств. Інші учасники процесу можуть реєструвати свої офіційні електронні адреси в цій системі добровільно.

Відеоконференції

Водночас, на її переконання, якщо держава забезпечить громадянам легкий доступ до відеоконференцій з найближчих до них судів, це також заощадить їм кошти і час. Такою можливістю вони вже можуть скористатись, однак суди не завжди погоджуються на це.

У відповідь на інформаційний запит ZMINA Державна судова адміністрація повідомила, що на підконтрольних уряду України територіях 674 суди використовують системи відеоконференцзв'язку. Водночас судових зал, оснащених цією системою, є всього 1 899. Про плани збільшити кількість таких судових зал відомство відмовилося повідомити.

Реформа "прописки"

Наступним можливим способом вирішити проблеми з доступом до правосуддя експерти називають повідомну систему реєстрації місця проживання, завдяки якій люди можуть реєструвати фактичне місце проживання.

Наразі, якщо відповідач є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд протягом двох днів звертається до органів реєстрації, аби ті надали інформацію про "прописку" (перебування) відповідача. Щоб визначитись із підсудністю справи, судді можуть також користатися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Однак доступу до цього реєстру вони не мають. А тому вимушені брати паперові довідки в Державній міграційній службі. Таку інформацію органи реєстрації мають повідомити протягом п'яти днів, але на практиці судам можуть надавати відповідь до двох місяців.

Віта Мусатенко переконана: якщо судам надати доступ до демографічного реєстру, це значно пришвидшить здійснення правосуддя, збільшить показники розглянутих справ, сприятиме своєчасному захисту прав громадян та виконанню рішень суду.

Навіть більше: в досудовому кримінальному провадженні повідомна система буде додатковим гарантом того, що в людини є підтверджене місце проживання, за яким вона може перебувати на домашньому арешті.

За даними соціологічного опитування, щоб отримати послуги або реалізувати своє право, 32% мешканців міст, які проживають не за "пропискою", спеціально їздили до населених пунктів, де вони зареєстровані. На такі поїздки вони витрачали в середньому 750 грн і майже п'ять днів власного часу.

22% таких громадян заявили, що використовували робочі дні, аби отримати послуги, які залежать від місця реєстрації. Щорічні витрати українців через недосконалу чинну систему реєстрації дослідники оцінили в 900 млн грн.

Нагадаємо, у липні президент Володимир Зеленський підписав указ "Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг". Документ упорядковує роботу держреєстрів і послуг онлайн. Указ має полегшити життя українців, які, щоб отримати базові адміністративні послуги, через неналагоджений обмін інформацією між Єдиним державним демографічним реєстром і Державним реєстром актів цивільного стану громадян вимушені їздити до місця своєї реєстрації.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі