Безневинні чоловічі забави

Мужчина мусить бути носієм героїчного начала. Так розпорядилися за нього світова історія вкупі з матінкою-природою. Але де ж виявитися героїчному началу в наші, прямо скажемо, негероїчні часи? Не планувати ж, подібно до барона Мюнхгаузена: «З 12.00 до 15.00 — подвиг!»?

Однак доводиться визнати, що, будучи позбавленим героїчного начала і можливості брати штурмом замки та визволяти ув’язнених там красунь, сучасний чоловік нудиться і слабшає. Потенційний лицар не може одноманітно трудитися, день у день повторюючи одні й ті ж самі набридлі дії. Йому необхідне повітря екстриму чи хоча б хобі. Про різновиди чоловічих хобі ми і поговоримо...

Лицарські хобі

Футбол, хокей, риболовля — все це хобі дії. А гірськолижний спорт, стрибки з парашутом — хобі екстремальної дії. У наш не дуже спокійний час з’явилася навіть ціла туристична галузь: екстремальний туризм. І особливої популярності набув дайвінг. Парашутистам і гірськолижникам доводиться потіснитися: кількість дайверів стрімко зростає, а поширення цього привабливого чоловічого хобі можна порівняти з епідемією. Сьогодні у світі близько 20 млн. сертифікованих дайверів-аматорів, а всього 40 років тому їх налічувалося не більше сотні.

Водні лижі, віндсерфінг, каякінг, рафтинг — навіть назви цих хобі лоскочуть нерви, не кажучи вже про можливість родео на каяку чи спуск по гірській річці на каное або спеціальних плотах. Вейкбординг створений для тих потенційних лицарів, яким не до вподоби підводні глибини, і являє собою комбінацію водних лиж, сноуборду, скейту і серфінгу. Уявіть атлетичної зовнішності чоловіка, рейдера, як він гордо іменує себе, котрий стоїть на короткій, широкій дошці, прикріпленій до катера. Рухаючись зі швидкістю 30—40 км за годину із додатковим баластом на борту, катер залишає за собою хвилю, котру рейдер використовує як трамплін. Вейкбординг стрімко розвивався з початку 90-х років, і тепер він популярніший від сноуборду.

Або ось така картинка... Міцні чоловіки з рюкзаками за спиною у вільний час вирушають у гори. Але приваблює їх не висота, не білосніжні шапки гірських вершин, а карстові печери з вигадливими сталактитами. Печери — це білі плями на карті світу, остання можливість пройти там, де ще не ступала нога людини, куди ще не потрапляв погляд усюдисущої фотокамери.

Звісно, серйозною спелеологією займаються не всі. Та щоб полоскотати нерви, досить участі в навчально-тренувальних експедиціях, при цьому виявивши неабияку фізичну, технічну та психологічну підготовку. Але й це дрібниці порівняно з тим головним, задля чого затівається спелеологічна експедиція: адже печера — зовсім інший, майже космічний світ. Тут немає звичних орієнтирів: лінії горизонту, безкрайого неба над головою, немає сонячного світла, утім, місячного теж. Надзвичайна краса печер заворожує: підземні озера, вигадливі вигини ліній. А якщо пощастить, можна знайти і печерну перлину, котра утворюється в «ванночках» із проточною водою. Але перли — річ рідкісна навіть у найглибших печерах.

Давно і добре відомо — якщо забрати у чоловіка войовниче начало, він почне слабшати, хворіти і хиріти. Тож не заважайте лицарям, милі жінки. Людству тоскно без них!

Хобі хазяїна

Існують чоловіки, котрих із повагою називають Хазяями. Життєвий простір для Хазяїна важливіший від нього самого. І що він більший, то менше нудьги, пов’язаної з нереалізованістю. Хазяїн оживляє кожну Річ навколо нього. Людські голоси він чує гірше, аніж голоси речей.

Надайте йому поле діяльності, і щасливішого чоловіка ви не знайдете на всьому білому світі, як і щасливішої сім’ї, де Чоловік-Хазяїн має поле діяльності. Усе, що оточує Хазяїна, він прагне УПРЕДМЕТНИТИ. Йому нудно, коли нічого споруджувати і будувати, зберігати і примножувати. Найчастіше його пристрасть до упредметнення перетворюється на пристрасть колекціонування, а це вже — особливий ген, присутній в організмі чоловіка-Хазяїна.

Колекціонування — ні з чим не порівнянна, колосальна, всепоглинаюча пристрасть. Професор Гумовський, котрий на початку ХХ століття написав книгу про психологію колекціонера, попереджав: «Панове, навіть якщо людина, із якою ви знайомі, друг усього вашого життя, навіть якщо це професор, і йому 60 років, і ви його добре знаєте, — не залишайте його наодинці зі своєю колекцією!» Так, колекція здатна врятувати і згубити людину.

За часів фашистської окупації в Одесі застрягли два найвідоміші філателісти з сім’ями. Вони не встигли чи не схотіли вчасно евакуюватися, побоюючись за цілість своїх колекцій. Поки в Одесі стояли румунські війська, колекціонерам жилося терпимо, та ось у місто ввійшли німці. Слід сказати, що один із колекціонерів був євреєм, а в іншого єврейкою була дружина. Німецький чин, який став одеським гауляйтером, теж зажив слави пристрасного філателіста. Він запропонував колекціонерам життя в обмін на марки. Один пошкодував колекцію, і його дружину розстріляли. Інший в обмін на колекцію врятував собі життя...

Хазяїн завжди любитиме речі. Хай то будуть марки, люльки, скрипки, картини чи малахітові шкатулки. Або елітне письмове приладдя, простіше кажучи — ручки.

Збирачі авторучок

Серед предметів колекціонування пишучі ручки — річ поки досить рідкісна, попри те що вже є не лише кілька колекцій світового значення і навіть журнал Pen World, котрий видають у багатьох країнах світу, в тому числі й у Росії. Автор і засновник цього журналу — Глен Боуен — 17 років тому був володарем однієї з найбагатіших у світі колекцій ручок, де кожна ручка була воістину унікальною. Але якось Боуен здійснив безприкладний для колекціонера вчинок — продав свою знамениту колекцію й заснував журнал, присвячений історії елітних письмових приладь, особливостям почерку, графічній культурі, долям власників знаменитих ручок.

Боуен назвав авторучку витонченим механізмом, який крокує через віки і непокоїть людські почуття та фантазії.

Глен Боуен, як і відомий російський колекціонер елітних ручок Сергій Бєликов, вважає колекціонування кращих із кращих письмових приладь справжньою чоловічою забавою. Втім, це елітне чоловіче хобі оспорюють чимало прекрасних дам. Подивимося, чиїм воно стане в результаті...