ДУХОВНЕ ОЧИЩЕННЯ ЧИ СУВОРА ДІЄТА?

Останніми роками дедалі популярнішим стає слово «піст». Його експлуатують у різноманітних рубриках жіночих журналів, у засобах масової інформації, його все частіше можна почути з вуст людей, які не є уцерковленими, але вони охоче називають ним ту дієту, котрої вони дотримуються в період, який церква називає постом. Справіку людина знала значимість посту. Найперший постував Адам, коли його було вигнано з раю. Власне, у Великий піст згадуються Адамові плачі, одвічний сум людини за втраченим раєм. Усі релігії сповідують постові дні як смирення плоті й плекання духу.

Можливо, в свідомості пострадянських, здебільшого атеїстичних людей, піст стає відголоском традиції предків, для яких піст був сакрально наповненим і релігійно змістовним дійством. Але часто — просто данина моді. Незважаючи на те, яку ціль ставить собі той, хто постує, можна з упевненістю констатувати, що це явище починає відроджуватися в українському суспільстві і щороку захоплювати усе більше і більше наших сучасників.

В духовному розумінні піст — це утримання душі і тіла від пристрастей, надмірностей, злих думок, догоджання їм. Це період, коли людина має можливість переосмислити своє ставлення до Бога, до світу, до тих, хто поруч. Більше того, справжній піст, коли людина гідно витримає його, несе очищення духовне і тілесне.

Церква вказує на п’ять рівнів посту: відмова від м’яса, відмова від молочного, від риби, від олії та відмова від їжі взагалі на певний період. Останній, аскетичний рівень, сповідують монахи та глибоко віруючі люди. До такого глибокого постування людина має іти поступово і довго готуватися, підходити з молитвою.

Піст — це плекання духу й очищення тілесне. Це той час, коли ми даємо відпочити нашому організмові від надмірного переїдання, білків тваринної їжі. Основою харчування в такі дні стають овочі, фрукти, крупи, здорова їжа, що очищає наш організм. В піст забороняється їсти м’ясні та молочні продукти, яйця, а також вживати спиртне, за винятком червоного вина. Щоправда, в деякі дні дозволяється вживати рибу. (Наприклад, під час Великого, суворого посту, рибу дозволяється їсти на Благовіщення та у Вербну неділю).

Той темп життя, в якому ми з вами перебуваємо, людям, з ослабленою імунною системою, звісно ж, не завжди дозволяє відмовитися від багатьох продуктів. Замінити джерело білка в період посту можуть бобові, соя, горіхи, необхідні вітаміни містять картопля, зелена цибуля, свіжа капуста, сухофрукти, цитрусові. Потрібні вуглеводи можна знайти в таких продуктах, як буряк, житній хліб, гречка, рис. Наші предки колись мали велике різноманіття пісних страв, що готувалися в ці періоди, рецепти яких, на жаль, втрачені.

Священики радять до постування підходити поступово та поетапно. Спершу звільніть себе від надмірного харчування в середу і п’ятницю протягом усього року. Чому саме ці дні? Піст у середу встановлений у пам’ять про зраду Іудою Ісуса Христа, а в п’ятницю — про хресні муки і смерть Сина Божого. Церква, окрім цих одноденних, виокремлює й багатоденні: Різдвяний, Великий піст, Петрівчаний і Спасівський. Саме в ці дні та у дні постів наші віруючі предки знали, що не можна розпочинати ніяких великих та важливих справ, одружуватися та зачинати дітей, бо вони будуть непоблагословенними Богом, адже Він благословив повне утримання на ці дні, тілесне й духовне смирення.

Про доцільність постувати як віруючій так і невіруючій людині ієромонах Михайлівського чоловічого монастиря отець Лаврентій сказав так:

— Якщо ми звернемося до першоджерел, то ще Ісус Христос почав проповідувати Слово Боже після охрещення з сорокаденного посту. Він усамітнився в пустелі і там нічого не їв і не пив. У книгах Старого Заповіту й Нового багато разів нагадується про необхідність постування. Коли фарисеї звинуватили та дорікнули Христові, що його учні не постують, Господь відповів їм, що для них час посту ще не настав, доки Він з ними перебуває. Саме з апостольських часів утвердилася християнська традиція постувати. Великий піст церква приурочує до днів напередодні страсного тижня. Саме тому останній тиждень Великого посту є особливо важливим. Християни ніби крок за кроком співпереживають духовний подвиг Христа.

— Чому, коли в людини постає якась життєва скрута, вона повинна постувати, утримуватися від їжі?

— Обмежуючи себе в харчуванні, — говорить отець Лаврентій, — людина також обмежує та тримає в смиренні своє тіло, приборкує пристрасті. Основне призначення посту у вмінні переосмислити своє життя, збагнути, де вона згрішила, навчитися жертвувати собою заради інших, уміти простити комусь. Це набагато важче і важливіше, ніж просто утримуватися від якоїсь страви. Чи багато з нас готові піти на таку самопожертву? Слід пам’ятати, що утримання від їжі не повинно стати метою, піст даний для досягнення духовної досконалості, а не заради того, щоб схуднути, абощо. Тому постувати слід людям здоровим, бо для хворих хвороба вже є випробуванням. Суворий піст знімається з недужих людей, вагітних жінок, малих дітей та подорожуючих. У ранньому віці дітям постувати не слід. Вже із старшого віку дитину поступово можна вводити в піст у середу і п’ятницю.

— Ми нині спостерігаємо таке масове захоплення та навернення до посту людей, які далекі від віри, церкви. Чи ж мають люди невіруючі, не духовні користь від постування і чи їм це зараховується?

— Коли немає віри, духовного смирення людина може лише зашкодити своєму здоров’ю. Справжній піст — це життя в молитві, покаянні, стриманості, відвідуванні церкви. В цей час усі мирські справи, проблеми мають відійти на другий план. Це час, який має вчити людину прощати, стримувати свої пристрасті. Без таких речей піст стає лише дієтою.

— Але те явище, що люди так масово почали постувати, також має свої позитиви. Можливо, на початковому етапі багато хто постує, наслідуючи когось, чийсь приклад, не заглиблюючись у його духовне значення. Але з часом така людина почне замислюватися. Наступного разу вона почне шукати відповіді, чому вона це робить. Такий процес можна порівняти з цвітінням дерева. Спочатку з’являється листя, а потім квіти та плоди.

— Якщо людина вирішила постувати, то все-таки краще звернутися до священнослужителя, — радить ієромонах. — Духовний наставник допоможе вам поступово і правильно ввійти в піст із користю як для фізичного здоров’я, так і для душі. Але якщо ви з якихось причин ще не готові прийти до церкви, то хоча б поставте собі за мету в цей період ні з ким не сваритися, нікого не ображати, знайти у своєму серці прощення й милосердя до своїх кривдників. Це надзвичайно важко.

Але все ж, якщо хоча б у дні посту ми зуміємо не дратуватися, не відповідати на зло злом, то це буде набагато ціннішим для кожного з нас, аніж утримання від якоїсь їжі. Бо як сказав Василій Великий: «Істиний піст — це очищення від зла».