ХОДИТИ — НЕ БІГАТИ!

Справжня революція, про необхідність якої говорили вже майже сто років, відбулася нарешті в спортивній ходьбі. Досі ходьба була єдиним видом легкої атлетики, де вимагалося дотримання зов- нішніх ознак певної техніки виконання, зокрема повного випрямлення в один із моментів кроку опорної ноги. При цьому чудово підготовлений щодо витривалості та швидкості атлет часто через технічні помилки не міг повністю реалізувати своїх можливостей і знімався з дистанції. Так сталося з мексиканцем Бернардом Сегурою, знятим за порушення правил уже після фінішу в Сіднеї, так було і в олімпійських змаганнях жінок. Дивними видаються тепер рекорди в ходьбі, що давно вийшли на рівень розрядних нормативів у бігу на дистанціях від 3 до 20 кілометрів. Наприклад, результат 10 хвилин у ходьбі на 3 км дорівнює другому розряду в бігу!

Тепер сучасна електроніка дозволила нарешті створити неважкі для скорохода туфлі, які самі сигналізують про відрив обох ніг від землі, тобто про фазу польоту й переходу на біг. Раніше конструктори не могли цього досягти, бо ні асфальт, ні синтетичні покриття доріжок на стадіоні електрики не проводять. Доводилося говорити про влаштування по всій трасі ходьби металевого настилу у вигляді сітки, що схожа на фехтувальну доріжку — через цей проект неймовірно подорожчав би досить простий за обладнанням вид легкої атлетики. Щоправда, на такій доріжці було проведено експерименти, і з’ясувалося, що вже при проходженні кола стадіоном десь за одну хвилину сорок секунд ніхто з видатних скороходів минулого не може втримати контакт із землею.

Така швидкість уже півсотні років тому була далекою від рекордної. Недовго тривав період особливо суворого суддівства, коли техніка ходьби наблизилася до нормального методу руху пішохода. Це відразу позначилося на результатах і, скажімо, Володимир Голубничий переміг на Олімпіаді в Римі 1960 року з нормативом радянського першого розряду в ходьбі на 20 км. Потім був період невтримного бігу, коли знімали просто неугодних суддям спортсменів окремих країн і не чіпали інших, скажімо, італійців, представник яких був президентом міжнародної федерації.

Коротше кажучи, нині революція відбулася, і впровадження нового взуття призведе до перетворення бігу незручним способом, як жартують скороходи, знову на ходьбу. Слід також зазначити, що не варто називати нове спортивне взуття «шипівками», як це роблять окремі журналісти, — ні на доріжці, ні на твердому покритті шосе шипів на підошві скороходи ніколи не використовували.

Треба все ж зазначити, що результати змін у ходьбі, напевно, непередбачувані. Можливо, наступного дня після запровадження електронного взуття знайдуться умільці, котрі зможуть ізолювати червону лампочку від сигнального пристрою і бігатимуть далі, ніби нічого й не сталося...