Хто зайвий на ринку праці?

21 сiчня, 2022, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Цьогоріч є підстави сподіватися, що бізнеси розширюватимуться, вакансій побільшає, а зарплати зростуть

Відповідь на це запитання залежить від стану економіки, затребуваності певних спеціальностей, рівня зарплат, а нині ще й від пандемії коронавірусу, яка одних фахівців виштовхує на задвірки, а інших виводить у топ.

Так, торік роботодавці найчастіше розшукували фахівців у сферах продажу, ІТ, банківській та інвестиційній. Причому ІТ-сфера вперше поступилася першістю, адже 2021-го найбільше вакансій було відкрито саме для фахівців у сфері продажів, де кількість пропозицій зросла на 137% (57,4 тис. вакансій).

В ІТ-сфері зростання відбулося на 91% (50,1 тис.). Знавці ринку праці попереджають про те, що в Україні назріває дефіцит кваліфікованих спеціалістів у цьому секторі, й покрити його буде непросто.

У банківській та інвестиційній галузях справи також ішли непогано. Тут торік відбулося зростання на 157% (26,1 тис. вакансій). Безпечно почувалися й ті, хто увійшов до топ-5 за кількістю вакансій. Ідеться про сфери маркетингу та реклами, де кількість пропозицій збільшилася на 68% (22,3 тис.), транспорту та логістики, де потреби підвищилися на 174% (20,2 тис.).

Загалом 2021 рік трохи вирівняв ситуацію на ринку праці, яка склалася 2020-го, коли бізнеси масово закривалися, людей або звільняли, або переводили на неповний робочий день. Вакансій було мало, а шукачів роботи багато. Цьогоріч є підстави сподіватися, що бізнеси розширюватимуться, вакансій побільшає, а зарплати зростуть.

Адже той рівень заробітків, що був, не влаштовує українців. Згідно з опитуванням, проведеним улітку минулого року фахівцями сайту з пошуку роботи Jooble, повністю задоволені своєю зарплатою лише 2,3% спеціалістів. 23,6% респондентів хоч і відповіли, що їм вистачає заробленого, але додали, що хотілося б більше. Водночас понад 74% опитаних зазначили, що незадоволені рівнем своєї заробітної плати, 42,4% сказали, що досить давно не отримували підвищення, а ще майже 24% навіть не пам’ятають, коли це було.

З огляду на ці дані дещо сумнівною виглядає правдивість відповіді на запитання, чи готові спеціалісти звільнитись, якщо заробітної плати не підвищать: «так» сказали 72,6%, «ні» — 27,4% опитаних.

Страх втратити роботу за нинішніх умов, мабуть, набагато сильніший. До того ж, якщо говорити про працевлаштування, то, на переконання знавців українському ринку праці, цього року провідну роль і надалі відіграватиме персонал у сфері обслуговування. Передусім будуть потрібні офіціанти, хостес, співробітники готелів, адміністратори, працівники на рецепшин.

Усе через те, що сектор послуг активно розвиватиметься і більше потребуватиме фахівців середньої ланки, яким буде легше і швидше знайти роботу, хоча зарплата тут не надто зростатиме.

Однак варто зазначити, що2022-го не лише цим галузям знадобляться робочі руки. Ринку праці будуть потрібні представники інженерно-технологічних спеціальностей, а також працівники критичної інфраструктури. Йдеться про електриків, фахівців з каналізаційних систем і водопостачання, технологів переробної, харчової промисловості.

Як завжди, потужна аграрна сфера потребуватиме фахівців сільськогосподарського спрямування та сезонних працівників. Словом, у списку найзатребуваніших опиняться саме ті професії, що стосуються галузей, які розвиваються.

На жаль, будуть і ті професії, в яких роботодавці цьогоріч мало зацікавлені й не потребуватимуть їх у такій кількості, в якій цих спеціалістів випускатимуть виші. Попри те, що країні не треба так багато юристів та економістів, чимало молодих людей обирають саме ці спеціальності, сплачуючи значні кошти за контрактне навчання.

До того ж в Україні погано корелюється державне замовлення у системі вищої освіти з попитом на затребувані спеціальності в економіці. Тому роками навчають і випускають величезну кількість не потрібних ринку фахівців, які згодом не можуть працевлаштуватися й поповнюють ряди дипломованих безробітних. Працівники без вищої освіти вже кілька років поспіль пальму першості в центрах зайнятості віддають випускникам вишів.

Щоправда, є й такі спеціальності, які не популярні в Україні, але досить затребувані за кордоном. Йдеться про тих, чия діяльність пов'язана з фундаментальною наукою та дослідженнями. Сюди ж можна віднести висококваліфікованих фахівців в енергетиці, логістиці та транспортній сфері.

Та й загалом на вітчизняний ринок праці надзвичайно сильний вплив справляє дефіцит робочої сили за кордоном. Передусім ідеться про сусідні держави — члени ЄС, де зарплати значно вищі, а умови працевлаштування щороку спрощують, аби залучити якомога більше трудових мігрантів.

unsplash/shanerounce

Тільки за десять місяців 2021 року понад 600 тисяч українців виїхали на роботу за кордон і не повернулися. Це найбільша кількість за останні 11 років. Їх радо приймають у країнах колишнього соцтабору, які відчувають дефіцит робочої сили, адже їхні громадяни шукають більш оплачувану роботу в розвиненіших країнах Євросоюзу.

Дається взнаки і старіння націй. Тому молодих працездатних українців, які шукають роботу, а не соціальну допомогу, приймають із радістю. Якщо врахувати той факт, що наші співвітчизники ще й досить добре адаптуються (інколи навіть занадто добре, забуваючи про свою етнічну належність), то двері перед ними відчиняють дедалі ширше.

Найбільшу вигоду від українських трудових мігрантів має Польща. Її президент Анджей Дуда підписав зміни до законів, які значно спрощують працевлаштування іноземних громадян. Звісно, передусім ідеться про українців.

Із середини січня наші трудові мігранти зможуть працювати в Польщі не шість місяців, а два роки без отримання дозволу на роботу, лише на підставі декларації про доручення роботи. Раніше така декларація давала змогу працювати тільки пів року, а щоб отримати наступну, потрібно було чекати ще стільки ж часу.

Спрощується також процедура отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання. За новими правилами, від іноземця, який подає заяву для отримання «карти перебування», не вимагатимуть задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Вистачить лише підтвердження, що розмір зарплати не менший від мінімальної.

Підтвердити своє соціальне забезпечення можна, надавши тільки договір працевлаштування із зазначеною заробітною платою. Крім того, до переліку обставин, які не вимагають від іноземця видачі нового дозволу на проживання та роботу, внесено зміну посади при збільшенні зарплати.

Україні конкурувати за робочі руки з більш розвиненими європейськими країнами досить складно. Для зменшення трудової міграції уряд активізує політику зайнятості, поставивши за мету збільшити зайнятість на 10%. Про це йшлося влітку минулого року на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Трудові ресурси».

Підсумків щодо цих намірів ще не підбито. Зате відома інша статистика: станом на 1 грудня 2021 року у базі Державної служби зайнятості налічувалася понад 261 тисяча безробітних, для яких пропонували майже 61 тис. вакансій.

Найвищий попит спостерігався на робітників переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, транспорту. За професійними групами роботодавці перш за все були зацікавлені в кваліфікованих робітниках з інструментом (23%); робітниках з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (18%); професіоналах і некваліфікованих працівниках (по 13%); працівниках сфери торгівлі та послуг (12%).

Топ-5 професій грудня, які були найзатребуванішими на ринку праці: слюсар-ремонтник, водій, продавець, швачка, підсобний робітник. Не мали проблем із працевлаштуванням ті, хто пройшов навчання за освітніми програмами здобуття часткових кваліфікацій у Львівському, Рівненському, Одеському та Харківському центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, які були підтримані Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ GmbH) і нашими роботодавцями. 2022 року заплановано розширити напрями підготовки за затребуваними кваліфікаціями, у тому числі за дуальною формою навчання.

Окрім того, з 1 січня 2022 року безробітні малозабезпечені зможуть отримати фінансову допомогу для започаткування власного бізнесу. Допомога надаватиметься в рамках нової бюджетної програми сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей, розробленої Міністерством соціальної політики.

На реалізацію цієї програми у держбюджеті на 2022 рік передбачено близько 100 млн грн. Безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі до 15 мінімальних зарплат (на початок року — 97 500 грн) можна буде використовувати тільки для оплати рахунків на придбання необхідних для заснування власної справи обладнання і матеріалів.

Через три роки підприємницької діяльності допомогу потрібно буде повернути за мінусом сплачених за цей час податків. Але якщо підприємець працевлаштує ще двох осіб за направленням центру зайнятості, повертати кошти не доведеться.

Для отримання фінансової допомоги слід звернутись із заявою до центру зайнятості за місцем проживання. Також необхідно надати довідку про відсутність притягнення до кримінальної відповідальності, судимості, а також бізнес-план майбутньої справи, який допоможуть розробити працівники центрів зайнятості. Вони ж надаватимуть учасникам бюджетної програми консультації із започаткування і ведення бізнесу та організовуватимуть для них безоплатне професійне навчання.

Більше статей Тетяни Кириленко читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК