ДЕ ТОНКО, ТАМ І ЛЛЄТЬСЯ...

І третій товариський матч, зіграний національною збірною нинішньою весною під керівництвом Леоніда Буряка, жовто-блакитні провалили. Адже зрештою перемогу, добуту натужно після закінчення доданого суддею зі Словаччини Любашем Михелем часу, інакше як «пірровою» не назвеш.

Після невдач в Осаці та Констанці тренерський штаб збірної давав «пояснення» журналістам. Мовляв, не так усе погано: йде цілеспрямована підготовка до вересневих поєдинків, відбираються кращі з кращих, ті, кому буде до-вірено захищати футбольні інтереси України в відбірному циклі Євро-2004. І не слід розстроюватися через поразки. Адже в товариських матчах головне не це.

Останні хвилини гри на заповненій в Києві динамівській арені показали, що саме «це» стояло в поєдинку Україна—Грузія на першому місці. Затяжну серію невдалих виступів необхідно було перервати. Адже цього разу для збірної створені всі умови для плідної підготовки. На матч були викликані кращі футбольні сили України, які перебувають як у рідних межах, так і в Європі. Мабуть, саме тому наставник збірної Леонід Буряк і його помічник Олег Кузнєцов в останні секунди матчу, коли на табло ще було зафіксована малоприємна для господарів поля рівновага — 1:1, підскочили на лаві запасних, спостерігаючи за тим, як два донеччанина Зубов і Тимощук змогли зберегти для своїх наставників «гарну міну за поганої гри».

До речі, лише донецький дует здав іспит на надійність. Геннадій та Анатолій протягом усього поєдинку були, як «промінь світла в темному царстві». Їх партнери по команді не показали ні виучки, ні вміння. У грі збірної повністю була відсутня творча концепція, а весь стиль її гри нагадував рапідну зйомку, зроблену провінційним аматором. З такою грою нічого сунутися в європейський футбольний монастир. Думаю, зі мною погодяться ті, хто мав можливість того самого вечора, 17 квітня, ознайомитися з телесюжетом матчу Франція—Росія: інший футбол, інші швидкості, інша напруга, інше виконання. Зрозуміла річ, порівняння не на користь наших земляків.

Збірна України розпочала матч у такому складі: Шовковський, Кормильцев, Федоров, Ващук, Скрипник, Гусін, Шевченко, Тимощук, Зубов, Воробей, Ребров. На позиції правого захисника дебютував московський торпедівець Кормильцев, який у своєму клубі не має постійного місця в основному складі. Роль плей-мейкера була віддана Тимощуку, і він із нею в цілому справився, хоча, слід зауважити, що з боку грузинської команди не було помічено бажання нав’язати господарям атлетичну боротьбу, обмежити атакуючий потенціал жорстким пресингом. У наших футболістів було досить творчої свободи, але скористатися нею вони не змогли через повне техніко-тактичне розбалансування. М’яч, забитий Ребровим на 17-й хвилині, варто віднести до розряду курйозних. А ось гол Реви, який вийшов у другому таймі, нагадав мені м’яч, забитий голландцем Ван Бастеном 1988 року в ворота Дасаєва.

Стосовно гостей, то вони залишили дуже приємне враження вишуканою технікою, джентльменськими манерами, вмінням довго тримати м’яч, примушуючи тим самим нервуватися суперника. Грузинським майстрам не вистачало трохи удачі для реалізації кількох виходів на ворота Реви в другому таймі. Наші ж хлопці нічого путнього за 90 хвилин не створили, не розігравши жодної комбінації, яка б запам’яталася, не перевіривши пильність молодого голкіпера Гварамадзе ударами з середньої і далекої дистанцій. У такої збірної майбутнього немає.

…Минулого тижня пройшов
18-й тур національного чемпіонату. Лідери «Динамо» і «Шахтар» з однаковим результатом — 2:0 перемогли своїх опонентів — донецький «Металург» і «Арсенал». Особливо нелегко перемога далася киянам. Відігравши «всуху» перший тайм, хтось, залишившись невідомим, вирішив підмочити в перерві поле, а за одно й репутацію клубу. Адже у світовій практиці подібних новацій зазначено не було. На післяматчевій прес-конференції один із тренерів «Динамо» Анатолій Дем’я-ненко пояснив причину «зрошення» динамівської арени тим, що «м’яч заминався в полі, гравці його погано відчували...». Слід гадати, якщо й далі так піде, то й під час гри необхідно буде робити перерву для поливу поля. Думаю, ФІФА і УЄФА будуть у захопленні від динамівського нововведення.