Чай, рай і дерево Будди

В будь-якому географічному довіднику можна прочитати: «Шрі-Ланка — острівна держава в Індійському океані, розташована на північ від екватора та недалеко від південного узбережжя Індії...» Але ж справді краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати!..

Свого часу Марко Поло, опинившись у цих місцях, назвав острів Цейлоном. Інша його назва — Шрі-Ланка: «шрі» — прекрасний, «ланка» — острів. Коломбо — Нувара Елія — Канді — Ваддува — Коломбо... Наш п’ятиденний маршрут ніби окільцював враження про чарівний колоритний край.

Тук-тук — це Коломбо!

Від строкатості фарб у столиці Шрі-Ланки Коломбо рябить в очах. Тут і безладний рух тук-туків — кумедних триколісних міні-машинок, і будинки дивної архітектурної форми, і відсутність звичної для ока одежі на перехожих... І взагалі всього того, що привнесла в Європу цивілізація.

Саме місто наскрізь просякнуте ароматом пахощів — то терпких, то солодкуватих. На кожному розі продаються кокоси. Торговець ножем зрізає верхівку, пропонуючи покупцеві кокосове молоко, яке вгамовує спрагу — близько 200 г у кожному плоді. Витягти його можна лише з допомогою соломини (сей екстракт, до речі, знімає й похмільний синдром). А питво в Коломбо завжди до речі. Сказати, що в місті спекотно — значить, не сказати нічого. Тут, як у лазні, піт — струмками. Але, дивна річ, як після сауни, почуваєш себе омитим та очищеним.

Цейлонською валютою є рупії. Вони відмінні від індійських. Гроші найкраще обмінювати в аеропорту відразу після паспортного контролю: як правило, курс там набагато вищий, ніж у готелі. До того ж вам дадуть спеціальний «папірець», з яким можна, вертаючись назад, поміняти невитрачені рупії на «зелені». За нинішнім курсом 1$ = 107 Rph.

Населення столиці Цейлону становить два мільйони. Жителі Шрі-Ланки розмовляють сингальською або тамільською, а офіційною мовою є англійська. Багато тамтешніх автобусів розмальовані в яскраво-червоний колір — на честь... комуністичних ідей. Компартія Шрі-Ланки активно виступає за рівноправне суспільство.

Пенсія ланкійців дорівнює половині зарплати, на заслужений відпочинок вони йдуть у 55 років — і чоловіки, і жінки. Тривалість життя, за офіційними даними, 68 років — у чоловіків і 72 — у жінок. Поділ на райони в Коломбо — за номерами, наприклад Коломбо—2, 3, 4 тощо. Українського посольства немає, воно базується в Індії та працює на дві держави.

Основний дохід Цейлон отримує від турбізнесу. Вже потім ідуть чай, одяг, дорогоцінні камені. Чай п’ють, зрозуміло, свій, переважно чорний, а от зелений чомусь не поважають. Середня зарплата цейлонця — 90 дол., а от місцевий депутат одержує близько 600 дол. на місяць. Інфляція досить висока, а в доларах ніхто зарплату не отримує.

Є в Шрі-Ланці навіть своя олімпійська збірна, представлені переважно легка атлетика та хокей на траві. Європейського поняття «відпочинок» місцеві не сприймають, але деякі багаті ланкійці все ж їздять на курорти Мальдів або Індії.

У Коломбо багато туристів зупиняються в п’ятизірковому готелі Taj Samudra («Пан океан»), який нагадує пафосні готельні інтер’єри з фільму «Красотка». З вікон величезної споруди видно Індійський океан. При цьому, хоч як дивно, в самому Коломбо купатися не заведено. Для цього потрібно їхати на пляж — за місто. Туристові, втім, важливо вгадати з погодою. Тому що з травня до вересня на Цейлоні панує «монсун», вітер, який, наганяючи цілковито дику хвилю, робить купання в океані неможливим. Крім того, в період монсуну дуже підвищується вологість. А от із жовтня до квітня Індійський океан чистий і тихий (якщо взагалі можна так сказати про цю стихію, бо навіть купання в прибої — той іще екстрим). На узбережжі спеки майже не відчуваєш — бриз і волога перетворюють відпочинок у тіні пальм на неймовірну насолоду.

Будда: медитує, навчає, відпочиває

Що неодмінно варто побачити в Шрі-Ланці, то це легендарні храми. Цейлон — країна буддистська, але так і не відмовилася від індуїзму. Майже в кожному індуїстському храмі неодмінно є гігантські статуї Будди, а в кожному буддійському — величні зображення індуїстських божеств. Звісно ж, до храму слід заходити тільки босоніж. За взуття можна не хвилюватися: його ніхто не поцупить. Узагалі багатьох вражає той факт, що в Шрі-Ланці практично немає злодійства. І це в такій густонаселеній — 19 млн. жителів — країні!.. Виявляється, цей гріх тут вважається найстрашнішим.

У курортному місті Панадура вражає буддійський храм «Золота маківка». Він побудований за всіма канонами цієї східної релігії. Тобто є ступа (до якої раніше вміщували мощі та попіл мертвих святих), а сам храм — із трьома величними золотими статуями Будди: того, котрий медитує, того, котрий навчає, і того, котрий відпочиває. На подвір’ї — дерево Будди, вирощене нібито з насінин пра­прапрадерева, під яким і досяг просвітління сам Учитель.

Дерево Будди радять обійти по колу (за стандартом — сім разів, але краще кількість з’ясувати з астрологом, оскільки, на думку буддистів, це важливо), поливаючи його водою та загадуючи бажання. Проходячи цим шляхом і слухаючи «Ооомммм» у виконанні ченців у помаранчевих тогах, надовго випадаєш із мирської марної суєти... Серед ченців, до речі, є навіть шестирічні хлопчики, які самі свідомо прийшли до храму й хочуть присвятити своє життя чернецтву.

Незабутнє й буддійське свято Поя — надзвичайно барвистий хід слонів і людей зі смолоскипами, на ходулях. І ті й інші — у блискучому вбранні, розмальовані яскравими фарбами. Це свято завжди проходить тільки в суботу й обов’язково в повню. Святковий хід символізує відхід принца Гаутами з королівського палацу. Як відомо, це трапилося відразу після того, як він в один день побачив трьох нещасних — старця, хворого і мерця. Було йому тоді, за переказом, 13 років, але, незважаючи на юний вік, він усвідомив, що ніякі багатства світу не врятують і його від долі цих бідолах.

У гірській місцевості Шрі-Ланки збереглася ще одна визначна пам’ятка — пік Адама. На цю високу гору (2,5 км) можна піднятися по сходах. Згідно з переказами, після вигнання з раю Адам спускався на землю саме з цієї гори. І на підтвердження даного факту на вершині є вм’ятина у вигляді величезного людського сліду. Деякі буддисти, втім, твердять, що це — слід Будди, а мусульмани приписують цей знак Магометові. Тому у святкові дні на гору піднімається багато людей різних віросповідань, щоб поклонитися слідові.

Чаювання в Канді

Про цейлонський чай написано і розказано багато. Здебільшого це чорні сорти. Купувати чай і цікавіше, і дешевше під час екскурсії на чайну фабрику, біля якої розташовані чайні плантації.

Переважно чай росте в центральній частині острова: Нувара Елія — Канді. Дорога з Коломбо до Нувара Елія проходить через район, який називається Стара Англія. За місцевими мірками там холодно (близько + 20° С) і весь час густий туман. У тій місцевості найгарніші водоспади, мальовничі схили гір, засаджені чаєм. Від вигляду цієї пишноти в багатьох навіть виступають сльози на очах...

Тривіальне запитання: чим можна порадувати рідних і близьких після подорожі на Цейлон? Перелік сувенірів виявиться немаленьким. Але при цьому є певні візитні картки країни. Це може бути прикраса з блакитного сапфіру, який добувають тільки тут, аметисту, гранату, місячного каменю. А також набір чаїв, пляшка арату — місцевої кокосової горілки, ексклюзивні вироби з батику, розписані в біло-блакитних, сонячно-золотавих і приглушених червоно-вохряних тонах.

...На жаль, до маршруту кожного туриста рано чи пізно втручається проза життя — закінчується віза, порожніє гаманець. Не буду оригінальною, якщо зізнаюся в тому, що на Цейлон хочеться повернутися ще — купатися в Індійському океані, ніжитися на гарячому піску, об’їдатися екзотичними фруктами. А вечорами сидіти на терасі, слухаючи океанський прибій, і насолоджуватися прохолодою. І якщо після вигнання з раю перші люди жили саме тут, то це ж зовсім недалеко...