КОНТРАЦЕПТИВНЕ МИСЛЕННЯ: ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

Американські вчені з інституту Солка в Каліфорнії недавно представили громадськості своє ноу-хау — мишей-мутантів, виведених експериментально в одній з лабораторій. Ці самці абсолютно здорові, активні, але при цьому безплідні. Їхні сперматозоїди просто не дозрівають до того стану, щоб відтворити нащадка. Відповідає за таке перспективне поєднання певний ген. Саме через мутацію в ньому спермальні клітини і не дозрівають. Аби домогтися такого ж ефекту в людини, зовсім необов’язково вторгатися в її гени, досить лише розробити засіб хімічного блокування потрібних клітинних рецепторів.

«Чоловічі таблетки» незабаром з’являться в аптеках

Натхненні дослідами на мишах, каліфорнійські вчені збираються переключитися на людей. Нині вони винаходять таблетки, здатні блокувати чоловічі сперматозоїди і не дати їм дозрівати. Тепер, аби захистити подруг від небажаної вагітності, чоловікам досить буде лише періодично вживати ці таблетки. Термін їхньої дії не є довічним. Якщо вирішив мати дитину, потрібно лише припинити прийом препаратів, і здатність до запліднення відновлюється.

На думку фармацевтів, такі таблетки матимуть великий попит у багатьох країнах. Адже тривалий час завдання запобігання небажаній вагітності лежало винятково на жіночих плечах. Сьогодні спектр жіночих засобів запобігання досить широкий і різноманітний. Але навіть найдосконаліші з них, наприклад, гормональні контрацептиви, впливають на організм не найкращим чином, дають ті або інші побічні ефекти. До того ж сучасні емансиповані дами справедливо гадають, що ділити обов’язки партнерів порівну слід не лише в бізнесі чи на кухні, а й у делікатній сфері запобігання вагітності. Тому науковий пошук нових засобів планування сім’ї в останні роки дедалі активніше став повертатися у бік чоловіків.

У сучасній медицині існує вже близько 40 препаратів, здатних уплинути на чоловічу фертильність. Є, наприклад, протизаплідні ін’єкції для чоловіків, створені в Німеччині. У їхньому складі — кілька гормонів (як чоловічих, так і жіночих), і це сполучення обмежує здатність до запліднення. Одна ін’єкція розрахована на кілька місяців.

Крім того, є і радикальний спосіб розв’язання проблем — ва-зектомія, тобто операція із вирізання сім’явивідного протоку. На Заході близько 30% чоловіків, яким перевалило за 50 років, піддаються такій операції. Після неї можна не побоюватися народження небажаних дітей. Причому ефект цей довічний: вазектомія не має «зворотного ходу», відновити сім’явивідні протоки неможливо. А ось в Україні кількість таких операцій можна порахувати на пальцях. І не тому, що лікарі не вміють їх робити. Просто в сильної статі такий вид послуг поки що не користується попитом.

— У нашій країні завдання запобігання вагітності завжди лежало на жінці. І сьогодні ситуація мало змінилася. Саме тому в нас мало хто знає про існування чоловічих контрацептивів. Найпопулярнішим засобом, звісно, є презервативи. Ними користуються близько 75% молодих пар. Але ставлення до них у більшості представників сильної статі негативне, — вважає лікар-сексопатолог Київського центру планування сім’ї Наталя Король. — І в більшості випадків цю продукцію купують жінки. Презервативи наші чоловіки не люблять традиційно. Нелюбов йде ще з часів СРСР, коли виріб №2 дійсно був незручним. Однак сьогоднішні, виконані з високоякісного латексу, поліуретану й інших сучасних матеріалів, практично не знижують чутливість.

Дуже багато людей практикують перерваний статевий акт, вважаючи його досить ефективним і при цьому найбільш безневинним засобом. На жаль, це зовсім не так. Перерваний акт потребує від чоловіка концентрації, самоконтролю саме в той момент, коли його охоплюють почуття. Виникає так званий невроз чекання, коли партнера увесь час гризе думка: «А раптом не встигну?» Це може призвести до серйозних проблем із потенцією. До того ж такий метод ненадійний і його ефективність невелика. Що стосується гормональних чоловічих контрацептивів, то навряд чи на них сьогодні буде попит. Просто представники сильної статі психологічно не готові до такого повороту подій.

Діти Чапліна могли не народитися

Тим часом на цивілізованому Заході піднімається нова хвиля, спрямована проти надмірного поширення засобів контрацепції як чоловічих, так і жіночих. Противники обмеження народжуваності, серед котрих не лише віруючі люди, а й вчені, філософи, політики, діячі мистецтва, піддають різкій критиці повсюдну пропаганду протизаплідних засобів. Адже з ранніх років сучасним підліткам обох статей навіюють, що діти мають народжуватися винятково за планом, коли дозволяє матеріальне становище і рекомендують лікарі. У результаті в нового покоління розвивається так зване контрацептивне мислення, що налаштовує їх мати сім’ю з одним-двома дітьми, причому тоді, коли їм самим буде зручно. Фактично вони жорстко планують своє репродуктивне життя від підліткового віку до приходу клімаксу.

Результат очевидний уже нині: у більшості розвинених країн стрімко погіршується демографічна ситуація. Контрацептивне мислення, зрозуміло, відіграє позитивну роль у зменшенні кількості абортів, але унеможливлює природне, хоча і незаплановане, зачаття в результаті раптового пориву кохання і пристрасті. А тим часом за всіх часів діти народжувалися від кохання, а не від розуму. Не за планом, а коли Бог пошле. Подумайте самі, скількох гарних, сильних, талановитих людей не дорахувалося людство через те, що люблячі один одного люди роками сиділи на гормональних пігулках в угоду моді і швидко мінливій економічній ситуації!

Контрацептивність часто виключає народження дітей у найсприятливіші роки — від 20 до 30 років, — оскільки в цей час багато потенційних батьків роблять кар’єру.

На думку противників обмеження народжуваності, воістину руйнівну і трагічну роль у долі багатьох людей може зіграти вазектомія. Адже наважуючись на цю операцію, чоловіки керуються знову ж таки холодним, найчастіше егоїстичним розрахунком: у нас уже є діти, нових нам не потрібно, час пожити і для себе. Та й узагалі ми, мовляв, занадто старі, аби виховувати дітей.

Однак вони не враховують багатьох чинників. Всій Америці відомий випадок, коли на вазектомію наважився чоловік 52-річного віку, який уже мав двох дітей. Здавалося б, сім’я передбачила все. Та вийшло так, що пожежа забрала життя його дітей і дружини. Збожеволілий від горя чоловік відразу втратив усю родину. Довго страждав від самоти, пройшов тривалий курс психологічної реабілітації. А потім життя взяло своє: він зустрів гарну жінку, створив нову сім’ю. Обоє мріяли мати дитину, але перенесена операція не дала їм такої можливості. Довелося провести молодій дружині штучне запліднення донорською спермою. Зараз сім’я виховує двох малюків від невідомих донорів. А цього могло б не статися, якби чоловік не наважився на вазектомію.

Ця історія змусила любителів радикальних заходів задуматися: а чи все в житті можна планувати? Особливо зараз, коли країни і континенти стрясають стихійні лиха, розгул тероризму, епідемії. Відомо, що після терористичної атаки на Нью-Йорк Америка переживає справжній бебі-бум: люди переглядають старі цінності, усвідомивши, що головне — сім’я, продовження роду. А як бути тим, хто свідомо позбавив себе такої можливості?

Не можна скидати з рахунків і прості людські почуття. Любов і бажання завести нову сім’ю можуть з’явитися в будь-якому віці. Класичний приклад — Чарлі Чаплін, котрий у 70-річному віці одружився з 18-річною Уною. Сучасні медики напевно посадили б цю пару на протизаплідні таблетки, вважаючи такий союз несприятливим як із соціальної, так і з медичної точок зору. Проте сім’я Чарлі й Уні Чаплінів виявилася на диво міцною і щасливою. У ній з’явилися вісім прекрасних дітей. Одну з дочок Чапліна — Джеральдіну — ми сьогодні можемо бачити в багатьох американських фільмах, наприклад, у детективі «Дзеркало тріснуло». Погодьтеся, вона вродлива і талановита.

Контрацептивне мислення напевно не дало б з’явитися на світ навіть самому... біблійному Ісаку! Якщо згадати Біблію, його батьки обзавелися малюком у більш ніж похилому віці: старому Авраму стукнув 101 рік, трохи молодшою була Сара...

Як у прибічників, так і в противників контрацепції є свої докази. Істина, як і годиться, лежить посередині. Тому вирішуючи, скількох дітей мати і коли, необхідно дослухатися не лише до тверезого розуму, а й до голосу серця.