В одній старій казці молодиця постійно сварилася з чоловіком. Він їй слово поперек, а вона йому — десять, і пішло-поїхало. Прийшла за порадою до знахарки, а та дала їй глечик із водою: «Ця водичка — не проста, а чарівна! Щойно чоловік почне сварку, замість того щоб йому відповісти — набери в рот води і тримай, поки він не заспокоїться!» Молодиця послухалася, і відтоді в сім’ї запанував лад... Мораль казки проста: не треба конфліктувати зі своєю половиною! Та чи згодні з цим сучасні фахівці зі шлюбних стосунків?
— На мою думку, абсолютно безконфліктних шлюбів у природі не існує. Навіть найгармонійніші пари, що кохають один одного, періодично сваряться через ті чи інші причини. І це зовсім не свідчить про сімейне неблагополуччя. Навпаки, свідчить про те, що їхні почуття живі, а стосунки постійно розвиваються, — вважає докторант Інституту соціальної та судової психіатрії КМАПО
ім.П. Шупіка, кандидат медичних наук Тетяна Пушкарьова. — Уникнути розбіжностей неможливо через ту просту причину, що людина конфліктна за своєю природою, і зовнішньо це саме й знаходить вираження у сварках. Хоч як любили б один одного партнери, обов’язково в якихось питаннях їхні думки розходяться. Отже, зіткнення інтересів неминуче. У складних, конфліктних ситуаціях яскраво виявляється внутрішня сутність кожної людини. Хтось реагує на те, що відбувається, бурхливо, емоційно. Інші виявляють терпіння й дипломатичність, намагаються згладити гострі кути. Треті й зовсім розряджають обстановку веселим жартом. Поведінка в момент конфлікту залежить від темпераменту кожної людини, її характеру, навичок, виховання, накопиченого життєвого досвіду. До речі, є чимало сімей, де подружжя конфліктує один з одним постійно, причому дуже бурхливо, проте при цьому чудово почувається. Зіткнення інтересів дає їм можливість виговоритися, отримати емоційну розрядку, краще зрозуміти один одного, а в результаті — стати ще ближчими. Секрет полягає в тому, що сварки тут продиктовані почуттям любові до партнера. Загальновідомо, що в любові завжди є елементи ненависті. Ми любимо й шануємо людину, але при цьому не сприймаємо якісь якості чи навички, які заважають їй виглядати гідно — наприклад, лінь, незібраність, упертість, пристрасть до спиртного тощо. Зрозуміло, кожний конфлікт несе в собі руйнівну силу. Та якщо він продиктований турботою про людину, бажанням допомогти, то стосунки не зруйнуються, а стануть більш ясними й зрозумілими. Це схоже на стан перед грозою: коли небо закривають хмари, багато хто почувається дискомфортно. Атмосфера тисне, стає напруженою. Та коли грозові хмари, нарешті, прориваються зливою, всім відразу легше дихати...
За висновками фахівців, найчастіше подружжя відтворює ту модель поведінки, яку спостерігали в дитинстві у власних сім’ях. Якщо батьки часто й голосно сварилися, з’ясовували стосунки на підвищених тонах — цілком можливо, що діти, ставши дорослими, поводитимуться так само. Якщо ж у сім’ї було прийнято поступатися один одному, уникати конфронтації, то стиль спілкування буде іншим.
Найконфліктнішими традиційно вважаються перші роки спільного життя. У цей час дрібні сварки спалахують повсякчас, здавалося б, через дрібниці. «Ти знову забризкав кремом від бриття дзеркальце у ванній!» — заявляє дружина. — «На себе подивися! Цілу годину базікала з подругою по телефону, і ми ледь не спізнилися в кіно!» — відповідає їй чоловік. Приводом для сварки можуть стати побутові звички партнера, його гастрономічні пристрасті тощо. Та приказка «милі посваряться — ще краще помиряться» у цей час справедлива як ніколи. Не минає і п’яти хвилин, як подружжя миряться, і знову вони щасливі. У цей період конфлікти обумовлені природним притиранням характерів. Поступово партнери звикнуть до тих чи інших особливостей один одного, виробляють прийнятні для обох стереотипи поведінки. Нині на перший план висуваються інші проблеми. Як свідчить статистика, найчастіше приводом для розбіжностей є економічні питання. Причому це зовсім не залежить від рівня добробуту сім’ї. І добре забезпечені, і малозабезпечені з однаковим азартом сперечаються з приводу того, як краще витратити зароблені гроші, що придбати насамперед, на чому заощадити тощо. Ще один камінь спотикання — виховання дітей. Часто навіть люблячим людям важко знайти компроміс у таких складних питаннях. Як же розпочати «гостру» розмову, що може обернутися сваркою?
— Немає універсального рецепта поведінки в конфліктній ситуації. Усе залежить від темпераменту партнерів і стосунків, що склалися в конкретній сім’ї, — продовжує Тетяна Пушкарьова. — Та в будь-якому випадку головне — конструктивний підхід. Насамперед, задумайтеся: чого ви чекаєте від тієї чи іншої розмови? Якого результату хочете домогтися? Якщо ваша мета — просто висловити свої претензії партнеру й «випустити пару», то навряд чи ви досягнете порозуміння. Адже нікому не подобається, коли його принижують і ображають. Такі конфлікти деструктивні по суті. Вони просто добавляють ложку дьогтю в стосунки. Мета «конструктивного» конфлікту — не зруйнувати сімейне вогнище, а прийти до розумного компромісу, знайти спільне рішення тієї чи іншої проблеми. Тому потрібно приготуватися вислухати та врахувати протилежну точку зору. Слід визнати за кожним із подружжя право мати власні інтереси та переконання. Крім того, дуже важливо правильно вибрати час для розмови. Не слід відкладати його на пізній вечір, коли обоє втомилися. Краще вибрати момент, коли ви вільні, сповнені сил і в гарному настрої. Можна попередньо домовитися: «Мені б хотілося обговорити з тобою ось таку проблему. Коли й де ми могли б це зробити?» Це свідчить про те, що вже на стадії підготовки до важливої розмови ви шукаєте компроміс. До речі, зовсім не обов’язково з’ясовувати стосунки на кухні. Іноді дуже корисно відірватися від рідних стін, поговорити в нейтральному місці — у кафе, парку — це дасть можливість глянути на ситуацію з боку. І ще дуже важливий момент: якщо під час розмови ви відчуваєте, що втрачаєте контроль над собою — краще тимчасово перерватися і повернутися до цієї теми пізніше, коли заспокоїтеся. Не варто свідомо йти на загострення стосунків. Уникайте розмови на підвищених тонах, сліз, скарг. Будьте спокійними, розважливими, постарайтеся аргументувати свої слова та вчинки. Партнер обов’язково має відчувати, що ваші дії продиктовані любов’ю і турботою про нього.
Явні, відкриті конфлікти, коли люди прямолінійно висловлюють усі претензії у вічі одне одному, можуть бути корисними тим, що відразу ж проясняють ситуацію. Небезпека ж полягає в тому, що при гострих конфронтаціях по обидва боки часом вихлюпується надто багато негативних емоцій. Такий конфлікт може бути схожий на пожежу, яка немилосердно спопеляє мости, по яких можна повернутися один до одного. У той час як «правильна сварка» більше нагадує вогонь свічі, в якому згоряє лише все зайве, наносне, але залишаються непорушними справжні цінності.
Найчастіше після бурхливої сварки подружжя переживають новий виток почуттів. Саме тому фахівці застерігають: мовчання — не завжди золото! У складних ситуаціях часом краще відкрито висловити свою незгоду з тією чи іншою думкою або вчинком партнера, а не тримати переживання в душі. Адже в цьому випадку конфлікт не вирішується, а переходить у хронічну форму.
Нині в багатьох телесеріалах пропагується така модель поведінки: після великої сварки чоловік несеться до магазину, купує дорогий подарунок, підносить дружині — і та радісно кидається йому на шию. Конфлікт вичерпаний...
— Подібна модель спрацьовує далеко не завжди. Якщо йдеться про дрібну, незначну суперечку, приємний сюрприз може виправити становище. Та якщо в основі конфлікту лежить серйозний привід — зрада одного з подружжя, його шкідливі звички (приміром, алкоголізм), то жодний подарунок не ліквідує тріщини, що виникла у стосунках, — вважає Тетяна Пушкарьова. — У будь-якому випадку необхідно відверто поговорити один з одним, розібратися в причинах конфлікту. Стосунки не можна «вилікувати» лише фінансовими вливаннями. До того ж, якщо така модель поведінки вкорениться, пара може прийти до прямо протилежного результату. Є небезпека, що один із подружжя почне маніпулювати іншим: спеціально провокувати сварки й скандали, розраховуючи на подарунки та підношення.
Варто врахувати й те, що стосунки часто загострюються через кризові ситуації — хвороби когось із близьких, утрати роботи, фінансових труднощів. У цей час подружжю слід поводитися дуже обережно! Сварка може виникнути через дурницю, але зростати як снігова грудка. Тому не слід погіршувати становище причіпками, єхидними зауваженнями. Краще вдатися до тактики «згладжування гострих кутів» й уникати конфліктів. Треба запастися терпінням і поберегти один одного. Набагато розумніше перетерпіти важкий період разом, міцно тримаючись за руки.