Торік в Україні обзавелися дітьми більш як дев’ять тисяч неповнолітніх дівчат. Причому наймолодшій породіллі ледь виповнилося 11 років! Здавалося б, можна радіти тому, що демографічна ситуація поліпшується, хоча б і за рахунок «маленьких мам». Але медики не поділяють цього оптимізму. Ледь не кожна четверта породілля — сама ще дитина, а в кожному десятому випадку вона не може до ладу пояснити, хто є батьком немовляти. І навіть якщо малюк народиться благополучно, і він сам, і його юна мама автоматично потрапляють у «групу ризику». Фахівці з досвіду знають, що в майбутньому їх очікує чимало проблем.
Навіщо малоліткам секс?
Розташований неподалік Києва Вишгород сміливо може претендувати на звання столиці «маленьких мам». Приміром, 2000 року тут обзавелися дітьми шість підлітків віком від 13 до 17 років. Торік таких було вже 11. І це при тому, що в місті усього лише 22 тисячі населення! Чому ж школярки так поспішають стати дорослими?
Віра Кузьмичова знає багато таємниць своїх юних пацієнток, адже вона — дитячий і підлітковий акушер-гінеколог Вишгородської районної поліклініки. Дівчата нерідко зізнаються, що погодилися на близькість тільки для того, щоб не втратити кохану людину. До речі, на подібну поведінку їх вільно чи мимоволі програмують матері, котрі з дитинства торочать, що для жінки головне — вийти заміж. Мало хто ставить на перше місце здобуття освіти, опанування престижного фаху. Жіноче щастя у багатьох асоціюється тільки із вдалим заміжжям. І виходить, що дівчата з юних років бояться залишитися без пари й намагаються утримати вигідного нареченого єдиним доступним для них способом.
До життя підлітка «дорослі стосунки» додають чимало незручностей: по-перше, потрібно постійно таїтися від рідних і знайомих, по-друге, є небезпека підхопити венеричне захворювання, по-третє, можна й завагітніти. Як правило, у цьому віці закохані не мають окремого житла, тому усамітнитися їм досить складно. Побачення нерідко відбуваються у випадкових місцях — на квартирах у знайомих чи друзів. При цьому над дівчиною завжди тяжіє страх бути зненацька захопленою, тому про задоволення годі й казати. Підлітки зізнаються, що «паралельне доросле життя» завдає чималих проблем, до яких вони ще не готові.
Народити...
щоб вийти заміж
— Я добре пам’ятаю кожну зі своїх «маленьких мам», — каже Віра Кузьмичова. — Зазвичай вони з’являються у мене в кабінеті бліді, стурбовані, а в очах — надія: може, все ж таки «пронесло»? Коли виявляється вагітність, чимало з них відчувають переляк і розгубленість. У 15—16 років важко наважитися стати мамою. Нелегко доводиться й медикам. Адже сучасні акселератки лише зовні виглядають дорослими. Насправді ж їхній організм ще не готовий до виношування вагітності. Але й аборт — не вихід із ситуації. Адже й для дорослої жінки він не проходить безслідно, а для незміцнілого організму підлітка це справжній ендокринний стрес. Доводиться вирішувати питання індивідуально, з урахуванням стану здоров’я дівчини та думки її батьків. І тут не обходиться без конфліктів. Недавно 15-річна дівчинка завагітніла і, дізнавшись про це, мати не знайшла нічого кращого, ніж просто вигнати її з дому. Коли Надя прийшла до мене по допомогу, вона була в повному розпачі. Довелося довго розмовляти з мамою і переконувати, що справа не в зіпсованості дівчинки. Просто її ніхто вчасно не навчив, як поводитися з хлопцями, не підготував до «сюрпризів» дорослого життя. На щастя, їх удалося помирити. Пізніше Надя мені зізнавалася, що після сварки з матір’ю збиралася накласти на себе руки. Тому хочу порадити всім батькам: не вдавайте, ніби сексу в підлітковому віці не існує. Краще заздалегідь — ще в 11—12 років — розповісти дочці про інтимні стосунки чоловіка й жінки, навчити основ контрацепції та правил безпечного сексу. У цьому разі, навіть якщо почуття візьмуть гору над розумом (так часто буває в юності), дівчинка все ж знатиме, як уникнути небажаної вагітності.
Під час мого візиту в кабінет гінеколога ввійшла юна пацієнтка. Виявилося, що шістнадцятирічна Оксана вже на п’ятому місяці вагітності. Але дівчина запевняє, що вагітність була запланованою. Її обранець старший на вісім років, гарно заробляє, має квартиру, тому родичі не перешкоджають їхнім стосункам. Коли вони познайомилися, молодий чоловік став умовляти її народити йому сина. Багато його ровесників вже мають дітей, і він теж не хоче відставати. Гінекологи радили цій парі зачекати з вагітністю, оскільки Оксана занадто молода, у неї навіть менструальний цикл ще не встановився. Але переконати чоловіка не вдалося. До того ж Оксана твердо переконана, що, народивши сина, вона назавжди прив’яже до себе свого обранця.
— Такі ситуації часто складаються у тих пар, де партнер значно старший, — каже Віра Кузьмичова. — Чоловік у 22—25 років уже дозрів для ролі батька і хоче мати дітей, але не розуміє, що юна дружина до цього просто не доросла. Оптимальний для пологів час настає тільки після 20 років. Та й надії дівчат таким чином створити міцну сім’ю не завжди виправдовуються. Адже юна мама, не маючи ні освіти, ні фаху, ні життєвого досвіду, стає повністю залежною від свого чоловіка. Добре, якщо трапиться гідна людина, а якщо ні? Окрім удалого заміжжя, дівчата повинні мати й інші цілі: здобути освіту, опанувати фах тощо. У цьому разі вони більше поважають самих себе і, як правило, хлопці теж шанують їхні почуття.
Як розмовляти «про це»?
Можна як завгодно довго стверджувати, що ранні вагітності до добра не доводять. Але молодим властивий радикалізм, тому вони не реагують на докази дорослих. «Народжу й виховаю!» — кажуть батькам рано дозрілі акселератки. Тим більше що навколо чимало благополучних прикладів. Із допомогою медицини зараз успішно народжують навіть 11-річні школярки.
— На жаль, переважна більшість мам не можуть знайти спільної мови з підростаючими дочками. Вони або зовсім не розмовляють із ними про сексуальне життя або відгукуються про секс, як про щось ганебне. Батьки зазвичай керуються методами заборон, а не переконують і роз’яснюють. Адже легше грюкнути по столу й крикнути: «Туди не ходи! На цього не дивися! Про це і не думай!», ніж підказати дівчинці, як потрібно вчинити в тій чи іншій ситуації. Щоб домогтися успіху, слід не забороняти, а формувати у підлітків позитивну концепцію, — вважає доцент кафедри акушерства та гінекології Київської академії післядипломної освіти Емілія Непочатова-Курашкевич. — Нема сенсу замовчувати проблему стосунків статей, вдаючи, ніби її зовсім не існує. Навпаки, треба розмовляти з дітьми про секс, але робити це правильно і своєчасно. Статеве виховання має починатися з дитячих садків. Саме там потрібно вміти правильно відповідати на дитячі запитання й виховувати дівчаток не так, як хлопчиків. Вони з ранніх років повинні усвідомлювати, що вони — майбутні матері, тому повинні всіляко берегти й підтримувати своє здоров’я, як фізичне, так і психологічне. Але, як показує практика, у сім’ях рідко розмовляють із дітьми на ці делікатні теми. Приблизно 75% підлітків отримують необхідну інформацію не від батьків, а від однолітків, а то й зовсім випадкових людей.
Тим часом в Україні сьогодні є організація, яка допомагає батькам і дітям досягти порозуміння в цьому делікатному питанні. Близько шести років тому в Києві з’явилися перші школи консультантів із питань репродуктивного здоров’я. Їх було створено з ініціативи Української та Київської асоціацій планування сім’ї з метою надати підліткам усю необхідну інформацію з питань контрацепції, а головне — навчити їх здоровому способу життя.
Програми навчання тут розраховані на людей різних вікових категорій. Наприклад, у 13—15 років дівчаток найбільше цікавлять питання взаємин статей, а в 17—21 багато хто вже готується до заміжжя, усвідомленого материнства. Групи в складі 25 чоловік отримують близько 90 годин різноманітної інформації залежно від віку й інтересів. Останнім часом спеціалісти відзначають нову приємну тенденцію: дедалі частіше разом із дочками на заняття приходять і їхні мами. Вони хочуть навчитися розмовляти з власними дітьми на ці делікатні теми. А отже, можна сподіватися, що в майбутньому цим сім’ям вдасться уникнути багатьох проблем.