У Канаді помер останній президент УНР у вигнанні

В суботу 10 березня помер голова Проводу українських націоналістів, останній президент 3 (ОУН), став членом Проводу українських націоналістів (1964) і його головою (1979).

У 1988 році на сесії Державного центру УНР, легітимного продовжувача національного уряду УНР, Плав'юка було обрано віце-президентом УНР у вигнанні. А у грудні того ж року після смерті президента УНР Миколи Лівицького він стає п'ятим і останнім президентом УНР у вигнанні.

З ініціативи Плав'юка у березні 1992 року була скликана надзвичайна сесія Української національної ради, на якій було вирішено припинити діяльність еміграційних інституцій УНР, визначено зміст і форму історичного акту передачі повноважень Державного центру УНР та уряду УНР влади незалежної України. В серпні того ж року Плав'юк на чолі делегації Державного центру УНР брав участь в урочистому засіданні Верховної ради України в Києві, де передав першому президентові України (1991-1994) Леоніду Кравчуку грамоту про те, що республіка Україна, проголошена незалежною 24 серпня 1991 року, є правонаступницею УНР.

У травні 1993 року Плав'юк був обраний головою ОУН, яка була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, як громадська організація.

За заслуги перед батьківщиною указом Леоніда Кравчука Миколі Плав'юку було надано українське громадянство (1993), він був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1996), орденом Ярослава Мудрого ІІ ступеня (2002), І ступеня (2007). Плав'юк є автором великої кількості статей і матеріалів з політології, актуальних питань політики України, української діаспори в українській та англомовній пресі.

Похорон Миколи Плав'юка відбудуться 15 березня у Торонто. Панахида за останнім президенту УНР буде відправлена у кафедральному Володимирському соборі УПЦ КП у четвер, 15 березня. !zn

Читайте також:

Ющенко відстояв у суді у Вітренко визнання воїнів ОУН і УПА борцями за незалежність

Націоналісти вимагають встановити в Києві пам'ятники Бандері та Петлюрі

Микола Плав'юк: «Є націоналізм часів визвольних змагань і націоналізм часу побудови національної держави»