Стурбованість придністровських українців викликана тим, що після завершення демаркаційних робіт на придністровській ділянці молдавсько-українського кордону може бути введений такий режим перетину кордону, який діє на інших ділянках. Мова йде про те, що молдавські прикордонники вимагають від іноземних громадян, які постійно проживають в Молдові, тобто придністровців, володарів українських, російських, білоруських паспортів, посвідки на проживання.
Спілка українців Придністров'я стурбована тим, що після демаркації кордону придністровці з українськими паспортами можуть стати невиїзними, йдеться в заяві організації.
"Виникає реальна загроза для українців, а з ними і для інших жителів Придністров'я, опинитися в резервації без права виїзду за межі Придністров'я. Це може статися, якщо Україна буде і надалі йти на односторонні поступки молдавській стороні", - йдеться в заяві, підписаній головою союзу Леонідом Ткачуком.
Стурбованість придністровських українців викликана тим, що після завершення демаркаційних робіт на придністровській ділянці молдавсько-українського кордону може бути введений такий режим перетину кордону, який діє на інших ділянках. Мова йде про те, що молдавські прикордонники вимагають від іноземних громадян, які постійно проживають в Молдові, тобто придністровців, володарів українських, російських, білоруських паспортів, посвідки на проживання.
У документі, який у першу чергу адресований владі України, особливе занепокоєння виражено тим, що демаркаційні роботи на кордоні проводяться без участі представників Придністров'я.
"Те, що Республіка Молдова робить все можливе, щоб демаркація проходила без участі придністровської сторони, нас аніскільки не дивує. Такою була політика Молдови щодо Придністров'я всі ці роки. Ніякі інтереси або побажання жителів Придністров'я офіційним Кишиневом не тільки не враховувалися, а просто ігнорувалися або придушувалися", - наголошується в заяві.
Спілка українців республіки вважає, що без участі Придністров'я в процесі демаркації вирішити всі наявні прикордонні проблеми буде практично неможливо. Раніше з подібним зверненням до влади України виступили Спілка молдаван Придністров'я, Спілка білоруської культури Придністров'я, Спілка російських громад Придністров'я, Болгарська громада і Вірменська громада Придністров'я.
Незадовго до розпаду СРСР, 2 вересня 1990 року, п'ять розташованих на лівому березі Дністра районів Молдови оголосили про створення Придністровської союзної республіки у складі СРСР, а потім - незалежної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) з центром у Тирасполі. При цьому місто Бендери і кілька прилеглих до нього правобережних сіл висловилися за входження до складу ПМР. Причиною для такого кроку стали заяви націоналістично настроєних радикалів у Кишиневі про вихід Молдови з СРСР і можливості її приєднання до Румунії.
Влада Молдови не погодилася з рішенням придністровських депутатів і спробувала вирішити проблему, ввівши війська у невизнану республіку. У березні 1992 року у Придністров'ї почався збройний конфлікт, що тривав декілька місяців, до середини липня. У результаті Кишинів втратив контроль над лівобережними районами, і Придністров'я стало територією фактично непідконтрольною Кишиневу зі всіма атрибутами державності, включаючи власну валюту.
Міжнародного визнання Тирасполь не отримав, але активно цього домагається. Молдову даний варіант не влаштовує, вона пропонує придністровцям автономію у складі єдиної держави. !zn