Їх пам’ятають 50-річні і знають підлітки. Багато зірок в усьому світі так або інакше їх наслідують. А для людей старшого покоління нашої країни, які дорослішали в часи, коли артистам радянської естради дозволялося на сцені лише співати, молоді західнонімецькі виконавці з групи «Модерн токінг» Дітер Болен і Томас Андерс, що виступали в київському Палаці спорту, були прибульцями з іншого світу, де все робилося інакше. Розкуті і не «по-нашому» одягнені в шкіру хлопці — один блондин з гітарою, другий — брюнет з підвіскою у вигляді букв, що складалися в ім’я коханої дружини Нори, викликали тоді бурю емоцій. Пізніше доходили чутки і про їхній успіх, і про скандали, що їх супроводжували.
У Німеччині про них постійно пишуть газети. Це група, навколо якої вже майже два десятки років тривають суперечки: одні вважають їхню музику джерелом гарного настрою, інші стверджують, що вона бездумна і несмачна. Думки можуть не збігатися, але їхні концерти дотепер відбуваються з аншлагами.
Минуло майже 20 років після їхніх гастролей у Києві. Дітеру Болену нині 48, Томасу Андерсу — 39. Це найпопулярніша німецька група, а Дітер Болен — найуспішніший продюсер і творча людина: всі його починання незмінно закінчуються скаженим успіхом, що приносить мільйони.
Нерозлийвода
В одному з інтерв’ю Дітер Болен розказав, що в дитинстві був складною дитиною і проти всього бунтував. Двічі його виганяли зі школи. Один рік він навіть провів в інтернаті, про що згадує з жахом. Підлітком він раптом зрозумів, що хоче заробляти гроші... співом. Але батько, в якого була будівельна фірма, сказав: «Ти вивчаєш економіку, а потім візьмеш у руки сімейну справу». Але Дітер каже, що так зумів запудрити мізки батькові, що той дозволив за умови швидкого закінчення університету один рік після цього займатися лише музикою. Один рік розтягнувся на багато років.
У 1983 році Дітер Болен заснував «Модерн токінг», запросивши в групу молодого співака Томаса Андерса. В обох був досвід і обох об’єднував неуспіх у творчості: кожен хотів стати популярним, але якось не виходило. Обидва спробували спочатку завоювати перші позиції в Німеччині і співали німецькою. Але вже 1984 року з’явилася «Уоu’rе My Heart, Уоu’rе My Soul» («Ти моє серце, ти моя душа») англійською, що підірвала світ естрадної музики. Проста мелодія диско- і поп-музиканта Дітера Болена була чітко розрахована на тодішню аудиторію. Наступні п’ять пісень і альбомів займають перші позиції в музичних рейтингах.
Вони були молоді, багаті і популярні. Здавалося, шквал оплесків ніколи не скінчиться. Ера успіху тривала три роки. Але раптом амбіційний Томас іде, пояснивши, що має намір робити сольну програму. Бульварні газети тоді вибухнули подробицями, звинувативши у розриві навіжену дружину Андерса Нору, яка не побажала ділитися славою з партнером чоловіка. Їй здавалося, що Томас талановитіший і зможе самостійно зробити кар’єру, але не в Європі, а в Америці, де його по-справжньому оцінять. Подорож в Америку для завоювання пісенного олімпу закінчилася фіаско: незабаром юне подружжя з гучним скандалом розлучилося, а Томасу не вдалося домогтися навіть невеликої популярності. Він зник на кілька років; у газетах про нього за цей час не з’явилося ні рядка.
Дітер Болен, хоча і був засмучений тим, що сталося, незабаром створив групу «Blue System» — «Блакитна система». Він талановитий не лише як співак, а й як композитор і продюсер, у нього гарний музичний смак. Усе це разом дало змогу йому знову домогтися успіху.
І все ж дуже вони були гарні вдвох — Дітер і Томас. Але навіть найвідданіші їхні фанати не могли припустити, що вони колись не лише співатимуть разом, а й злетять на вершину нового успіху.
Дотепер невідомо, хто до кого прийшов першим. Але 1998 року вони відновили свої виступи під старою назвою «Модерн токінг». Спочатку газети і спеціальні видання накинулися на Андерса: «Розжирів на американських харчах, наїв пузо, неповороткий і неестетичний!» Довелося Томасу зменшити свій апетит і проводити багато годин у тренажерному залі, поки розміри його одягу не стали відповідати молодіжній моді. Після Америки він зробився розсудливим, і його прізвище дедалі рідше стало з’являтися в скандальній хроніці. Його стали бачити на тусовках із статечною блондинкою, 30-річною Клаудією. На навіжену Нору вона зовсім не схожа — скоріше це тип німецької жінки-господині, в якої і вдома порядок, і діти доглянуті, і в чоловіка завжди свіжа сорочка. А вже коли вона торік народила йому сина, то й Андерс став позитивною до нудності особою.
Але про все це глядач забуває, коли Дітер і Томас з’являються на сцені. Відновивши дует, вони стали співати аранжовані Боленом пісні їхньої молодості. І серця їхніх колишніх шанувальників розтанули. Дивна річ: ці мелодії припали до смаку також і сучасним хлопцям та дівчатам! Однак Дітер Болен написав ще десятки нових пісень, що незмінно ставали хітами і займають перші рядки в музичних рейтингах. Успіх і досі супроводжує групу: вони продали понад 20 млн. компакт-дисків. У Росії, приміром, їх дисків продано більше, ніж це вдалося зробити навіть королю поп-музики Майклу Джексону.
Критики, шанувальники і недоброзичливці намагаються розгадати секрет їхнього феноменального успіху, розмірковуючи на цю тему далеко не завжди об’єктивно. І якщо Томас Андерс, звивши сімейне гніздечко, не так часто потрапляє під приціл журналістів і телеоператорів, то ім’я Дітера Болена практично не залишає колонки скандальних хронік. Про які тільки його походеньки не пишуть! Зрештою, як він сам сказав, йому це набридло, і він вирішив задовольнити і допитливість, і інтерес шанувальників його таланту, які прагнули відвертості та сенсацій, написавши книгу про себе і про свій успіх.
Нічого, крім правди
Як домогтися успіху? А дуже просто, вважає Болен: варто ненавидіти жінок, гроші, машини. Занадто просто? Але ось він, результат його 48 років: найуспішніший продюсер Німеччини. У дуеті з Томасом Андерсом вони — найпопулярніша група: «Одного вечора, — пише Дітер Болен, — ми 75 разів одержали золото і платину» (золоті і платинові диски виконавці одержують за кількість проданих платівок: за один мільйон вручається платиновий диск). На рахунку Болена 126 млн. євро, він володіє будинком площею 800 квадратних метрів, ділянкою землі загальною площею 85 тисяч квадратних метрів із лісом, парком, озером і водоспадом, у його стайні 12 коней, у нього також гараж із «мерседесом», «ягуаром», «феррарі». Він був двічі одружений, має трьох дітей.
Чи став він після цього щасливішим? Чи гроші і слава зробили його біднішим на людські почуття? Чому в його словниковому запасі слова «серце» і «душа» зустрічаються лише в піснях? І як йому це вдається — так довго залишатися на вершині успіху, заробляти величезні гроші, постійно підігріваючи інтерес до себе?
На початку жовтня 2002 року Дітер Болен написав книгу «Нічого, крім правди». Вартість її — 20 євро. Через два тижні в рейтингу таких відомих журналів, як «Шпігель» і «Фокус» книга 48-річного композитора й естрадного виконавця посіла перші місця, а до минулого Різдва був проданий один мільйон примірників!
Про що книга? Про світ естради, про коханок і подружок, про приятелів і знайомих, про зірок й навколозіркове життя. Багато хто спочатку відхрестився від автора, занадто вже старанно він вивернув навиворіт не лише свою, а й чужу білизну. Але потім схаменулися: адже недарма Болен колись сказав: «Усе, до чого я доторкаюся, перетворюється на золото». Ці слова, хоч і сказані без удаваної скромності, аж ніяк не хвастощі. Після виходу книги багато хто з її героїв, про яких публіка вже й думати забула, але яких згадав Болен, знову стали нарозхват у журналістів і шанувальників, заробляючи на цьому гроші.
У книзі Болена багато пліток і балачок. Проте... Вона стала бестселером на останньому книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні. Професійні белетристи на всі лади лаяли «творіння» Болена, називаючи його сміттям і взагалі не книгою, чим ще більше розпалили інтерес обивателів. Видавець із Мюнхена Губерт Бурда необачно швидко прокоментував книгу Болена: «50 хвилин перельоту з Мюнхена в Гамбург цілком достатньо, щоб її прочитати...» І втратив на цьому можливі мільйони.
Зате в інших видавців бестселер Дітера Болена викликав блиск в очах. Нарешті вийшла книга, що продається! Книгопродавці зраділи: запахло прибутком, — адже останнім часом інтерес до книги сильно впав. А тут один мільйон примірників проданий за кілька місяців!
«Стає трохи не по собі, якщо подумаєш, як добре продається книга Болена», — каже керівник однієї з книгарень. — «Багато хто з її шанувальників іншим разом не купили б жодної книги. Отже, Дітер Болен розбудив у людей інтерес до читання. Звичайно, покупці часто, ніяковіючи, вибачаються, кажуть, що купують книгу в подарунок». Популярність книги Болена може зрівнятися хіба що з книгами-альбомами фотографій про Другу світову війну. На думку працівників книгарень, її видання перевищило всі очікування. «Це просто неймовірно, — кажуть вони. — Ми розраховуємо, що попит ще зросте».
Фільм-біографія, нова книга і докторська робота — це плани Дітера Болена на майбутнє. У виборі теми докторської роботи колишній шеф телеканалу РТЛ Дітер Тома із сарказмом запропонував йому допомогу: «Найкраще пасувало б емпіричне дослідження успіху примітивних чинників у сфері музики і літератури». Дружина Тома, хірург Ута Кунц, продовжила: «...І як можна за допомогою трьох нот і п’яти слів одержати сотні золотих платівок і написати бестселер...»
Проте успіх книги привернув увагу найпопулярніших телевізійних програм. Серед них і ток-шоу відомого телевізійного журналіста Гюнтера Яуха «Люди 2002 року». Так Дітер Болен став людиною 2002 року в Німеччині. Сам він зізнавався, що книга перевершила тріумф навіть його останньої платівки і є його найбільшим успіхом з часів «Модерн токінг». Численні експерти засобів масової інформації говорять про «феномен Болена». На думку одного з них, він приваблює тим, що постійно підкидає теми для розмов: «Адже йдеться про те, що стосується кожного: влада, слава, пихатість, секс. Йдеться про поразки і перемоги», — вважає експерт з фірми досліджень сучасних течій і напрямів у суспільстві. — Дітер Болен став своєрідним сучасним героєм. Його люблять і його ненавидять. Але хоч як би там було, Болен викликає емоції. Саме тепер, коли залишилося так мало спільних тем для спілкування, він викликає інтерес. Адже кожен може про нього говорити. І кожен може сказати, що слабкості, боягузтво, заздрість, не завжди гарні вчинки притаманні не лише маленьким людям, а й багатим, розумним, знаменитим, тим, чиї обличчя щодня миготять на екранах телевізорів і на глянсових обкладинках дорогих журналів...»
Де твоє серце, де твоя душа...
Ті, хто цікавиться пікантними подробицями на тему «Дітер Болен і жінки», знайдуть у книзі справжню «полуничку». Він був одружений офіційно двічі. «Міс Німеччина» 1984 року — мулатка з німецькою й африканською кров’ю Верона Фельдбуш була дружиною Болена протягом чотирьох тижнів, але темою цього шлюбу вона спекулює от уже 15 років, заробляючи чималі гроші. Хоча і стала за цей час популярною телевізійною ведучою. Після розриву з нею Болен зійшовся з її подругою, також мулаткою, Наддель, яка ладна була милому ноги мити і ту воду пити. Вона була подружкою Болена 12 років, терплячи його не завжди джентльменське ставлення до себе і закриваючи очі на його зради. Але пропозиції руки і серця так і не дочекалася.
Можливо, Болен, у якого виробився тривалий і стійкий імунітет проти одруження, вже переборов його. Адже його нинішня подружка, 22-річна Естефанія Кюстер, нещодавно розповіла «по секрету» газеті «Більд», що Болен хоче з нею одружитися. Хоча ще в жовтні він був проти. Якось в одному з інтерв’ю на питання про одруження Естефанія сказала: «Ми часто розмовляємо про весілля». Дітер відразу уточнив: «Ти, дорога, часто говориш про весілля»...
Він говорить про свої стосунки з жінками: «Я — герой жінок і роблю те, що мені подобається. Мене також не цікавить, що з цього приводу думає суспільство. Щодня я живу, як мені підказує серце, і якщо так станеться, що я побачу дівчину, якій буде 21 рік, то і тоді я не замислюся над тим, як це сприйме суспільство. Та я і не прагну бути для когось прикладом. Вважаю, я просто нормальний чоловік. Моя нова подруга на 25 років молодша за мене. Що вона в мені знаходить? Гарний секс і приємного, розумного чоловіка — дуже чутливого й уважного. Моя мати цілком підтримує мене і хоче лише, щоб я був щасливий».
Він здається цинічним і таким хлопцем-друзякою. Але... Якось Дітер був запрошений на одну з телепередач — щось про кохання, вірність і відданість. У ній також брала участь молода вдова моряка, який загинув на підводному човні «Курськ» і написав їй останнього листа: «Я люблю тебе, Олю...» Коли гостя читала передсмертні рядки з листа чоловіка, камера зненацька крупно показала обличчя Болена, якого жіночою сльозою не проймеш: він по-дитячому хлюпав носом...
Він каже про своїх дітей: «Мої діти — 15, 12 і 11 років — такі історії, як у газеті «Більд», сприймають нормально, адже вони знають свого батька. У мене просто суперстосунки з моїми дітьми. Я гарний батько. Наприклад, учора я їздив з ними на роликах. Дітям також подобається моя нова подруга. Вони кажуть, що вона весела. А старший вважає її дуже привабливою. Я б хотів, щоб люди хоча б раз побачили мене очима моїх дітей».
Суперзірка
Ще не відшумів його успіх як письменника, а Дітер знову вирушив на пошуки — ще більшої популярності і ще більших грошей. Він вирішив знайти серед десяти тисяч талановитих і не дуже дівчат і хлопчиків 10 найобдарованіших і зробити з них суперзірок. Журі, очолюване Боленом, було суворим. Скільки претендентів на те, щоб стати суперзірками, уже після першого ж проспіваного рядка чули його роздратований голос: «Досить, ти зовсім не можеш співати!» Або: «Цей ще гірший. Окей, досить». Правильно, адже в шоу-бізнесі не буває такого, щоб тебе гладили по голові. Але скількох їх, тих, яким відмовили, відразу запросили до музичних колективів і груп, адже відбір претендентів транслювався по телебаченню, а Дітера Болена як продюсера поважають у музичному світі. Тому навіть виставлені за двері конкурсанти напевно талановиті, адже вони витримали кілька турів конкурсу, і їх вислухав він, а це щось та означає. Але Дітеру Болену потрібні були лише суперзірки!
І він їх відібрав — 10 найталановитіших. У фіналі вони виконали його нову пісню, і за одну ніч перетворилися на зірок: уже продано близько мільйона їхніх дисків. Хай живе Дітер Болен — творець суперзірок і машина для продукування грошей!
І водночас він говорить про себе як про композитора і продюсера: «Я вмію добре писати музику і розміщати певні теми на музичному ринку і ринку розваг. Я не просто створюю гарний номер, я роздумую, де його розмістити, на якому ринку, наприклад, у змаганнях «Формула 1» або на каналі телебачення РТЛ».
І про своїх кумирів: «Я вважаю насправді класними «Бітлз». Моїм ідолом у ті часи був Поль Маккартні. Він — найуспішніший композитор усіх часів. Маккартні справді геніальний. А я — всього лише успішний композитор Німеччини».
Газети цитують також його думки про політику: «Якщо канцлер Шрьодер після виборів говорить, що все йтиме, як і раніше, мені стає погано. Але плакатися також не допоможе. В тяжкі часи кожен відповідає за країну, в якій він народився. Я вважаю, що міг би допомогти в цій ситуації. Але в майбутньому на нас очікують лише сірі перспективи. Я відчуваю, що ми наближаємося до катастрофи середнього формату. Ми повинні відродити забуті людські інстинкти: роботу і жадобу збагачення. Будьте трохи егоїстичними! Кожен може натиснути на газ. Вважаю, що вирішити цю проблему нинішній бундестаг не в змозі, адже половина його членів — учителі, а вони мислять інакше, ніж підприємці. У парламенті повинно сидіти більше економістів, людей з ідеями і цілями».