Класик грунтознавства

Тривалий час у радянській галузевій науковій літературі ім’я професора Григорія Махова (Махіва) — визначного вітчизняного ґрунтознавця, методолога, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в УРСР та кращого представника київської школи ґрунтознавства — замовчувалося. І лише нещодавно ім’я Григорія Махова повернулося до наукового обігу.

Сьогодні важко зрозуміти, чому вчений у різні часи написання власної автобіографії (в 20—30-х роках ХХ ст.) по-різному вказує не тільки місце свого народження, а й національність. Проведений нами аналіз архівних матеріалів у Центральному державному архіві вищих органів влади України дозволяє спростувати офіційно прийняту версію, що Г.Махов українець і народився на Київщині. Насправді він народився 23 серпня 1886 року в сім’ї вчителя нижчої технічної школи м. Рибінська Череповецького повіту Новгородської губернії і мав білоруське коріння. Батько вченого брав активну участь у революційному русі 80-х років ХІХ ст., за що був відправлений на заслання, де й помер.

У 1898 р. Григорій вступає до гімназії у м. Рибінську, яку закінчує у 1906 р. Ще студентом бере активну участь у подіях у своєму місті проти існуючого режиму. Користується повагою у своїх однодумців, які обирають його делегатом на північний з’їзд середніх шкіл у Ярославлі. Згодом організовує страйк у Рибінській гімназії в рік першої революції 1905 р. За таку активну протидію владі потрапляє під нагляд поліції. Сподівання продовжити навчання на батьківщині залишаються марними. Тому, порадившись із партійними однодумцями та сім’єю, приймає рішення переїхати до Києва. У 1906 році він вступає на фізико-математичне відділення Університету Святого Володимира за спеціальністю «агрономія». Ще в часи студентства почав наукову роботу з ґрунтознавства. З 1912 р. — на посаді ґрунтознавця у Київському губземстві. Після одержання у 1913 р. вищої освіти Г.Махов був призначений помічником завідувача відділу дослідження ґрунтів і колективних дослідів, що здійснювало Київське губземство. Протягом 1912—1919 років безпосередньо працює на обстеженні ґрунтів Київщини.

У серпні 1920 р. Г.Махова обирають спочатку доцентом, а згодом професором агрономічної кафедри Київського інституту народної освіти.

Освічений фахівець, чудовий лектор та педагог від Бога Григорій Григорович стає улюбленцем студентів.

Протягом 1919—1923 років бере активну участь у відбудові сільськогосподарської дослідної справи як член колегії Київського крайового управління по дослідній справі. У 1921 р. організовує сільськогосподарський відділ виставки Київського губревкому. Бере безпосередню участь у виготовленні експонатів і складає повну колекцію ґрунтів краю. На цій же виставці Григорій Григорович уперше демонструє трьохверстну ґрунтову карту Київщини, яка була складена на основі власних досліджень автора.

Із 1 лютого 1920 р. діяльність Григорія Григоровича пов’язана із сільськогосподарським науковим комітетом Наркомзему УРСР спочатку як спеціаліста секції ґрунтознавства, а з липня того ж року — як завідувача цим підрозділом. Фактично Г.Махов очолює науково-дослідні роботи в галузі агрогрунтознавства в Україні. Саме для координації цих досліджень учений у 1923 р. створює й очолює перший у державі Інститут експериментального ґрунтознавства.

1 лютого 1924 р. із переїздом уряду України до Харкова, Г.Махов продовжує очолювати секцію ґрунтознавства. Крім того, з березня того ж року починає виконувати обов’язки завідувача кафедри ґрунтознавства Харківського інституту сільського господарства та лісівництва ім. Х.Раковського.

Працюючи у Харківському сільськогосподарському інституті, професор Г.Махов разом із студентами протягом 1924 року відібрав та виготовив ґрунтові моноліти для природничого музею вузу, які в подальшому широко використовувалися в навчальній практиці закладу, а також сприяли створенню відомої нині у всьому світі харківської школи ґрунтознавства.

Слід зазначити, що з Академією наук України Махов був безпосередньо пов’язаний із 1922 року, коли його обирають членом її геологічної секції. 28 грудня 1928 року рішенням президії ВУАН Г.Махова призначають головою секції ґрунтознавства при постійній комісії академії з вивчення продуктивних сил України.

Після усунення від праці в академії як «ворога народу» працює консультантом за своїм фахом. У 1929 р. йому забороняють викладати у вищих навчальних закладах, а у 1932 р. — користуватися його науковими працями. У 1927 р. Сільськогосподарський науковий комітет було ліквідовано, незважаючи на величезний обсяг проведених науково-дослідних робіт. Фактично комітет було ліквідовано як націоналістичну організацію, а багато його наукових працівників заслано.

Деякий час потому працював керівником відділу ґрунтознавства Центральної агрохімічної лабораторії в м. Києві. У зв’язку з її реорганізацією Григорій Махов опиняється без роботи. Незважаючи на всілякі утиски, професор у цей час плідно працює, виходять його праці «Ґрунти України» (1930), «Ґрунти бавовносіяння» (1937). У 1930 р. працює в НДІ сільськогосподарської меліорації науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи, у 1931—1935 рр. — у новоствореному науково-дослідному інституті агрогрунтознавства (м. Харків) науковим керівником робіт із картування ґрунтів України. У 1935 р. із переведенням інституту до Києва — завідувач сектора ґрунтознавства лабораторії агрофізики Українського НДІ соціалістичного землеробства.

У 1942—1944 рр. — засновник і директор науково-дослідного інституту ґрунтознавства, живлення рослин та агротехніки (м. Київ).

Г.Махов — автор першої детальної карти ґрунтів України, розробленої на новій генетичній основі в масштабі 1:1000000 у 25 кольорах із текстом українською та англійською мовами (1927); першого в державі підручника «Ґрунтознавство» (1925); редактор монументального видання «Матеріали дослідження ґрунтів України». Кольорове відображення профілів великої кількості поширених в Україні ґрунтів мало велике значення для підготовки ґрунтознавців і популяризації генетичного ґрунтознавства.

У 1944 р. емігрував до Німеччини. З 1946 року — професор, керівник кафедри ґрунтознавства Українського технічно-господарського інституту (м. Регенсбург). На початку 1949 р. переїжджає до США й оселяється у Бірмінгені.

Праці Г.Махова з історії агрогрунтознавства в Україні були добре відомі широкому колу його сучасників. Учений створив першу повну класифікацію ґрунтів США. Він опублікував близько 180 праць, більшість із них українською мовою, а також — російською, англійською та французькою мовами.

Помер Григорій Махов 22 серпня 1952 року. Похований у м. Бірмінгені (штат Мічіган).