Дружба дружбою...

Вихованець Севастопольської шахової школи, молодий міжнародний гросмейстер Олександр Онищук на всесвітній шаховій олімпіаді, що пройде у жовтні нинішнього року в Іспанії, гратиме за команду... Америки!

— Олександре, скільки колишніх українських гросмейстерів живе сьогодні у США?

— Точну кількість визначити досить складно. Приміром, колишній москвич, а нині американець Григорій Кайданов — теж родом з України.

— Для надання допомоги талановитим шахістам у США створено спеціальний фонд...

— Для отримання такої допомоги, крім таланту, треба ще й бути молодшим за 26 років. Перспективним платять стипендії — 70 тисяч доларів на рік і ще 35 тисяч — як зарплата тренерові.

— Чим займаєшся в Америці?

— Навчаюся в Балтиморському університеті, а моя дружина Оля — поки що в коледжі. Часто їздить зі мною на турніри.

— Скільки разів на рік буваєш у Севастополі?

— На жаль, більше одного разу ніяк не виходить. Дуже багато доводиться грати. Усе розписано буквально по годинах.

— Розкажи про свого наставника Володимира Маланюка.

— Мені просто пощастило, що Володимир Маланюк — багаторазовий чемпіон України, володар Кубка Росії, переможець багатьох міжнародних турнірів та чемпіонатів Європи, заслужений майстер спорту України — мій земляк і живе в Севастополі. Коли я починав виступати в юнацьких змаганнях, то його поради і настанови були просто неоціненні. Сьогодні ми виступаємо в різних змаганнях уже на рівних.

— Нині ти граєш під американським прапором, а Володимир Маланюк — під українським. Чи означає це, що ваш творчий союз розпався?

— Недавно в Америці вийшла книжка Віші Ананда з теорії іспанської партії. Отож, один із варіантів у цій книжці названо варіантом «Маланюка — Онищука». Гадаю, це про щось говорить!

— Що можеш сказати про свого земляка — наймолодшого у світі гросмейстера Сергія Карякіна із Сімферополя?

— Талановитий шахіст. У 12 років стати міжнародним гросмейстером зовсім непогано. Але як складеться його доля далі, чи потрапить він у шахову еліту — зараз сказати складно. На самому таланті сьогодні далеко не заїдеш. Працюватиме над собою — не пропаде.

— Маланюк, Онищук, Карякін... Добра команда. Чому б не створити у Криму сильний професійний клуб?

— Створити можна, але для цього потрібен хороший спонсор. Грати за клуб на самому бажанні ніхто не буде.

Хоча ідея чудова. Річ у тім, що в Україні найближчим часом може бути створена професійна ліга клубних команд. У Росії така ліга вже існує і добре себе зарекомендувала. Шахи — спорт індивідуальний, але в командних змаганнях величезне значення має атмосфера в команді.

— Нудьгуєш за рідними та друзями?

— З колегами-шахістами я часто зустрічаюся на турнірах, а ось за рідними і друзями, з якими виріс, дуже тужу. Намагаюся частіше телефонувати, але це не те... Якщо в Криму з’явиться такий клуб, за який я зможу виступати, це буде просто чудово.

— Твої захоплення, окрім шахів?

— Плавання, Інтернет. Раніш захоплювався риболовлею, але тепер на це просто немає часу. Ще люблю тварин — собак. Удома в Севастополі живе моя улюблениця — французький бульдог на прізвисько Ліза. Якби ви тільки бачили, як вона радіє кожній нашій зустрічі. Втім, я теж чекаю цього побачення весь рік.

— Припустимо, на майбутній шаховій олімпіаді у фіналі зустрічаються команди США й України і ти граєш проти свого наставника і друга Володимира Маланюка. Чим закінчиться цей поєдинок?

— Дружба дружбою, а служба службою. Ніяких договірних нічиїх! Гратиму на перемогу, а там як вийде...