ДІМ, ЯКИЙ ПОБУДУВАЛИ ВИ

Поговоримо про Дім. Який ховає від усякого лиха, за стінами якого залишаються не тільки негода, а й стреси, тривоги, недружелюбність. Дім, створений нашими руками, нашою фантазією. Дім, що зберігає наше минуле та стереже сьогодення. І щоранку непомітно переносить нас у щасливе майбутнє.

На моє глибоке переконання, створює Дім жінка. Чоловік може заробляти для дому гроші, щось прикручувати, пригвинчувати, прибивати. Він може навіть обговорювати з будівельниками дизайн-проект майбутньої квартири, підбирати сантехніку, плитку й лінолеум. Але... створення Дому — жіноча справа.

Якось на одному «дівич- нику» в сауні заговорили про улюблене місце в домі.

— Я люблю ванну, — сказала одна з подружок. — Це моє святилище, мій інтимний кабінет. Тут зібрано мої найулюбленіші креми, бодузани, щіточки, пилочки, аерозолі та ще купа всього. Лише у ванній я можу по-справжньому розслабитися, забути про все. Проблеми залишаються за порогом ванної кімнати. Чоловік і діти знають: коли я у ванні, мене не можна турбувати. Коли робили ремонт, усі деталі ванної підбирала сама.

Інша подружка підхопила тему:

— А моє улюблене місце в квартирі — шафа! І не дивуйтеся. Шафа мені дісталася ще від прабабусі. Вона пережила дві революції, три війни, дев’ятнадцять переворотів і розвинений соціалізм. Вона величезна і неймовірно зручна, у ній можна сховати практично всю квартиру. Я обожнюю розбирати старі фотографії, бабусине намисто, тендітні віяла, китайські парасольки, шкатулки, напахчені листи. Просто не шафа, а машина часу.

Третя розповіла про свою веранду. Вона живе на першому поверсі, у «хрущовці», але спромоглася прибудувати невеличку веранду до кухні. Ми всі не раз бували в її «зимовому саду», і справді — у горщечках і ящиках безліч духмяних квітів, плетені меблі й чарівні різнобарвні подушки, все це робило звичайну «хрущовку» незвичайно затишною.

Яким чином і чому пострадянська жінка стає домашнім архітектором і доморощеним будівельником? Одну з відповідей можна знайти в класичній літературі. Пригадайте кімнату-шафу Раскольникова чи нескінченні чаювання на чеховських верандах. Проза 60-х вивела на перший план кухню: з усіх місць в інтер’єрі для нас найважливішою стала вона. Саме тут обговорювалися головні питання внутрішньої та зовнішньої політики, культури й постачання, під каву, а часом і під гітару пливли найщиріші й задушевні розмови.

Кінематограф теж зіграв свою розтліваючу роль. У фільмах Фелліні, Антоніоні, Бергмана перед нашими очима пропливали такі чудові інтер’єри! Хай це були не хороми, але в них було стільки повітря та світла, вільного смаку, вгадувалися якісь незнайомі чудові речі, якими можна було просто насолоджуватися. Котра з нас подумки не приміряла все це до свого інтер’єру? Отже, під впливом культури наша жінка підсвідомо готувала себе до ролі виконроба... Чи виконробки? А може, виконрабині?

Ми вже звикли, що наша жінка може все. А найбільше до цього звикли чоловіки, тож ремонтом найчастіше керують жінки.

— Ми з чоловіком живемо в чудовій квартирі в центрі міста, — розповіла моя приятелька та співробітниця Марина. — Старий будинок, височенна стеля. Усе добре, але для повного щастя був потрібен ремонт. Не знаю, з чого починається ремонт в інших, а в мене все почалося з того, що чоловік сказав: «У коштах я тебе не обмежую. Роби все на свій смак, тільки позбав мене цього ремонту, адже ти знаєш, як я завантажений на роботі»... Посидівши, посумувавши, як Оленка в російській народній казці, і поміркувавши трохи про тяжку жіночу долю, я обдзвонила кількох подруг. Декотрі вже знали, що таке ремонт, і поспівчували, а одна порадила бригаду «своїх» будівельників, які відразу про все зі мною й домовилися.

Якщо не розповідати з усіма подробицями про мої ходіння по муках, коротенько буде так. З будівельними бригадами, а їх за час ремонту змінилося в мене три, працюють посередники. Виявляється, це в їхні бездонні кишені падають гроші замовників. Самі ж будівельники можуть місяцями не одержувати зарплату, тож вони не зацікавлені в результатах своєї праці. Про людське око заклопотано сиплють термінами, а працюють несумлінно.

Перша бригада будівельників «ощасливила» мене плануванням коридору, що впирається в туалет. Лише після тривалих суперечок перепланували по-людському. Наступні працівники поставили такі гіпсокартонні перегородки, що, коли стукали двері, перегородки хиталися, як верхівки сосон вітряного дня. Нарешті, третя бригада примудрилася так зробити столярку вікон і дверей, що квартирою гуляли протяги, а увійшовши в туалет, можна було залишитися там назавжди. Довелося скандалити й переробляти. Вже не кажучи про такі дрібниці, як тріснутий через місяць після ремонту унітаз, зсипані моїми умільцями на подвір’ї гори сміття, які спричинили конфлікти з працівниками жеку, штраф, накладений Київенерго за самовільну заміну лічильника (хоча бригадир будівельників обіцяв зареєструвати, та, мабуть, забув)... Усе це довелося розсьорбувати мені.

Проте через чотири місяці жах під назвою «ремонт» закінчився. Й отоді доля з мене посміялася. Випадково, у службових справах, я побувала в одній будівельній фірмі, і з’ясувалося, що ремонт вони роблять зовсім інакше. Показують замовникові кілька проектів інтер’єру. За каталогами він може виписати яку завгодно сантехніку й найнеймовірніші шпалери, карнизи, штори і навіть меблі. Усе це протягом місяця, поки триває ремонт, доставляється. І найголовніше: я заплатила шабашникам удвічі більшу суму... А про витрачені нервові клітини годі й говорити.

Ось кілька порад жінок-виконробок, які набули корисного досвіду, — вони можуть значно полегшити ваші ремонтні страждання.

Порада №1. У сучасній квартирі безліч побутових приладів, які споживають електроенергію: праска, обігрівач для холодної зими, витяжка, телевізор і відео — усе це, працюючи одночасно, вибиватиме пробки. Тож потрібно почати з мідного дроту й заміни старого лічильника новим, причому в тісній співпраці з чиновниками Київенерго.

Порада №2. «Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі», — це про фільтри для очищення води. Прості, нагвинчувані на кран фільтри не розв’яжуть усіх ваших сантехнічних проблем. А проблеми виникнуть відразу, щойно ви поставите хорошу імпортну сантехніку. Максимум через півроку ви не зможете користуватися ні фінським унітазом, ні навіть мийкою в кухні. І не тому, що наша вода така вже жахливо погана — вона не гірша, ніж у тих європейських країнах, звідки до нас цю сантехніку везуть. Просто наш водогін пам’ятає ще татаро-монгольське ярмо і його іржаві труби нагромадили в собі таку кількість шкідливих частинок, що ніжна імпортна техніка забивається. Тому в цьому випадку просто необхідно ставити фільтр, який очищатиме всю воду, що надходить у квартиру.

Порада №3. Заздалегідь домовляйтеся з будівельниками про прибирання під час кожного робочого дня, а заодно і про вивезення сміття. Це не комплекс чистюлі: що чистіше буде під час ремонту, що регулярніше прибиратиметься весь бруд і будівельне сміття, то швидше закінчиться ремонт. Це правило спрацьовує без винятків. Крім того, під купами сміття неможливо буде сховати якісь огріхи.

Порада №4. Уникайте мати справу з дешевими дверними замками — неодмінно підведуть, зі штучним і дуже дорогим паркетом — не відомо, як поведеться через півроку, із клеями, в інструкціях до яких написано, що вони «клеять усе», — це брехня, хороший клей завжди орієнтований на певну групу матеріалів.

Порада №5. Аби після ремонту не рвати на собі волосся й не нарікати на будівельників, що не той «колор» використали, не лінуйтеся контролювати їхню роботу. Краще не допускати помилок, ніж потім їх виправляти.

Цей список ви можете продовжити.

А тепер кілька чисто жіно- чих секретів, які перетворять щойно відремонтовану квартиру на диво сучасного дизайну.

Знаєте, що в першу чергу створює настрій і затишок у вашому Домі? Що робить його обжитим, навіть коли в ньому ще немає меблів? Віконне оздоблення, штори, портьєри, фіранки, жалюзі. Коли вікно не «прибране», не оформлене шторами й іншим необхідним, будь-яка, навіть найрозкішніша кімната буде як гола.

…Одного разу мене запросили на новосілля. Проте за годину до виїзду мої друзі зателефонували й перепросили за те, що мені доведеться милуватися необставленою квартирою. Стильні меблі на замовлення, предмет гордості не менший, ніж сам ремонт, не привезли вчасно.

— Ти готова святкувати новосілля на килимі? — запитали мене.

Я відповіла, що Схід — справа тонка, натякнувши своїм приятелям, що їсти й пити на килимі дуже екзотично й це мене не лякає.

Їхня нова трикімнатна квартира наче переносила в казку «Дванадцять місяців», коли всі пори року зібралися разом. Уявіть собі: вітальня — весна, світлі ніжні шпалери з ледь проступаючим малюнком пролісків, блакитні штори, на яких начебто ростуть гостролисті півники, м’який товстий килим. Спальня — зима, біло-блакитні шпалери, такі самі портьєри з цупкого шовку й великий блідо- блакитний килим. Дитяча — літо, яскраві метелики на шторах здаються живими. Лише зблизька видно, що тонкий дротяний каркас обтягнуто строкатим капроном. Шпалери з візерунком із польових квітів, на них сонечка, на підлозі килим, схожий на ідеальний англійський зелений газон. Нарешті, кухня — осінь, та сама, з дарами ланів і садів. Апетитні кошики з соняшниками, вінки цибулі, золотаво-коричневі шпалери, шифонові золотаво-салатні штори з листям, що ніби зараз з м’яким шарудінням сипатиметься на пухнастий сіро-коричневий ковролін. Дві яскраво-червоні сковорідки на стіні та стара кавомолка створюють враження місця, де дуже смачно годують.

Помандрувавши з господинею її «порами року», я поставила, можливо, дурне, але природне в цій ситуації запитання:

— Слухай, а навіщо тобі меблі?

Хтось із великих кутюр’є сказав: «Мода приходить і відходить, а стиль залишається». Це однаковою мірою можна сказати й про оздоблення квартири. Почуття стилю так само важливе, як почуття кольору чи комфорту. Що ж таке стильний інтер’єр? Сучасне планування, гостромодні речі та дрібниці? Так, але не тільки. У друзів і знайомих, ви, напевне, помічали таку поширену особливість сучасного домооблаштування: у житлових приміщеннях часто й густо трапляються елементи офісного оформлення. Це можуть бути вертикальні жалюзі чи строге дверне полотно, підвісна стеля чи поєднання мертовно-білого кольору стін із чорними офісними меблями. Сама собою присутність у житловому оформленні строгих офісних елементів не погана і не хороша, усе визначається тільки мірою. Стильний дизайн квартири може включати будь-які ділові атрибути. Проте Дім — це передусім місце відпочинку та спокою, а не передовий рубіж вітчизняного бізнесу, виробництва чи науки. Тож у Домі, навіть коли в господарів аскетичні смаки й монастирський уклад, повинні жити предмети, якто кажуть, для душі. Якщо в багатьох офісах такою «ділянкою дому» є фотографія близьких на робочому столі, то в просторі квартири речі всім своїм виглядом і духом повинні розповідати про своїх господарів. Тим паче, що слово «стиль», крім іншого, означає ще й «сукупність ознак, які характеризують індивідуальну манеру того чи того художника, письменника». А чим кожен із нас не художник своєї квартири?

Кожна кімната — ваше живописне полотно, і перш ніж покривати його широкими мазками, слід продумати зв’язок і взаємну узгодженість усіх елементів майбутньої композиції. Коли ви досягнете того, що не можна буде забрати жодної речі, не пошкодивши цілісність сприйняття, тоді можна сказати, що в дизайні простору квартири ви досягли досконалості.

Які ж останні тенденції стильного Дому?

l Меблів не повинно бути багато. Залишились у минулому масивні стінки з деревностружкових плит, які крали в простору кімнати кубометри свободи. Мої друзі, замахнувшись на ремонт за європейським стандартом, не розрахували своїх фінансових можливостей, до того ж невчасно вибухнула чергова економічна криза. Відтак меблі придбали далеко не в повному обсязі. Але в них вистачило смаку так розмістити куплене, що всі гості кажуть: «Як у вас просторо! Скільки місця, як легко дихається!»

l Багато світильників: бра, навісних ламп, настільних «грибів», торшерів, напільних високих ламп на струнких підставках. Світло домінує й організовує простір.

l Штучна зелень уже втратила попит. У моді все натуральне, зокрема й рослини.

l Вікна — це очі у світ, а очі всі жінки люблять підфарбовувати. Одягом для кухонних вікон служать фіранки, зазвичай легкі, які добре пропускають світло й повітря, — із ситцю, попліну, штапелю. Кухню можна оформити й у стилі «кав’ярні-бістро», тоді, поруч із нержавіючим металом і деревом, гарний вигляд мають горизонтальні жалюзі. Гардини вішають у спальні, це шовкові тканини, які неначе ллються. Для спальні годяться будь-які тканинні технології: фестони, волани, драпірування, використання атласу, тюлю, шифону, крепдешину.

l Штори можна назвати своєрідною візиткою квартири. Саме за ними можна визначити смаки та стиль мешканців Дому. У більшості випадків до штор додається ламбрекен, що драпірується глибокими м’якими складками, і тюль на всю площину вікна. Штори створюють єдиний декоративний простір кімнати від підлоги до стелі. Штори у вітальні визначають дизайн інтер’єру всього Дому. Саме тому їх потрібно мати два комплекти. Весняно-літній — із кольорового льону чи «твердого» ситцю, й осінньо-зимовий із шовку, атласу, гобелену й велюру.

Шторами можна не лише прикрасити вікно, а й приховати, задрапувати якісь огріхи планування. У спальні одних моїх знайомих було досить незручне й нефункціональне заглиблення посеред стіни. І чого тільки вони не вигадували, аби якось заховати потворну нішу, зробити її корисною: і книжкові полиці намагалися вбудувати, і гардероб, і навіть столик із комп’ютером хотіли вписати. Негарно. Нарешті, якось з’явилася проста ідея. У нішу поставили узголів’ям до стіни ліжко, з обох боків дві тумбочки, над ліжком повісили карниз — такий самий, як над вікном. Карниз оформили шторами з парчі й шовку з ламбрекеном, ліжко вкрили таким самим парчево-шовковим покривалом. Вийшла чудова спальня з природним багатим альковом замість незграбної ніші, спальня, не схожа на безліч однотипних і однакових. Штори сховали негарне тим, що прикрасили його, і тепер ніша не спотворює кімнату, а надає їй дуже затишного й комфортного вигляду.

Хто в дитинстві читав казки, той пам’ятає, що штори — близькі родичі театральної завіси. Тому штори, портьєри й фіранки — це живі образи нашого Дому, вони розмаїтять наш життєвий простір, вносячи в щоденний побут свій неповторний артистизм. А решта предметів нашого Дому, оформлені власноручно, речі та дрібнички, великі й малесенькі, створюють у просторі квартири живу душу того Дому, де нас люблять.