Інформаційні технології: друзі чи вороги?

Згідно з дослідженням, проведеним нещодавно бельгійськими вченими, саме українські підлітки — найзатятіші телемани Європи. Порівнявши показники 35 європейських країн, вони з’ясували, що юні українці щодня просиджують біля блакитних екранів у середньому по чотири години. Їхні американські, англійські, шведські однолітки витрачають на це набагато менше часу. Та чи варто нам радіти такому «рекорду»?

На тлі «телека» спілкується сімейство...

Погодьтеся, уявити життя без телебачення сьогодні просто неможливо. Це справжнє вікно у світ, який дає нам можливість довідуватися про гарячі новини, навчатися, подорожувати й розважатися. Проте користуватися цим дивом техніки потрібно розумно. І медики, і педагоги погоджуються: надмірно тривале, неконтрольоване сидіння біля блакитних екранів може відбитися на самопочутті дітей не кращим чином. Наприклад, спричинити погіршання зору, порушення постави, головний біль, розлади сну та апетиту. Загалом, затятий телеман до 15—16 років ризикує нажити цілий букет хвороб.

— У тому, що діти звикли сидіти біля телевізора цілими днями, часто винні батьки, — вважає лікар-педіатр Київської обласної поліклініки Ірина Карпова. — Вічна зайнятість заважає їм приділити увагу чадам, і телевізор стає порятунком. Дитина сидить біля екрана, отже не бешкетує, не чіпляється із запитаннями. Це зручно й згодом стає звичним. І ось уже блакитні екрани стають тлом, на якому минає все життя сім’ї — прибирання, готування їжі, сварки й свята. Та все зовсім не так безневинно, як здається збоку. Наприклад, у ранньому віці — до півтора-двох років — дітям узагалі не рекомендують дивитися телевізор. Річ у тім, що зоровий образ діє набагато сильніше, ніж слуховий. Маля може й не зрозуміти, про що йдеться в бойовику, мелодрамі чи «страшилці». Але яскраві й незвичні рухливі картинки можуть налякати і навіть викликати в нього невротичну реакцію. У ранньому віці дитині достатньо іграшок, книжок, спілкування з природою та дорослими. Коли вона стане старшою, можна дозволити дивитися мультфільми та передачі, призначені для її віку. Для початку визначте оптимальний час перегляду. У програмі передач на наступний тиждень заздалегідь підкресліть те, що плануєте подивитися: інформаційні програми, ток-шоу, художні фільми тощо. В інший час телевізор має бути вимкнений, оскільки відриває увагу від інших справ, заважає спілкуватися. Нехай маля бачить, що батьки ніколи не вмикають його просто так, навмання. Тоді він швидше привчиться до «телевізійної дисципліни».

Дітям корисні передачі, які передбачають активну співучасть. Наприклад ігри, вікторини, інтелектуальні турніри. Вони дають можливість виявити свої знання, ерудицію. Їх можна дивитися всією сім’єю, обклавшись словниками, енциклопедіями, довідниками. Корисні уроки іноземної мови, гімнастика тощо.

Стережіться «мишиного синдрому»!

Культура користування інформаційними технологіями має закладатися з ранніх років. Це особливо важливо, коли йдеться про комп’ютер. Сучасні підлітки часто краще за дорослих знаються на основах програмування, чудово розбираються в можливостях Інтернету та електронної пошти, вміють усунути будь-яку поламку системи. Та далеко не завжди вміють захистити власний організм від шкідливого впливу цього дива техніки. На численних курсах цьому не вчать. А батьки не завжди можуть їм допомогти порадою — адже комп’ютер увійшов у наше життя зовсім недавно.

Насамперед, слід знати, що, як і будь-який електронний прилад, за неправильного поводження комп’ютер може завдати шкоди. Наприклад, коли він увімкнений, у повітрі збільшується кількість важких аероіонів, які викликають утому, головний біль, запаморочення та неврози. Статична електрика й електромагнітні поля можуть негативно впливати на здоров’я, зокрема на нервову систему. Крім того, при роботі комп’ютера виникає шум, який притуплює слух, а екран монітора, що світиться, пригнічує зір. Миготіння кольорів, часті спалахи справляють на психіку подразливий ефект. До того ж користувач тривалий час перебуває в сидячому положенні, що змушує його напружувати спину, руки й ноги. Одна з небезпек — так званий мишачий синдром. Це захворювання вперше дослідила та описала група датських учених у 2003 році. Синдром розвивається переважно внаслідок частого користування комп’ютерною мишею. Спочатку набрякають долоні й пальці, німіють зап’ястя, а потім можуть постраждати не тільки кисті, а й лікті, передпліччя, шия, плечі. Крім того, затяті комп’ютеромани нерідко не вміють спілкуватися з однолітками й стають замкнутими та відлюдкуватими. Як же уникнути всіх цих напастей? На думку фахівців, вихід один: культурі користування комп’ютером необхідно вчитися з раннього дитинства, так само, як учать чистити зуби й мити руки перед їжею.

— Насамперед, батьки повинні суворо контролювати час, проведений дитиною за комп’ютером, — пояснює заступник директора з наукової роботи Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва, головний спеціаліст Мінздоров’я з гігієни дітей і підлітків доктор медичних наук Надія Полька. — Наприклад, у віці п’яти років вона може проводити за екраном монітора не більше трьох-п’яти хвилин на день. Цього вистачить для того, щоб ознайомитися з програмами й можливостями комп’ютера. З шести до восьми років дозволяється працювати не довше ніж 20 хвилин. І лише після 11 років можна розпочинати працювати систематично, кілька разів на день. Ці обмеження пояснюються тим, що до 11 років зоровий апарат дитини ще тільки формується, тому надмірні навантаження можуть завдати шкоди. А при роботі за комп’ютером найбільше погіршується саме зір. Якщо під час читання очі змінюють фокусування тільки в момент переведення погляду на іншу сторінку, то при розгляді зображення на моніторі очам доводиться напружуватися і змінювати фокус набагато частіше, тому що зображення складається з безлічі тремтячих точок. Тому при частій і тривалій роботі за комп’ютером у дитини може розвитися короткозорість. Та в будь-якому віці не забувайте робити короткі перерви через кожні півгодини. Не рекомендується також засиджуватися за комп’ютером до самого вечора. Необхідно закінчувати не менше ніж за дві-три години до сну.

Якщо ці правила порушуються, то через якийсь час батьки можуть помітити, що дитина стала частіше скаржитися на головний біль, швидко стомлюється, погано засинає, а млявість і апатія чергуються з дражливістю. Постарайтеся м’яко відірвати її від комп’ютера або хоча б обмежити час користування. Їй тепер особливо необхідні заняття фізкультурою, прогулянки на природі, ігри з однолітками. Рухова активність допоможе їй переключити увагу й розвантажити м’язи, що втомилися від тривалої статичної напруги.