Історія хвороби: гепатит

Ольга Гаврилова, здорова й успішна жінка, вісім років тому мріяла про народження дитини. Здавалося б, ніщо не могло затьмарити її блаженство від усвідомлення того, що невдовзі вона стане мамою. Тим кошмарнішим був шок, коли на восьмому місяці вагітності Ользі повідомили, що вона хвора на гепатит С. Страх скував її по руках і ногах, і насамперед — страх за здоров’я маляти. Потім прийшов розпач, адже Ользі по суті нічого не було відомо про це захворювання. Її єдиним порадником став Інтернет. Вивчивши питання, трохи заспокоївшись і все обдумавши, Оля вирішила: дитина з’явиться природним шляхом, без кесаревого розтину, годуватиме її груддю і — не вживатиме будь-яких ліків, принаймні поки маля не народиться. Своє завдання молода жінка виконала — народила здорового хлопчика. А через три роки Ольга Гаврилова знову народила здорову дитину, теж — хлопчика.

Ставши мамою, вона просто мусила зайнятися своїм здоров’ям. Тому з усією відповідальністю розпочала лікування, яке виявилося непростим, тривало 48 тижнів і супроводжувалося побічними ефектами. Особливо пригнічувала Ольгу депресія. Підтримувала молоду жінку й допомагала вистояти її сім’я. А ще додавало сил почуття відповідальності за дітей. Сімейна гармонія в результаті перемогла хворобу — лабораторний аналіз, зроблений після лікування, не виявив вірусу гепатиту в крові.

Здавалося б, у житті Ольги нарешті все налагодилося. Тим боліснішим став другий удар долі. Молодій жінці судилося пережити ще один шок — через шість місяців після лікування вона знову дізналася, що в неї виявили вірус гепатиту С... Усвідомити це було неймовірно тяжко. Ольга «прокручувала» різні варіанти. Змиритися? А як же діти? І вона наважилася на повторний курс лікування.

Такі непрості життєві випробування не обійшлися без наслідків для Ольги Гаврилової. Молода жінка вирішила допомагати тим, кого накрила «хвиля» гепатиту С. Вона стала ініціатором створення Всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит», яка й виникла у вересні минулого року. Активісти цієї громадської організації, які самі пережили гепатит, як ніхто інший розуміють проблеми хворих (а таких чимало, адже згідно з офіційними даними кожен дванадцятий житель планети інфікований гепатитом В або С).

Особливо їх турбує те, що гепатит В і С активно поширюється серед підлітків і молоді. І цьому є причина. Адже «підчепити» вірус просто. Наприклад, відважившись на таке модне в підлітковому середовищі татуювання в салоні або не менш модний пірсинг у манікюрному кабінеті, під час голковколювання або лікування в стоматолога, операції, медичних процедур, пов’язаних з ін’єкціями. Та що там пірсинг чи тату — заразитися гепатитом можна просто позичивши манікюрні ножиці в подружки або лезо в друга...

Дізнатися, «підчепила» людина вірус чи ні, реально тільки в кількох випадках: записавшись у донори або ставши призовником (що буває нечасто), свідомо обстежившись (теж не найпопулярніший крок у наших умовах) або тоді, коли гепатит розвивається з ускладненнями (найпоширеніший варіант).

Ось, наприклад, історія маленького Захарка, який народився 2005 року шляхом кесаревого розтину. Коли маляті був місяць, він пережив операцію на серці. У чотири місяці — ще одна операція. Перед нею ж, коли робили аналіз крові, батькам і повідомили, що в дитини виявлено гепатит В. Але їм пояснили, що немовля — тільки носій вірусу і лікування не потрібне. А вже за кілька місяців гепатит В виявили й у мами. Маму пролікували, а от самопочуття самого Захарка аж ніяк не тішило. Батьки кинулися показувати дитину різним фахівцям, їздили консультуватися до Москви. Так тривало доволі довго. У результаті медики визнали: поєднання хвороб (гепатит В і складні пороки серця) спричинило ситуацію, коли одне небезпечне захворювання виключає можливість лікувати інше. Зневірені батьки зрозуміли, що залишилися наодинці зі своїми проблемами... Але не здалися. Тримали дитину на суворій дієті, відмовившись від терапії, звернулися по допомогу до гомеопата. Що чекає Захарка далі, невідомо.

Проблеми, які спіткали молоду маму Ольгу, Захаркових батьків та інших людей, котрі спізнали підступність непростої хвороби, могла б допомогти вирішити комплексна державна програма протидії гепатиту, проте її в Україні досі немає. Пояснення стандартне — брак коштів. При тому що, наприклад, у наших сусідів, у Білорусії (теж не найбагатшій країні), у деяких регіонах витрати на лікування дітей покриваються за рахунок бюджетної закупівлі ліків.

Гепатит — хвороба для чиновників і можновладців «незручна». Оскільки потребує вкладення чималих коштів, а от «попіаритися» на ній складно. Та й загалом усе не так уже й погано, переконують вони.

— Певна кількість українських пацієнтів все-таки отримала безплатне лікування за рахунок регіональних програм і бюджетів. Місцеві — міські та обласні — бюджети деяких регіонів так перейнялися проблемою, що створили і профінансували спеціальні регіональні програми з гепатиту С. Купували препарати для лікування гепатитів у Харкові, Вінниці, Миколаєві, Житомирі, Донецьку, Запоріжжі, Полтаві, Сумах, — повідомив на недавній прес-конференції перший заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець.

Проте пацієнти закликали керівників країни звернути увагу на проблему захворюваності та лікування гепатитів. Вони сподіваються на підтримку держави й вимагають визнати боротьбу з хронічними вірусними гепатитами одним із пріоритетів вітчизняної системи охорони здоров’я, на державному рівні розробити конкретний план дій щодо зниження захворюваності й смертності від них. А ще — прискорити розробку нормативної бази з питань діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів відповідно до міжнародних стандартів, узявши на озброєння найкращий досвід і практику інших країн, у яких держава робить свій внесок у лікування хворих гепатитом С (у вигляді бюджетних закупівель препаратів антивірусної терапії, компенсації частини вартості лікування або впровадження системи обов’язкового державного страхування).