Фемінізація культури

Той факт, що жінки читають більше за чоловіків, першими помітили англійці. Навіть умудрилися полічити у скільки разів, з’ясувалося — удвічі. Аналогічних висновків дійшли й американські дослідники, які, щоправда, вже ліпше уявляли собі, які «відкриття» на них можуть очікувати. Французи ж виявилися менш підготовленими до результатів відразу двох великомасштабних досліджень, які зовсім нещодавно оприлюднили вчені.

Опитавши 5600 чоловік старших за 15 років, дослідники виявили, що кількість чоловіків, які за останні 12 місяців спромоглися прочитати хоча б одну художню книжку, становить 63 відсотки (30 років тому було 72 відсотки). У жінок зареєстровано зворотну тенденцію, проте в межах практично тих самих величин — частка хоча б «одноразових читачок» зросла з 68 відсотків 1973 року до 74 у 2003-му. Результати альтернативного дослідження показують, що дві третини французької читацької аудиторії припадає на жінок.

Жінки знову ж таки частіше ходять до музеїв, театрів, на виставки та інші культурні заходи. Зате чоловіки більше дивляться телевізор (безперечний лідер їхнього інтересу — спортивні передачі), грають у відеоігри та захоплюються Інтернетом.

Різниця ж у музичних уподобаннях між жінками та чоловіками виявляється не стільки в кількісних, скільки в якісних показниках. Чоловіки всіх вікових груп набагато частіше за своїх одноліток віддають перевагу року, джазу, техно й репу, тоді як жінки більше схильні до прослуховування класичної музики як на електронних носіях, так і «вживу».

Зате щодо інших культурних вподобань глибина розбіжностей між статями цілком порівнянна з такою між поколіннями. Найактивнішими учасниками культурного життя Франції є жінки у віці до 40 років, переважно — молоді мами, до того ж часто багатодітні.

Більше того, жінки стають не лише активнішими «споживачами» культури, але і її виробниками. Співачок, танцівниць та актрис завжди вистачало з надлишком, проте в інструментальній музиці, літературі та образотворчому мистецтві за останні 30 років сталися разючі зміни. Гендерно врівноважений оркестр класичної музики давно вже став у Франції звичним явищем, хоча диригентами здебільшого все ще залишаються чоловіки. Вони ж найчастіше очолюють адміністративну роботу в культурних установах як директори музеїв, театрів, видавництв, а також є міністрами культури. Проте в руках жінок традиційно залишаються прес-служби та піар-агентства більшості культурних установ.

Усі ці зміни, що сталися не лише у французькому, а й у західноєвропейському та американському суспільствах, фахівці пояснюють сукупністю кількох чинників. По-перше, жінки емоційніші за чоловіків, тому гостріше реагують на твори мистецтва і відчувають велику потребу в них. По-друге, вони менше за чоловіків прагнуть «робити гроші» й тому в них залишається більше вільного часу. Окрім того, за останні роки істотно підвищився рівень освіти жінок — у коледжах вони вже давно утворили більшість, а на гуманітарних напрямах — і поготів. І, нарешті, жінки більше від чоловіків переймаються передачею культурних цінностей своїм дітям. При цьому, як показує статистика, у своїх дочок інтерес до культури вони розвивають значно активніше, ніж у синів.