Київський міжконфесійний форум: через освіченість — до толерантності

Останнім часом з різних країн світу надходять тривожні повідомлення про злочини, вчинені на релігійному і національному ґрунті. Так, у неспокійній Сирії бойовики нещодавно викрали двох православних архієпископів, один з яких раніше заявляв міжнародній пресі про складне через громадянську війну становище християн - тамтешніх жителів. У Бостоні під час терористичного акту загинули три людини і понад 180 дістали поранення. У Росії "бєлгородський стрілець" убив шістьох випадкових перехожих. Практично в цей самий час у Нігерії жорстокі бої забрали життя 187 осіб. З огляду на ці криваві події вкрай актуальним стало проведення 23-24 квітня Київського міжконфесійного форуму, на який з'їхалися представники різних релігій з 30 країн світу, а також відомі вчені, громадські та політичні діячі. Усі вони, виходячи з засадничих ідей миру, порозуміння і толерантності, намагалися знайти ефективне розв'язання проблем, які турбують людство.

Слід зазначити, що це вже третій за ліком захід. Перший проводився у 2011 р. За час свого існування Київський міжконфесійний форум досяг значних успіхів у встановленні зв'язків зі зростаючою кількістю релігійних громад в усьому світі. Ініціатором проведення такого унікального зібрання в Україні став Інститут з прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії, заснований народним депутатом України Олександром Фельдманом. Виступаючи із привітальною промовою, він подякував учасникам форуму, які з'їхалися з усього світу, за їхнє бажання і готовність сприяти зміцненню миру і толерантному ставленню одне до одного.

"Незалежно від релігії, яку ми всі сповідуємо, і від того, в якій країні і якою мовою підносимо свої молитви до Всевишнього, нас поєднує усвідомлення відповідальності перед людством, світом і суспільством. Адже воно, як показує досвід, може дати дуже вагомі результати, вищі, ніж постійне концентрування уваги на наших відмінностях, - продовжив він. - Ми живемо в епоху глобалізації, коли ламаються і зближуються кордони, стискаються простір і час, а інформаційні потоки стають настільки щільними, що часто нам бракує часу на їх освоєння. У цьому зв'язку доводиться переглядати багато чого з того, що здавалося непорушним іще 20 чи 50 років тому. Відбуваються взаємне проникнення і взаємодія культур та релігій. Захід і Схід стають не просто ближчими, а разом формують новий світ, нову дійсність. Сьогодні йдеться не про конкуренцію релігій, а про вироблення спільної місії, спільної програми світового співтовариства задля запобігання небажаним сценаріям і досягнення миру в усьому світі".

Про важливість такого заходу у зверненні, яке зачитав керівник Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації президента України Юрій Богуцький, висловився і президент України Віктор Янукович. Високий гість форуму - Блаженнійший Патріарх Єрусалимський Феофіл III, котрий відвідав два попередні київські форуми, наголосив, що саме релігійний імпульс лежить в основі людської ідентичності, а тому релігія може стати силою для добра і зброєю для зла. "Ми не можемо дозволити їй виявитися інструментом руйнування і зобов'язані осуджувати таке її трактування, оскільки релігія повинна служити загальному добру суспільства", - додав Патріарх Феофіл III. Він також звернувся до питання Єрусалима, зазначивши, що саме релігія визначає все в цьому регіоні, і тому її не можна ігнорувати. "Єрусалим - це парадокс. Це місце конфлікту, але разом із тим - це модель суспільства, де різні віросповідання й етноси живуть разом і намагаються шукати мир і гармонію у своєму співіснуванні".

На значущість форуму вказав і керуючий справами УПЦ Митрополит Бориспільський Антоній. Від імені Блаженнійшого Митрополита Київського і Всієї України Володимира він привітав усіх учасників, наголосивши на партнерських відносинах церкви з українською державою. "Маючи різні завдання, ми взаємодіємо на благо суспільства", - резюмував він.

Про багаторічне співробітництво різних релігійних спільнот в Азербайджані розповів голова Державного комітету з питань роботи з релігійними об'єднаннями Ельшад Іскендеров. На Київському міжконфесійному форумі вперше відбулася церемонія вручення нагороди за толерантність і зусилля на підтримання злагоди в суспільстві. Її назву - "Кришталевий Ной" - обрано не випадково, адже саме завдяки Ноєвому ковчегу світ отримав першу звістку про толерантність.

Приємно, що першу нагороду в номінації "За громадянську толерантність" вручили простому українцеві - жителеві міста Сатанова Борисові Слободюку, котрий, будучи православним християнином, кілька років опікувався старою занедбаною синагогою, охороняючи її від вандалів. Приймаючи нагороду, він подякував усім, хто давав гроші на відновлення синагоги. Наступну нагороду - в номінації "За толерантність у громадській діяльності" - отримав відомий громадський діяч директор Інституту філософії НАН України Мирослав Попович. Переможцем у номінації "За толерантність у журналістиці" став керівник інформаційної служби радіо "Ера" Сергій Коротаєвський, який пообіцяв, що журналісти терпимо, лише "злегка покусуючи", критикуватимуть представників релігійних конфесій.

До речі, саме ця фраза "спливла" на наступній пленарній сесії під час обговорення проблем поміркованого фундаменталізму. Так, Імам Європейської ради релігійних лідерів шейх Ібрахім Могра (Великобританія) висловив побажання, щоб релігійних лідерів журналісти "не кусали", а правдиво висвітлювали їхню діяльність. За його словами, у Великобританії ЗМІ чомусь завжди акцентують увагу на тому, що той чи інший злочин скоїв не просто зловмисник, а саме мусульманин. Релігійної належності злочинців, які не сповідують ісламу, практично ніколи не афішують. "Ми не кажемо, що всі мусульмани - ангели, але серед них - більшість нормальні люди, і їх не варто дискредитувати в очах суспільства", - додав він.
І висловився також на підтримку звернення до мирного радикалізму у вигляді осмислення основ релігії.

Це висловлювання спричинило критичні відгуки учасників, напевно, найемоційнішої пленарної сесії, на якій обговорювалася тема "Релігія, жінка і політичні зміни: що зараз відбувається?". Так, голова проекту "Аладдін" Анна-Марія Ревколевскі (Франція) зауважила, що дуже вже боїться слів, які мають суфікс "ізм", оскільки вони, як правило, позначають радикальну ідеологію. "Та й повернення до основ релігії, в цьому випадку ісламу, може призвести до помітного погіршення становища жінок у мусульманському суспільстві", - наголосила вона.

Почесний голова сенату Бельгії, незалежний експерт ООН Анна-Марія Лізин у своєму виступі звернула увагу присутніх на те, що, приміром, у Тунісі після революції було внесено поправку до Конституції у вигляді скасування мінімального віку дівчат - 18 років, з якого можна одружуватися, що істотно ускладнило їм можливість продовжувати навчання у вишах. Більше того, працюючих жінок намагаються "відправити додому", змушуючи їх опікуватися тільки сім'єю і господарством. "І всі ці заборони для жінок хочуть створити чоловіки, які є їхніми синами", - підтримала колегу пані Ревколевскі.

Президент Міжнародної ради християн і євреїв Дебора Вайсман (Ізраїль) зауважила, що, визначаючи місце жінки в суспільстві, спочатку треба поцікавитися і її думкою. "Щоб пояснити, як ми хочемо жити, мусимо бути освіченими, а тому жінки, як мусульманки, так і іудейки та християнки, повинні вчитися", - заявила вона.

На підтримку освіти висловився також і Олександр Фельдман: "Якби з дитинства людей навчали толерантності, вдалося б уникнути безлічі неприємностей і конфліктів через релігійну нетерпимість". Перші кроки в цьому напрямку були зроблені в далекій Аргентині, звідки на форум приїхав рабин, директор департаменту міжрелігійного діалогу Латиноамериканського єврейського конгресу Марчелло Полакофф, чиї предки родом із Чернігова, але через антисемітські настрої були змушені в 1913 р. тікати з України. Найцікавіше - що через сто років на їхню батьківщину приїхав онук із закликами до діалогу. Він поділився аргентинським досвідом навчання у школах толерантності до представників різних конфесій. Розповів також про те, що з ініціативи міністерства освіти Аргентини понад 60 тис. молодих людей одну годину на тиждень проводять у храмах християн, іудеїв і мусульман, спілкуючись зі священнослужителями. "Під час таких візитів їм показують священні тексти і відповідають на всі запитання, які їх цікавлять, - додав аргентинський доповідач. - Як на мене, це найкращі інвестиції у збереження миру".