ZN.ua
Дзеркало тижня не підводимо з 1994 року
Триває пошук

Червень. Барселона

Віталій Портников
Автор Віталій Портников журналіст

Каталонці проголосували за нову хартію своїх взаємин із Іспанією, що утверджує їхню власну держав...

Каталонці проголосували за нову хартію своїх взаємин із Іспанією, що утверджує їхню власну державність і національну самостійність (і податкову незалежність — можна було б цинічно додати, але чи варто дорікати людям за те, що вони бажають бути не тільки самостійними, але й багатими? Хто цього не бажає?). Можна було б не звертати уваги на це каталонське рішення, якби воно певною мірою не віддзеркалювало нової європейської тенденції — стрімкого переходу від Європи держав до Європи регіонів. При цьому вже існуючі держави навряд чи зникатимуть з політичної мапи світу. Просто самі можливості центральних урядів і парламентів ставатимуть дедалі більш символічними, історичними, непрактичними. А баланс взаємин на старому континенті буде досягатися за рахунок непростих взаємин між сильними регіонами і впливовими європейськими структурами.

Звичайно, це не загальна тенденція. Є країни, в яких сама держава — вже регіон. Є країни, в яких регіональне мислення було настільки причавлене, що ще нескоро оговтається і перейде від туристичної у політичну площину. Однак напрям зрозумілий — Європейський Союз став саме тією організацією, під дахом якої проблемні регіони континенту дістають можливість розв’язати свої проблеми, не залишаючи давніх державних утворень. А держави — не полемізувати із власними громадянами, що уявляють собі інший шлях розвитку, а навпаки — знаходити із ними неприємний, однак потрібний компроміс.

Україна — хоч би яким довгим був її шлях до Європи — має перед собою реальний вибір між Україною самостійних регіонів і Україною територіальної консолідації. Тільки маємо розуміти реальність: шлях до такої консолідації чекає нас саме на пострадянському просторі. Нашим сусідам по колишньому Союзу також невідоме слово «компроміс» і зрозуміле слово «приборкання». У Москві, як і у Києві вважають, що найкращий рецепт подолання самостійницьких настроїв — не забезпечити населенню того чи іншого регіону найбільш комфортні умови існування, а знайти порозуміння з елітою на місці. Однак усе це тимчасові рішення. Еліти приходять і переїжджають до столиць. А народ залишається.

Не хотів би твердити, що прихильники сильної унітарної України не мають рації. Просто вони мають усвідомлювати одну просту річ: у Європі не буде такої України. А буде Україна регіонів. Україна різних культурних традицій, різних мов, різних економічних моделей. Не здивуюся, що з часом у такій Україні і більшість податків залишатиметься десь в Донецьку, Львові, Ужгороді чи Сімферополі — бідний мій Київ. І на запитання: а чи подобається тобі така Україна — я навіть не бажатиму зараз відповідати. Я просто бажаю констатувати, якою вона буде. І хотів би, аби політики, які зробили євроінтеграцію сенсом своєї кар’єри, придивилися до того, що відбулося в Барселоні. І, до речі, хотілося б, щоб на це звернули увагу й ті, хто вважає, що приємна для них модель державності — країна регіональної самостійності — може бути побудована тільки у спілці із старими союзниками. От якраз усе навпаки!

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі
Вас зацікавить