Нечувана за розмахом кампанія проти вживання допінгу, розгорнута на Олімпійських іграх у Сіднеї, зайвий раз підтвердила, що нині великий спорт не обходиться без різноманітних фармакологічних препаратів, переважно заборонених Міжнародним олімпійським комітетом і федера- ціями з видів спорту. До речі, організатори Ігор заздалегідь категорично попередили можливих порушників про нещадне ставлення до допінгу, а коли серйозність їхніх намірів знайшла підтвердження в низці дискваліфікацій, піднялася паніка серед можливих чемпіонів, особливо у важкій атлетиці й легкоатлетичних метаннях. Довелося згадати не спростовані дані про те, що на минулій Олімпіаді в Атланті було приховано позитивні результати допінгів-проб у 18 видатних атлетів, дискваліфікація яких призвела б до непередбачуваних наслідків у світовому спорті. Існують і цілком обгрунтовані припущення, що від 60 до 80 відсотків учасників останніх Олімпіад користувалися забороненими засобами стимуляції або транквілізації (останнє найчастіше використовується в більшості видів стрільби).
В усіх скандалах із виявленням допінгу завжди був дуже незначний відсоток американців і викриття незадовго до Ігор у Сіднеї чемпіона світу зі штовхання ядра Сі Джей Гантера стало першим за досить тривалий період часу покаранням представника США. Правда, можна згадати, що вже понад рік перебуває під загрозою довічної дискваліфікації світовий рекордсмен у штовханні ядра й чемпіон Атланти Ренді Барнс. Схоже, що йому зрештою буде зараховано відбутий ним дворічний термін і на цьому все скінчиться.
Лідерство США у світовому спорті, цілком природно, не дає спокою конкурентам. Чи варто дивуватися, що під час Ігор у Сіднеї одна з австралійських газет опублікувала інформацію про те, що тільки 1999 року позитивні тести на допінг було виявлено в 270 американських спортсменів, але тільки десятьох із них дискваліфіковано. З документів Олімпійського комітету США, говорилось у статті, видно, що за цей період було 29 випадків застосування анаболіків або стероїдів, ще в 158 випадках застосовувалися стимулятори та 20 випадків потрапляють у категорію використання «інших» заборонених препаратів. Керівник медичного комітету МОК з дня його створення бельгійський принц Олександр де Мерод пригадав, що США приховали п’ять випадків застосування допінгу спортсменами своєї країни ще перед Іграми 1988 року в Сеулі. Під цим напором американські спортивні керівники змушені заявити про свій намір розібратися зі звинуваченнями, доручивши це світовому антидопінговому агентству WADA, створеному торік саме для розгляду подібних конфліктів.