Комфортне місто — воно для всіх комфортне

Поділитися
27-річний активіст працює над створенням безбар'єрного середовища для маломобільних людей.

У житті людини після сорока настає переломний момент, коли ти раптом усвідомлюєш, що люди віку твоїх дітей уже не просто дорослі - вони формують дійсність.

Для мене таким моментом стало знайомство з Артемом Жуком. У 27 років він - власник магазину та бару в центрі Чернівців (не успадкованих, а відкритих з нуля), а також чи не найвідоміший у місті громадський активіст.

Ми зустрілися два роки тому в комітеті забезпечення доступності для маломобільних людей при Чернівецькій міській раді. Я опинилася там цілком логічно - як мама дитини з важкою інвалідністю. Натомість Артем - один із тих диваків, яких ця проблема бентежить за цілковитої відсутності подібних проблем у нього самого чи в родині. Перша петиція до міської ради, яку склав свого часу Артем, була якраз про це - про забезпечення безбар'єрного простору. Але марно допитуватися в нього про причини. Каже, що сам не знає, чому його хвилює тема безбар'єрності. Гадаю, просто соромиться говорити про співчуття і небайдужість.

Однак вчинки говорять більше, ніж слова. І небайдужість часом набуває екстремальних проявів. Ось ми їдемо на інспектування доступності торговельних центрів. Артем за кермом. До найближчого центру - із півкілометра. Артем зупиняє авто на пішохідному переході, щоб пропустити дівчину. Чемно зупинилися й автівки з протилежного напрямку. І тут, сигналячи, на дикій швидкості з-за нашого авто вилітає білий мікроавтобус. До страшної трагедії було якихось десять сантиметрів: дівчина вчасно зупинилася. Гадаю, якби це була дитина чи людина похилого віку з не надто швидкою реакцією, ми б уже були свідками смертельної ДТП. Я, шокована, голосно обурююсь, а Артем мовчить. Однак, коли ми вже доїжджаємо до місця призначення, каже: "Давайте на зворотному шляху заїдемо", - і додає швидкості. І тут я розумію, що він наздоганяє порушника.

Наздогнали ми той мікроавтобус якраз біля наступного пункту, де мали зупинитися, - торговельного центру на краю міста. За кермом був багатодітний тато, а салон - повний його дітлахів різного віку... Ошелешені, ми навіть поліції не викликали. Втім, викликали пізніше, але то вже інша історія.

До речі, в чернівецькій поліції Артема вже знає ледь не кожен патруль. Відколи працює нова патрульна служба, він викликав її десятки разів. Здебільшого через нахабне паркування. Але якось і п'яного водія намагався зупинити. Добре впізнають його голос і на гарячій лінії міської ради. Тільки впродовж одного року він залишив там майже двісті заявок.

Облаштування громадського простору, організація концертів, волонтерство - за все це Артем береться, і, головне, - йому вдається. Зокрема, успішно відвойовує простір у смітників. На одній із центральних вулиць, неподалік театру, раніше рядами стояли і, звісно, не озонували повітря сміттєві контейнери. Завдяки Артему там з'явився перший у Чернівцях парклет. А нині він зрушив з місця ще одну давню "смітникову" проблему - на Університетській, найбільш туристичній вулиці міста. Проханнями перенести сміттєві контейнери кудись у двір міську раду бомбардували роками. Насамперед - керівництво ліцею, розташованого поряд, а також екскурсоводи, яким соромно було водити туристів повз такий "краєвид". Артем втрутився, і вже визначено дату й місце перенесення контейнерів.

Звичайно, зважаючи на таку активність у сфері місцевого самоврядування, чимало людей почали хто жартома, а хто й серйозно "висувати" Арема Жука в мери. Він зізнається, що й сам замислювався над такою перспективою, однак згодом зрозумів: чиновники мають менше впливу на ситуацію, ніж здається.

- Знизу важелів впливу більше, якщо ти справді хочеш щось змінити, - пояснює Артем. - А коли ти на посаді, то ставиш себе в певні рамки, поводишся так, як диктує тобі суспільство. Плюс мусиш виконувати безліч якихось зайвих щоденних обов'язків, які у принципі не можуть бути спрямовані на якісні зміни. Мені здається, мер - це більше представницька функція. Крім того, треба мати хорошу команду, щоб можна було правильно делегувати повноваження. Тому, як на мене, краще впливати на ситуацію будучи звичайним чернівчанином. Менше відповідальності, більше незалежності.

- І які саме механізми ти для цього використовуєш?

- Їх багато, але не всі працюють, на жаль. Наприклад, "Відкрите місто" - там заявки роками висять. У принципі, залежить від того, який підрозділ відповідальний. Комісія з безпеки дорожнього руху реагує досить оперативно, МКП "Реклама" реагує. А ось відділ охорони культурної спадщини - ні. Хоча з тих 150 заявок, які я подавав на "Відкрите місто", майже третина стосується саме цього відділу. Це й нищення історичних будівель, і незаконні вивіски. Взагалі, згідно з положенням про цей портал, відповідь на заявку має бути надана впродовж дня, а виконана заявка - впродовж місяця. Але це не працює, бо немає жодної відповідальності за невиконання. Трохи краще функціонує міський контакт-центр 15-80. Принаймні з 200 моїх заявок приблизно половину виконали. Та найефективнішими залишаються прямі звернення. Ну, і дописи в мережі Фейсбук. Пишеш про якусь конкретну проблему, позначаєш конкретного посадовця - і питання вирішується. Точково. Через ручне управління.

- Але ж це дуже погано.

- Так. Це дуже погано. Звичайно, має функціонувати система, працювати закони. І, за моїми спостереженнями, в інших містах це вже є. У Києві, Львові. У нас ще не виходить. Я цікавлюсь, як функціонує місцеве самоврядування в інших містах. Спостерігаю, наскільки комфортне середовище там. І, треба визнати, в нас ситуація поки що не дуже... Ось був я нещодавно у Львові, Тернополі й Хмельницькому. І якби складав рейтинг загальної комфортності, то, на жаль, довелося би поставити Чернівці на останнє місце. За більшістю показників. Чернівчани вже роками із заздрістю поглядають, наприклад, на Івано-Франківськ. Туди люди повертаються з Києва, з-за кордону. В них є робота, є відпочинок і є бажання жити в цьому місті й змінювати його. Вони зробили зручне, комфортне середовище насамперед для себе, але ж працює воно для всіх.

- Чому в Чернівцях так не виходить?

- Мені здається, наша біда - близькість до кордону. По-перше, дуже багато людей просто виїжджає. Фахівців в усіх сферах майже не залишилося. По-друге, є великі гроші від контрабанди, але культури інвестування немає. Тому якщо хтось має гроші, які можна в щось вкласти, то їх вкладають у найпростіше - і розвитку немає.

- Ти поєднуєш підприємницьку діяльність із громадською. Як це можливо? Хіба можна залишатися незалежним від тих-таки чиновників?

- Можна. Бо здоровий глузд здебільшого перемагає. Звичайно, у мене траплялися ситуації, коли впливові люди, через образу чи якесь негативне ставлення до мене, блокували потрібні рішення. Але в таких випадках треба просто переходити в публічну площину, і все вирішується.

- Зараз ти обіймаєш хоч і громадську, але все ж таки посаду при міській раді - заступника голови комітету доступності. Отже, обрав головним напрямом діяльності сприяння маломобільним людям?

- Це не зовсім так. Бо комфортне місто - воно для всіх комфортне. У мене був період, коли я багато ходив пішки і просто спотикався. І уявляв, як це - пересуватися на візку. Нині вже стало модно говорити про людей з інвалідністю, політики почали на цьому піаритися. І закони вже ухвалюють потрібні. А раніше цих людей ніби й не існувало зовсім. Ситуація змінилася після Революції Гідності, коли ми зрозуміли, що можна говорити про свої права, і нас почують. До речі, за доступністю я б точно не поставив Чернівці на останнє місце. Відтоді, як писав свою петицію, багато змінилося на краще. Але роботи ще багато.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі