ЧИ ПОТРІБНО ВИПРАВЛЯТИ ПОМИЛКИ МОЛОДОСТІ?

У клініку пластичної та естетичної хірургії 19-річну студентку Оксану привело аж ніяк не бажання поліпшити свою зовнішність. Дівчина цілком задоволена власним виглядом. Але, на її думку, є одна істотна вада, якої потрібно негайно позбутися. Проблема в тому, що Оксана втратила цноту, а її наречений нічого про це не знає. Саме тому дівчина і зважилася на гіменопластику, тобто відновлення незайманості хірургічним шляхом. Як свідчить статистика, такі операції сьогодні досить популярні. Жінки зважуються на них із різних причин…

— З Віталиком, моїм нареченим, ми знайомі ще зі шкільних років, — розповіла мені Оксана. — Сиділи за однією партою, товаришували. У нас були дуже теплі, довірчі, але суто платонічні стосунки. Усе змінилося, коли я вступила до інституту і переїхала в інше місто. Подруги по гуртожитку в основному були старшими й досвідченішими за мене, багато хто вже зустрічався з хлопцями. Наслухавшись розмов про вільне кохання та радощі сексу, я теж вирішила розпрощатися із цнотою. Адже якщо інші таким займаються, незручно залишатися осторонь. До того ж ця подія здавалася мені першим кроком до самостійного життя. До жодного з випадкових партнерів серйозних почуттів я не мала. Просто дуже хотілося відчути себе дорослою. Тепер розумію, як це було нерозумно, але минулого не зміниш. Коли я приїхала додому на канікули і Віталик запропонував мені стати його дружиною, погодилася не роздумуючи. У своїх почуттях до нього я абсолютно впевнена. Але не знаю, як вчинити. Розповідати йому про свій любовний досвід — чи краще промовчати. Якщо він дізнається про все після весілля — докорятиме. А якщо розповім правду зараз, ще передумає одружуватися...

Своїми тривогами дівчина поділилася з мамою. Та заойкала: «Ой що ж про мене подумають майбутні родичі! Скажуть, що я погана мати, не встежила за дочкою!» Відтак на сімейній нараді вирішили, що буде краще, коли наречений ні про що не дізнається. Нехай вважає, що він у Оксани — єдиний. Ось і вирішили залагодити проблему з допомогою гіменопластики.

Загалом же історія, що сталася з Оксаною, стара як світ. Таке траплялося в усі часи. Навіть найпорядніші дівчата інколи втрачали розум від кохання і були потім жорстоко покарані. Втрата цноти до весілля завжди вважалася гріхопадінням. І хоча не існувало ніяких юридичних норм і правил, що ущемляли права грішниць, громадська думка завжди була налаштована проти них. Тому репутація панянки, котра «оступилася», гинула безповоротно, жодна пристойна сім’я не хотіла такої невістки. До речі, у деяких країнах цнота нареченої і зараз є наріжним каменем. Де-не-де родичі навіть можуть зажадати «речових доказів» її цноти: простирадла із заповітними краплями крові. І якщо обман розкриється, наречену можуть із ганьбою повернути батькам або публічно відшмагати, а то й закидати камінням. Зрозуміло, в Україні не доходить до таких крайнощів. Дівчину, котра згрішила до весілля, звісно, не каменують, але кісточки їй перемиють добряче. Та й нареченому перепаде: «Куди, мовляв, дивився, лопух?» Тому найкращим способом уникнути зайвих закидів і пересудів багатьом здається хірургічна операція. Тим більше що шкоди від неї ніякої, а в психологічному плані дівчата потім почуваються значно впевненіше.

— До речі, ще кілька століть тому медики вміли повертати незайманість із допомогою хірургічних ниток. Але тоді такі операції було якнайсуворіше заборонено, а лікарям, котрі все ж таки наважувалися їх робити, загрожувало суворе покарання як помагачам розпусти, — каже пластичний хірург, професор Борис Черпак. — Сьогодні всі заборони знято. Жінка може сама вирішити, чи звернутися їй до хірурга по допомогу. Операцію з відновлення незайманості — гіменопластику — складною не назвеш. Вона проводиться під місцевою анестезією і триває не більше півгодини. Використовуються спеціальні нитки, які приблизно через тиждень розсмоктуються, не залишаючи рубців. Тож згодом довести факт відвідання дівчиною хірурга практично неможливо. Більшості наших пацієнток від 18 до 25 років. Саме в цьому віці молодь активно влаштовує особисте життя, і ранній сексуальний досвід іноді стає на перешкоді майбутнім взаєминам. Одна з пацієнток пояснила своє бажання зробити цю операцію тим, що не хоче згодом вислуховувати від чоловіка докори. Адже в будь-якій суперечці він зможе закинути дружині: «А пам’ятаєш, яку я тебе взяв? Ти ж ще до весілля була зіпсованою!» Тому жінки інколи намагаються приховати попередній сексуальний досвід. Часто приходять учорашні школярки, котрі втратили цноту за компанію з подругами. До певного часу таке дозвілля здавалося їм веселим жартом. Але ось з’явилися серйозні стосунки, прийшло кохання, і дівчата наївно намагаються повернути все як було, щиро сподіваючись, що цього разу не помиляться з вибором. Приблизно 10—15% тих, хто звертається по допомогу, — жертви згвалтування. Операція в такому разі стає спробою забути про трагічний епізод.

До речі, нещодавно медики зіштовхнулися з новим явищем: жінки приходять на операцію з дозволу і палкого схвалення законних чоловіків. Наприклад, недавно на прийомі в одній столичній клініці побувала подружня пара, яка щасливо прожила в шлюбі майже 20 років. Гарну круглу дату обом хотілося відзначити по-особливому. Дружина вирішила подарувати чоловікові до ювілею... ще одну першу шлюбну ніч! Настільки екстравагантний подарунок був для обох відмінним способом пригадати молоді роки, освіжити почуття, збадьоритися, відчути нові емоції, у тому числі й сексуальні.

А психологи і працівники шлюбних агентств відзначають, що останнім часом з’явилася своєрідна «мода на незайманість». Сексуальна революція, вочевидь, іде на спад. Більшості юнаків уже набрид образ розкутої, легковажної дівиці, котра охоче стрибає в ліжко із першим зустрічним. Чоловіки дедалі більше цінують у майбутніх супутницях життя такі риси, як скромність, порядність, цноту. А попит породжує пропозицію. Тому практичні наречені розглядають операцію як добру профілактику перед весіллям (мовляв, цнота — найкращий посаг!) і приховують факт відвідання лікаря. У клініці пластичної хірургії знають кількох пацієнток, які встигли вийти заміж двічі-тричі, роблячи гіменопластику перед кожним походом у загс. Дами наївно вважають, що з допомогою цих нескладних хитрощів легше прив’язати до себе майбутнього чоловіка. Проте черговий шлюб швидко розпадається. Мабуть, медична процедура вирішує далеко не всі проблеми. На думку психологів, цнотливість — поняття, швидше, не фізичне, а моральне. Хоч би що сталося, головне — зберегти душевну чистоту, чистоту помислів.

— Жінки, котрі наважуються на таку операцію, сподіваючись цим самим завоювати повагу майбутнього чоловіка, явно перебувають у полоні ілюзій, — вважає завідувачка Київського центру планування сім’ї Олена Голоцван. — Благополуччя сімейного життя залежить не від минулого кожного із членів подружжя, а від того, як вони поводяться сьогодні. Дуже важливі чесність і щирість у взаєминах. Тому починати спільне життя з обману, навіть такого начебто «безневинного», як зроблена перед весіллям гіменопластика, — не найкращий шлях до порозуміння. На жаль, кожен обман рано чи пізно розкриється і навряд чи минеться безслідно для молодої сім’ї. Адже якщо дівчина раніше вже жила статевим життям, не виключена наявність у неї запальних або венеричних захворювань. І якщо вона потім заразить чоловіка, обман вийде назовні і ситуація погіршиться. Не здивуюся, якщо ображений чоловік відразу гримне дверима. Тому не завжди слід вирішувати особисті проблеми з допомогою хірургів. Значно розумніше ще до весілля обережно поговорити з майбутнім чоловіком, дізнатися, як він ставиться до дошлюбних статевих зв’язків. Можливо, для нього це не дуже й важливо. Затятих моралістів, готових порвати з нареченою лише тому, що до нього вона вже з кимось зустрічалася, не так і багато. Не треба соромитися свого минулого, воно в будь-якому разі належить лише вам. І в жодному разі не слід виправдуватися. Досвід людських взаємин, навіть не найбільш вдалий, — невід’ємна частина нашого життя. Нормальна людина усе зрозуміє правильно і ніколи не дорікатиме партнерові за помилки, допущені ним у юності.

Однак гіменопластика може бути рекомендована пацієнткам, які піддалися згвалтуванню. Проте їм слід враховувати, що така операція сама по собі не розв’яже всіх проблем і її треба сприймати лише як частину відбудовної терапії. Гіменопластика дозволить лише трохи послабити наслідки психологічної травми. Надалі ж пацієнткам необхідна допомога психотерапевта, інакше біль і образа перейдуть у підсвідомість і керуватимуть усім подальшим життям і стосунками з чоловіками. І в кожному разі потрібно усвідомити: відновлення незайманості — аж ніяк не панацея від негараздів у сімейному житті. Прив’язати до себе коханого в такий спосіб неможливо. Любов і повага завойовуються лише упродовж спільного життя.